Європейські перспективи українського легкпрому
На початку лютого Україна приєдналася до конвенції Пан-Євро-Мед. Відтепер українські товари, виготовлені з іноземної сировини, можуть експортуватися до ЄС за нульовою ставкою. Від участі у конвенції найбільше виграє легка промисловість, яка зможе розширити свої експортні можливості. Які ще перспективи є у вітчизняного легкпрому, дізнавалися експерти Центру громадського моніторингу та контролю.
Нелегке зростання
Відповідно до класифікації видів економічної діяльності, легка промисловість України має три основні групи: текстильне виробництво, виробництво одягу та взуття, а також виготовлення товарів зі шкіри і хутра. За регіональним розрізом найбільше підприємств легкої промисловості зосереджено на Харківщині та Львівщині. У п’ятірку лідерів входить Житомирська і Дніпропетровська області, а також Київ.
На всю країну відомі такі підприємства, як концерн «Ярослав», який спеціалізується на виробництві домашнього текстилю, та Житомирська панчішна фабрика, що виробляє легендарні шкарпетки. Але, крім старожилів легкої промисловості, на українському ринку все активніше з’являються молоді бренди, які мають за мету замінити іноземні мас-маркети. Пропонуючи якісні речі за невисоку ціну, маленькі виробники все більше завойовують прихильність українців. Звісно, не кожен молодий бренд може собі дозволити відкриття фірмового магазину, тому зазвичай такі компанії використовують інтернет-магазини або виставляють продукцію у столичних мас-маркетах на кшталт «Всі свої» або «UAmade Store».
Тож попри непросту економічну ситуацію в країні, легка промисловість уже третій рік поспіль демонструє стабільне зростання. У 2017 році промисловий ріст склав 6%.
«Минулого року у нас реалізовано продукції більш ніж на 20 мільярдів гривень. При цьому в розрізі підгалузей ситуація виглядає наступним чином. Виробництво одягу займає 41% від загальної кількості реалізованої продукції, текстильне виробництво займає 37% і виробництво шкіри та взуття – 22%», – розповідає Президент Української асоціації підприємств легкої промисловості Тетяна Ізовіт.
Утім, однією з проблем галузі залишається невисока оплата праці. За даними Держстату, середня заробітна платня у сфері виробництва одягу та взуття складає близько 6,5 тисяч гривень, що значно менше за інші галузі промисловості. В уряді ситуацію обіцяють виправити вже у 2018 році. Відповідно до розрахунків Кабміну, цього року працівників легкпрому очікує зростання зарплат у середньому на 30%. Це стосуватиметься не лише державного сектору, а й приватних компаній. Прем'єр-міністр Володимир Гройсман уже звернувся до Української асоціації підприємств легкої промисловості, яка об’єднує понад 200 виробників, із пропозицією переглянути розміри зарплат для працівників.
Крім того, цього року Кабмін обіцяє підтримати модернізацію легкої промисловості, зокрема, розробити механізм розстрочки ПДВ на імпортне устаткування. За словами експертів, такий захід допоможе підприємствам технічно оновлюватись, а відтак нарощувати виробництво.
Від експорту до зірок
Ще кілька років тому лише поодинокі українські бренди могли заявити про себе світу. Складні бюрократичні процедури та високі мита були перешкодою для виходу на нові ринки. Великим поштовхом для українських товарів стала Угода про асоціацію з ЄС. Зона вільної торгівлі з європейськими країнами, яка почала діяти з 1 січня 2016 року, усунула більшість мит і відкрила доступ до 500 мільйонів покупців. Наприклад, якщо раніше митна ставка на трикотажні речі складала 12%, то тепер 0. Крім того, 1 лютого 2018 року Україна стала повноправним членом Конвенції Пан-Євро-Мед. За словами заступника міністра економічного розвитку і торгівлі Наталії Микольської, це дозволить вітчизняним виробникам вбудуватися в європейські виробничі ланцюги.
Власне, легкпром уже може похвалитися певними експортними успіхами. За підсумками 11 місяців 2017 року легка промисловість експортувала продукції на 1 млрд доларів до 150 країн світу. Цікаво, що основними покупцями українського одягу і нижньої білизни були країни ЄС. Найбільше купували у Німеччині, Угорщині та Польщі. Та, попри експортні перемоги, Наталія Микольська впевнена, що українським виробникам потрібна підтримка.
«Є українські дизайнери, які вже популярні і успішні. Вони виставляють свої колекції на світових тижнях моди. Однак є й молоді дизайнери та молоді виробники легкої промисловості, для яких потрібна допомога контрагентів за кордоном», – зауважує Микольська.
Одним із таких адвокатів вітчизняної моди у світі є перша леді України Марина Порошенко. Для участі в офіційних заходах дружина Президента зазвичай обирає одяг саме українських дизайнерів. Водночас вона має не тільки ексклюзивні речі, як наприклад, сукня, прикрашена бурштином, у якій перша леді з'явилася на Віденському балу, а й звичайні речі з мас-маркету. Наприклад, у 2014 році на День Незалежності вона з'явилася у сукні вартістю 899 гривень від українського бренду «Must Have».
Тішить, що зацікавленість одягом українського виробництва зростає щороку. Усе частіше у речах «made in Ukraine» з’являються як українські, так і голлівудські зірки. Відома співачка Леді Ґаґа знялася для обкладинки свого синглу у капелюху київського дизайнера Ксенії Шнайдер, а знаменита голлівудська актриса Джуліанна Мур засвітилася у куртці вітчизняного бренду «Ienki Ienki».
«Українська легка промисловість є третьою за значенням серед найперспективніших секторів креативної індустрії. А ще – це модна, гарна продукція, яка набирає популярності у світі. З високою доданою вартістю і неймовірним потенціалом на внутрішньому і зовнішніх ринках», – зауважує глава Мінекономрозвитку Степан Кубів.
Українська мода впевнено крокує світом. Є надія, що ця тенденція триватиме й український виробник знайде свою нішу на глобальному ринку.
Матеріал Центру громадського моніторингу та контролю
