Як живе новостворена Соколівська об’єднана громада?

Досвід вирішення питань ЖКГ новоствореної Соколівської ОТГ Житлово–комунальна сфера в будь–якій громаді є однією з  джерел витрат, яка потребує найбільше коштів з місцевого бюджету. Крім цього, стан ЖКГ є одним з критеріїв, за яким оцінюють успішність громади. Створюючи територіальну об’єднану громаду, представники влади замислюються, а чи буде достатньо грошей у бюджеті для ремонту доріг та покращення благоустрою населених пунктів, тому що територія збільшується, і разом з нею —  обсяги ремонтів. 

 

Як вирішує питання ЖКГ новостворена Соколівська ОТГ? Чи не залишилися потреби сіл, які увійшли до складу об’єднання, за бортом «корабля» Соколівської громади? Що вже було зроблено з моменту утворення ОТГ, а саме з 18 грудня 2016 року? Відповіді на всі ці питання, і навіть більше, отримуємо від голови ОТГ Інни Завірюхи, заступника директора комунального підприємства «Надія» Олександра Ткаченка та депутата Соколівської сільської ради Василя Лунгула.

Комунальне  підприємство «Надія» було створено при Соколівській сільській раді у 2002 році, воно забезпечувало питною водою два населені пункти (Соколівське та Черняхівка) і частково займалося благоустроєм території.

Зі створенням Соколівської ОТГ у комунального підприємства «Надія» збільшився масштаб роботи (раніше працювали лише на території с. Соколівське та с. Черняхівка) і з’явилася потреба в нових працівниках, а це означає нові робочі місця для населення. Більше того, підприємство запрошують виконувати роботи у сусідні сільради, а зароблені кошти повертаються у вигляді сплачених податків саме до Соколівської ОТГ. 

Докладніше про роботу підприємства після об’єднання розповідає заступник директора Олександр Ткаченко. 

— Через збільшення сфери діяльності, тобто крім забезпечення населення водою, КП займається благоустроєм території всієї громади, нам довелося збільшити штат працівників з 5 чоловік до 19, — каже він. — Усі вони працюють офіційно. Крім цього, працюють два пільговики: один — учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а другий — учасник АТО.  Підприємство вирізає аварійні дерева та проводить санітарні рубки, отриманий матеріал переробляємо на дрова і забезпечуємо ними заклади освіти та ФАПи. Виконуємо ремонтні роботи на вулицях населених пунктів: очищаємо від бруду, встановлюємо бордюри, ремонтуємо дитячі майданчики та займаємося їх  встановленням. Взимку розчищаємо дороги від снігу та посипаємо. Всі роботи виконуються новим трактором, на який встановлюємо снігоочисний відвал та піскорозкидач. Також розчищаємо територію від порослі та аварійних сухостоїв. Роботи досить, що в літній період, що в зимовий, тому потреба в працівниках зростає. Громада збільшилася, виросла й потреба в новій техніці та кількості штату.

— Олександре Вікторовичу, а з якими проблемами зустрілося підприємство після об’єднання?

— Головна проблема — це брак часу. На 95% підприємство забезпечене технікою. Фінансування достатньо. За виконану роботу ми виставляємо рахунки владі ОТГ, яка в свою чергу їх оплачує. Тобто на утримання нас кошти не виділяють. Хоча, наприклад, за рахунок сільради нам купили трактор, але його обслуговування та зарплата механізаторам — за кошти самого підприємства. Також для забезпечення виконання робіт з благоустрою території сільська рада забезпечила підприємство професійними інструментами: бензопилами, кущорізами та висоторізами. Крім роботи на території нашої ОТГ нас запрошують до сусідніх сільських рад. Зараз налагоджені теж з новоствореною Великосеверинівською громадою.

— А наскільки збільшився бюджет підприємства після створення ОТГ?

— Раніше обсяг фінансування був близько 30 тис. грн., то наданий час лише на виплату заробітної плати підприємство витрачає більше 80 тис. грн. Якщо говорити про оплату виконаних робіт, то минулого місяця був виставлений рахунок сільській раді більше ніж на 200 тис. грн.

До складу колишньої  Соколівської сільської ради входило п’ять населених пунктів, один з них — це с. Новопетрівка. Раніше, щоб мешканцям цього села потрапити у Соколівське, потрібно було їхати по об’їзній. Звичайно, це було незручно і займало певний час. Але у 2012 році за ініціативою депутата Василя Лунгула розпочалося будівництво моста, який з’єднав два села — Новопетрівку та Соколівське. У 2015 році будівельні роботи загальною вартістю у 1 млн. 900 грн. закінчилися. З того часу люди мають змогу потрапити у Соколівське навіть пішки, тим паче вони повністю користуються його інфраструктурою.

Василь Лунгул є депутатом Соколівської сільської ради від с. Новопетрівка, також є ініціатором побудови мосту, який з’єднав два населені пукти і був вкрай необхідним для його виборців. В побудові моста брав активну участь: займався проектуванням, документацією, пошуком підрядників для виконання робіт та контролював процес будування. 

— Ви людина з активною громадською позицією та з великим досвідом депутатської діяльності. На вашу думку, чи існує спосіб зменшити інертність населення до громадської діяльності? Люди мають розуміти, якщо вони хочуть щось мати, вони повинні докласти до цього зусилля. 

— У кожній людині громадська активність має бути у душі та серці. Людину не можна змусити бути активною. Кожен має сам проявляти ініціативу — горіти, робити добро для людей.

— А як ви залучаєте інших мешканців приєднатися до ваших ініціатив?

— Лише своїм прикладом.

— А чи відрізняється склад депутатського корпусу при минулій сільській раді та раді ОТГ?

— Депутатський склад не дуже змінився, якщо не брати до уваги тих обранців, які від приєднаних сіл. Говорячи про ту частину депутатів, які обиралися від населених пунктів від колишньої Соколівської сільської ради, то вони майже в такому складі і залишилися. Можливо, це означає довіру мешканців громади до депутатів, які працюють не одне скликання.

— Розкажіть, будь ласка, чому цей міст був таким необхідним для мешканців?

— По–перше, зникла необхідність їхати через об’їзну дорогу. По–друге, кінцева зупинка маршрутного автобусу №500 знаходиться на великій відстані, людям доводиться ще йти пішки 2 км до села. По–третє, по іншу сторону об’їзної дороги знаходиться с. Липове, з якого теж люди ходять пішки через цей міст. Крім цього, в цих двох селах є багато дачників. Їм теж стало зручно добиратися. Планується подовжити маршрут автобусу №500, коли по дорозі будуть проведені повністю всі роботи і облаштована зупинка.

Вже за час існування ОТГ, у 2017 році, на цій ділянці було покладено асфальтне покриття вартістю 650 тис. грн. Минулого року відбулися так звані підготовчі роботи, на які було витрачено приблизно 800 тис. грн. Також встановлені енергозберігаючі ліхтарі від ЗАТ НВП «Радій», правда, тимчасово. Влада ОТГ вирішала спочатку їх протестувати, а потім вже купувати. Вартість одного такого ліхтаря 1400 грн.

 

В усіх п’яти населених пунктах колишньої Соколівської сільської ради, а це в самій Соколівці, Липовому, Черняхівці, Новій Павлівці та Новопетрівці, вуличне освітлення встановлено. Зараз планується встановлення освітлення в приєднаних селах за кошти інфраструктурної субвенції, а саме у с. Іванівка, вартістю 850 тис. грн.  Загальна сума субвенції на розвиток інфраструктури ОТГ склала 4 млн. 160 тис. грн.  За ці кошти планують також зробити дорогу до с. Карлівка та центральну дорогу у с. Вишняківка, відремонтувати ФАП у с. Черняхівка, але 500 тис. грн. докладають з місцевого бюджету. У цьому селі немає свого ФАПу, і люди лікуються в соколівській амбулаторії.

— Інно Григорівно, а як громада визначалася, які саме проекти будуть втілені за кошти інфраструктурної субвенції?

— Визначалися ми ще до об’єднання. Кожна сільська рада висвітлювала свої проблемні питання. Навіть у рішенні про об’єднання був прописаний перелік заходів, які треба виконати. На сесіях ми визначилися з першочерговими заходами і поступово їх будемо реалізовувати протягом декількох років.

— А як щодо стратегії розвитку громади?

— Ми знаходимося лише в процесі вивчення проблем нашої новоствореної громади. Поки що лише затверджений план розвитку на цей рік, він вже виконаний на 30%, а саме це документація та експертизи. Деякі роботи вже розпочаті, деякі лише будуть починатися у майбутньому. Але тут слід зазначити, що є роботи, які проводяться лише за кошти місцевого бюджету, наприклад, дах школи у Назарівці (350 тис. грн.) та поточні ремонти в інших навчальних закладах.

Якщо громада думає про майбутнє, то автоматично має з’явитися розуміння, що воно залежить від спеціалістів, які будуть працювати на користь населення. Але цих майбутніх спеціалістів треба ще виростити і виховати. Тому це є одна з причин, чому варто вкладати гроші в освіту та розвиток дітей та молоді. 

Саме про освіту піде мова у наступному матеріалі про досвід Соколівської ОТГ.

 

Наталя Хандусенко

 

Нагадуємо, Держава фінансує об’єднані громади Кіровоградщини