Як зустріти Новий рік в Парижі?

 

Відповідь на це питання має студентка першого курсу магістратури «Адміністративний менеджмент» кафедри економіки, менеджменту та комерційної діяльності Центральноукраїнського національного технічного університету Анна Криворотенко. І відповідь дуже проста: скористатися програмою стажування у Франції в рамках міжнародного співробітництва між ЦНТУ та асоціацією «Кі-Fгаnсе». Voila!

 

Асоціація «Кі-Fгаnсе» співпрацює із нашим навчальним закладом з 1999 року (перші дві букви у назві асоціації – це скорочення від попередньої назви міста: Кіровоград). Основні напрямки співпраці: організація студентських стажувань у Франції, обміни делегаціями викладачів та вчених, допомога у навчанні українських студентів у французьких вищих навчальних закладах. Стажування спрямовані на вдосконалення рівня володіння студентом французькою мовою, отримання практичного досвіду роботи на французьких підприємствах різних галузей економіки, від агропромислових виробництв до готельно-ресторанного бізнесу. Окремо для стажистів у Франції передбачаються культурно-екскурсійні програми.

 

Поступаючи свого часу на навчання до Кіровоградського національного технічного університету, Анна Криворотенко обирала між декількома економічними спеціальностями. Зрештою, зупинила вибір на спеціальності «Управління персоналом», тому що, на її думку, дана спеціальність найбільш універсальна, вона відкриває широкий спектр діяльності, дозволяючи працювати як на державній службі, так і у приватному бізнесі.

 

Минулого року Анна Криворотенко закінчила бакалаврат і зараз навчається у магістратурі за спеціальністю «Адміністративний менеджмент» кафедри економіки, менеджменту та комерційної діяльності факультету економіки та менеджменту. З середини грудня 2016 року по лютий 2017 року вона проходила стажування у Франції: працювала в приватній бухгалтерсько-аудиторській компанії у місті Тьєр регіону Овернь-Рона-Альпи. Тьєр – невелике містечко із населенням близько 15 тисяч чоловік, розташоване неподалік від адміністративного центру регіону Овернь, міста Клермон-Ферран, де базується головний офіс асоціації «Кі-Fгаnсе». В свою чергу, Клермон-Ферран знаходиться на відстані приблизно 350 км на південь від Парижа. Тобто, географію можна умовно порівняти із розташуванням нашого обласного центру Кропивницький по відношенню до української столиці Києва.

 

«Восени минулого року у нас в університеті перебував президент асоціації «Кі-Fгаnсе» Жан-Ів Ларвор, і викладач з мого факультету Ілона Царенко порадила прийти на співбесіду мсьє Ларвора зі студентами, – розповідає Анна, – і якщо співбесіда пройде успішно, з’явиться можливість поїхати на стажування до Франції. Жан-Ів Ларвор провів відкриту лекцію для студентів, потім поспілкувався із претендентами на стажування, з’ясовуючи, серед іншого, рівень знань з французької мови (також дещо запитував англійською мовою). Виявилось, що мого рівня іноземних мов достатньо для того, щоб Жан-Ів Ларвор схвалив мою кандидатуру. Після організаційної підготовки я заздалегідь склала зимову сесію, і, під час перерви у навчанні на практику та канікули, поїхала на стажування до Франції».

 

– В наш час французька мова менш поширена серед молоді, ніж англійська. Як і коли ви почали вивчати французьку?

 

Анна Криворотенко: 

– Почала вивчати ще із першого класу школи – а вчилась я у школі №6. Мене батьки записали до класу із поглибленим вивченням французької мови. Вони казали, що англійська мова і так більш вживана, її багато у музиці, в фільмах, в Інтернеті, тому я все одно буду стикатися із англійською мовою, а вони хотіли, щоб я знала ще й французьку. Звичайно, тоді ніхто не думав про перспективу і не міг навіть уявити, що через стільки-то років знання французької мови допоможуть мені поїхати на стажування до Франції. Але я дуже вдячна батькам за те, що тоді вони віддали мене до франкомовного класу. До того ж, починаючи із п’ятого класу школи, я також почала вивчати англійську мову і по завершенні школи знала дві іноземні мови.

 

Останні роки я зовсім не мала мовної практики з французької. Інколи слухала французьку музику, могла переглянути французький фільм мовою оригіналу (із субтитрами), але не можна сказати, що я продовжувала вивчати французьку мову. На моє здивування, під час співбесіди із Жан-Івом Ларвором з’ясувалось, що я розмовляю французькою краще, ніж я думала. Звичайно, він розумів, що спілкується із новачком, який не є носієм французької мови на побутовому рівні, тому багато чого спрощував, але мені певною мірою вдалося підтримати бесіду та відповідати на питання. Я розуміла, про що саме мене запитують, та могла відповісти французькою, а Жан-Ів розумів мої відповіді.

 

– А чому ви, якщо не секрет, володіючи двома іноземними мовами, раніше не брали участь у міжнародних програмах університету?

 

– Я знала, що в університеті є Відділ міжнародних зв’язків і він пропонує студентам програми стажувань за кордоном, чула про презентації міжнародних програм для студентів. Але, якщо чесно, мені було страшно їхати за кордон на досить тривалий час. Я не була впевнена щодо свого рівня іноземних мов, не знала, як, взагалі, зможу жити у незнайомій країні. (Спойлер: вже після стажування з’ясувалось – все це зовсім не страшно! – прим.)

 

«За підсумками співбесіди Жан-Ів Ларвор запропонував стажування на фірмі, яка надає аудиторсько-бухгалтерські послуги, – розповідає Анна Криворотенко. – Керівник аудиторської компанії метр Пьєр Ворс хотів взяти на стажування студента (із проживанням в його родині), який, окрім того, що знає французьку, також розмовляє англійською мовою – він та його дружина Айша хотіли спілкуватися із стажером англійською. Тому із керівником фірми на роботі та дома, а також із його дружиною я спілкувалась англійською мовою, а з іншими співробітниками фірми, з клієнтами фірми та в інших випадках – спілкувалась французькою.

 

– Яку роботу вам доручили виконувати?

 

Анна Криворотенко:

– Фірма спеціалізується на тому, що надає послуги податкового і бухгалтерського аудиту, веде податкові справи клієнтів. У них дуже велика відповідальність за прорахунки при сплаті податків, тому певним категоріям французів вигідно наймати для супроводження податкових справ фахівців. Мою посаду під час стажування можна назвати помічник бухгалтера. Я займалась тим, що реєструвала у спеціальній бухгалтерській комп’ютерній програмі касові чеки (вони враховуються для повернення окремої долі податків), систематизувала документи та готувала рахунки по клієнтам, відслідковувала листування із клієнтами. У Франції прийнято при офіційному діловому листуванні використовувати паперові документи, тому доводилося досить часто ходити на пошту та відправляти конверти із документами.

Зазвичай робочій день тривав із 9 години ранку до 18-19 вечора, з понеділка по п’ятницю. Вдень із 12 до 14 – двогодинна обідня перерва. Можна було пообідати тим, що приніс з дому, або піти десь поїсти у місто. В Тьєрі досить багато різних кафе, вуличних торговців їжею, є навіть «Макдональдс». Однієї години вистачало на те, щоб пообідати, іншу годину денної перерви я витрачала на прогулянки або на відпочинок, як вільний час.

 

За умовами контракту з «Кі-Fгаnсе», родина, в якій я мешкала, повністю забезпечувала стажеру харчування: сніданок, вечерю, також я могла взяти з дому на роботу пакунок з їжею на обід. Але якщо мені хотілось перекусити під час прогулянки містом, або пообідати вдень не в офісі, я повинна була оплачувати обід сама, зі стипендії, яку отримувала на фірмі за роботу.

 

Мешкала я в родинному домі керівника практики. Мені виділили окрему кімнату, дали у користування ноутбук, в домі працювала мережа Wi-Fi, тобто вечорами я могла дивитися фільми, читати, спілкуватися через Інтернет із друзями та рідними в Україні.

 

По суботах можна було гуляти містом. Тьєр хоч і невелике місто, але там є куди піти: торгівельні центри, кінотеатр, зелені зони для прогулянок, спеціальні місця для риболовлі. Можна було взяти квиток на потяг або автобус до Клермон-Феррану і провести час в Клермон-Феррані.

 

Зазвичай, по суботах метр Пьєр Ворс виходив на роботу (для найманих працівників – п’ятиденний робочий тиждень, але власник бізнесу працює на свій розсуд), проте кожну неділю він проводив разом із дружиною. Вони взагалі не люблять сидіти у неділю вдома, вони постійно десь подорожують, ходять на піші або велосипедні прогулянки, відвідують кінотеатри, театри, оперу (опера є як у Клермон-Феррані, так і в іншому місті неподалік, Віші). Протягом усього часу, що я перебувала на стажуванні, коли метр Пьєр Ворс із дружиною кудись йшли або їхали на відпочинок у неділю, вони брали мене із собою.

 

– Одна із особливостей стажування від асоціації «Кі-Fгаnсе» полягає у тому, що керівник стажування забезпечує студенту, при його бажанні, поїздку в Париж по дорозі зі стажування додому в Україну, так?

 

– У мене було трошки по-іншому, я поїхала до Парижу майже на початку стажування, на Новий рік. Різдво у Франції виключно сімейне свято, його відзначають вдома, тому 25 і 26 грудня нічого ніде не працює. На Новий рік у них є ще два вихідних: 31 грудня та 1 січня. І на ці дні родина, в якій я мешкала, організувала для мене мандрівку у Париж.

– Навіть не запитую, чи сподобалось зустрічати Новий рік у Парижі…

– Так (посміхається). Кожен ранок у мене починався із думки: спасибі батькам, що тоді віддали мене до класу, де вчать французьку мову…

 

За словами Анни Криворотенко, під час стажування вона отримала дуже корисний досвід роботи із бухгалтерсько-економічною документацією міжнародних стандартів, із міжнародним програмним забезпеченням, досвід «живого» ділового спілкування іноземними мовами. Але найголовніший здобуток стажування – власноруч переконатися у тому, що у міжнародних програмах асоціації «Кі-Fгаnсе» немає нічого ані страшного, ані складного. Ти легально отримуєш у Франції місце роботи на певний час, отримуєш стипендію, можеш подорожувати містами Франції і навіть, якщо пощастить, зустріти Новий рік у Парижі. Натомість від тебе вимагається лише знати французьку мову, бути працьовитим та наполегливим у навчанні та роботі. Невже воно не вартує одно одного?..

 

Протягом свого першого стажування у Франції Анна Криворотенко отримала, окрім практичного досвіду, незабутні емоційні враження від перебування у цій країни. Відтак, дівчина запевняє, що обов’язково спробує пройти наступний відбір на стажування, і, можливо, навіть не один відбір. Тим більш, франкомовні студентські міжнародні програми ЦНТУ не обмежуються лише співпрацею із асоціацією «Кі-Fгаnсе». Ще є програми навчання та стажування у приватному аграрному ліцеї Етьєна Готьє «Ресен», є програми стажування від «Федерації обмінів Франція-Україна». Можливостей вдосталь, головне – із розумом їх використати. 

 

До речі, наступна співбесіда президента асоціації «Кі-Fгаnсе» Жан-Ів Ларвора зі студентами Центральноукраїнського національного технічного університету відбудеться у стінах навчального закладу вже найближчого понеділка, 20-го березня.

 

Підготував Олександр Виноградов