Як проходить децентралізація на Кіровоградщині?
Отримати документи в сільраді:
подалі від бюрократії, ближче до Європи
Відтепер, аби отримати довідку чи оформити спадщину, сільському мешканцю не треба їхати до райцентру. Отримати її можна за місцем проживання навіть у найвіддаленішому селі.
«Міський» сервіс у селі
Із початком процесу децентралізації місцеві громади отримали набагато більше повноважень, зокрема право розпоряджатися ресурсами й можливостями, в тому числі надавати адміністративні послуги. Ця новація особливо важлива для сільських мешканців.
— Я без проблем оформив документи в сільраді, — розповідає мешканець Попельнастого Олександрійського району Валерій Жванко. — Прийшов до секретаря, написав заяву. Весь процес оформлення зайняв десять хвилин. Аж не віриться, що ще рік тому треба було витратити півдня та більше ста гривень, щоб автобусом з’їздити до нотаріуса в Олександрію.
Попельнасте поки що не входить до жодної з об’єднаних територіальних громад, створених у районі торік. Наразі триває процес обговорення перспектив об’єднання, однак перші кроки в напрямку розширення повноважень сільської ради вже зроблені.
У той же час у Соколівській об’єднаній територіальній громаді (ОТГ), яка існує трохи більше року, відбулися суттєві зрушення. Село Соколівське, розташоване поблизу Кропивницького, стало центром ОТГ. Ініціативна група розглянула безліч варіантів, перш ніж зупинилася на більш оптимальному для всіх — п’ять громад в одному районі.
— Ми зрозуміли, що об’єднання робиться для того, аби наблизити послуги до населення, — розповідає голова Соколівської ОТГ Інна Завірюха. — Було б нелогічним створювати одну громаду на тридцять сільських рад. Усі послуги все одно сконцентруються в центрі. Потрібно робити так, щоб бабця з Назарівки не їхала за двадцять кілометрів до обласного центру по довідку.
Інна Завірюха зазначає, що зупинятися на досягнутому не збирається. За місяць у Соколівському з’явиться свій центр соціальних послуг. Тут будуть зосереджені сервіси для мешканців громади, які залишилися одні на схилі літ. А їх на обліку стоїть понад 60. Крім того, у громаді більше 20 родин виховують дитину з інвалідністю, тож поява центру соцпослуг стане у пригоді і матусям, і татусям, і бабусям, і дідусям.
«Совковий» спадок чи європейська модель?
Взагалі державна політика, яку називають наданням адміністративних послуг населенню, була одним із найслабших місць радянської та пострадянської системи. Отримання звичайнісінької довідки перетворювалося на виснажливу біганину по інстанціях, кабінетах і установах, розташованих зазвичай у різних частинах міста. Хоча набагато зручнішим було б сконцентрувати всі подібні послуги в одному місці, зробити їх отримання процесом зручним і приємним для громадян…
На щастя, українське суспільство почало змінюватися. Розпочався процес реформування моделі місцевого самоврядування, а разом з ним з’явилися нові форми взаємодії влади з народом — центри надання адміністративних послуг (ЦНАПи). Незважаючи на громіздку назву, суть цього явища доволі проста. Це місце, де можна отримати найнеобхідніші адміністративні послуги у комфортних умовах, без черг та хабарів. Скажімо, сплатити за комунальні послуги, зареєструвати шлюб чи навіть отримати водійські права. А ще:
• здійснити державну реєcтрацію (перереєстрацію, зняття з обліку) транспорту (за погодженням місцевої влади з Міністерством внутрішніх справ);
• отримати дозволи на застосування праці іноземців;
• отримати послуги соціальної сфери та навіть замовити закордонний паспорт!
Загалом, Мінекономрозвитку рекомендує ЦНАПам надавати понад 100 адміністративних послуг. Також міністерство працює над запровадженням єдиного стандарту обслуговування в усіх центрах. Наприклад, швидкість обслуговування має складати 15 хвилин від входу клієнта до завершення отримання послуги.
Такі центри давно існують у країнах Європи, де громадяни користуються електронною чергою чи «єдиним вікном» так само легко, як дядько Іван пультом від телевізора. І от, нарешті, світовий досвід дістався України.
— За останні два роки в державі з’явилося понад 700 центрів надання адмінпослуг, причому більшість із них зосередилися при місцевих райдержадміністраціях, і лише 56 — в об’єднаних територіальних громадах, — повідомив виконавчий директор Центру громадянських ініціатив, експерт з питань самоврядування та самоорганізації Анатолій Шалаєв.
До речі, в Кіровоградській області таких ЦНАПів — 25, а от у сусідній Дніпропетровській удвічі більше.
Отримайте ваш паспорт!
Ось, зокрема, свіжа статистика із сайту Олександрійської міської ради на Кіровоградщині. Тут у Центрі надання адміністративних послуг великим попитом користується оформлення внутрішніх та закордонних паспортів.
«Із 17 листопада по кінець грудня 2017 року для отримання цих послуг до ЦНАПу звернулися 244 особи: з них четверо подали документи на оформлення ID–карток, інші — закордонних паспортів. ID–картки уже виготовлено та видано. Їх безкоштовно одержали діти, яким виповнилося 14 років, — йдеться на сайті Олександрійської міськради. — За послуги оформлення паспортів до міського бюджету надійшло 42 тис. грн, до державного — 81,6 тис. грн. Загалом, у минулому році до ЦНАПу звернулися та отримали послуги 25,9 тисячі громадян та суб’єктів господарювання. У 2017 році за адмінпослуги до міського бюджету надійшло 2,7 млн грн, у 2016 — 1,9 млн грн».
Отож, діяльність центрів для місцевих громад — справа вигідна.
Хороше — ворог кращого
Утім, набагато успішніший досвід запровадження адмінпослуг має Шумська ОТГ на Тернопільщині. На її території проживає понад 21 тисяча чоловік. Це переважно мешканці 65 сіл, об’єднаних у 19 сільських рад. Навіть непідготовлену людину вражає кількість послуг, які Шумський ЦНАП надає населенню, — 148! У той час районний ЦНАП — утричі менше. Звісно, така результативність дає переваги громаді, яка отримує не лише більше можливостей, а й більше надходжень до свого бюджету.
— За фінансової підтримки європейських донорів ми провели реконструкцію колишнього кінотеатру «Мир» під сучасний центр надання адміністративних послуг, — розповідає голова Шумської ОТГ Володимир Плетюк. — Донорські кошти склали 670 тис. грн, з міського бюджету виділили 1,1 млн. Реконструкція приміщення триватиме й далі, у перспективі тут має постати сучасний Будинок громади.
— А починали ми з найпростіших послуг, — згадує Володимир Плетюк. – Запровадили на перших порах найнеобхідніше, без чого людям було не обійтися. Ввели посади чотирьох адміністраторів, а через рік роботи суттєво поповнили перелік послуг і штат працівників. Зокрема, запровадили реєстрацію фізичних осіб. За європейські кошти закупили устаткування і вийшли на той рівень, коли можна виготовляти навіть закордонні паспорти. Постійно доповнюємо перелік послуг і наповнюємо бюджет за власні та донорські кошти.
— У нас громада досить велика, тому достатньо роботи в її межах, — продовжує Володимир Євгенович. — Однак до Шумського ЦНАПу звертаються люди, які мешкають за межами об’єднаної територіальної громади, з інших районів і навіть інших областей. Це законом не заборонено, тому ми використовуємо можливості розширити поле своєї діяльності. Коли ще не було ЦНАПу, наші люди їздили реєструвати договори з оренди паїв за 50 кілометрів від міста до іншої області.
Цікава річ: після відкриття центру в Шумську виникла конкуренція між існуючими установами.
— Ми конкуруємо з іншими й виграємо за рахунок того, що працюємо швидше та якісніше, — пояснює пан Плетюк.
— Через це люди з інших територій все частіше обирають саме наш центр. За Шумським ЦНАПом закріплені віддалені робочі місця в межах 500 квадратних кілометрів території об’єднаної громади. Відповідно, створені робочі місця в селах. Це зменшило завантаженість працівників у центральному офісі, документи приймаються на місцях.
Втім, у кожної місцевості є свої особливості. Одні громади, які вступили в процес децентралізації, вже скористалися шансом і створили центри адмінпослуг на своїх територіях. Інші лише збираються долучитися до реформування. Як би там не було, громадяни, незалежно від місця проживання, від цього тільки виграють.
Людмила Макей
