Колектив редакції «Первой городской газеты» вітає Антоніну Корінь з днем народження

 

Антоніна Корінь: Моїй творчості не дає згаснути любов

 

А тіло моє неслухняне 

все ходить в город і в сад. 

А серце моє полум’яне 

все верне у юність — назад.

Антоніна Корінь

 

Її знають та поважають не лише у Кропивницькому, а й далеко за його межами. Хоч вона родом і з Чернігівщини, асоціюють її як письменницю з Кіровоградщини. 

 

 

Творчий рік, продовжуй вік!

 

Письменниця, перекладачка, громадська діячка, членкиня Національної спілки письменників України  та журналістка Антоніна Корінь шостого серпня відзначила свій день народження творчою зустріччю. Проходила вона під гаслом «Мій творчий рік, продовжуй вік!» у літературно-меморіальному музеї І.К.Карпенка-Карого, де поетеса працює науковим співробітником. 

 

Поети —  це люди, які періодично закохуються

 

—  Я люблю свята, люблю друзів. Це для мене —  найвища розкіш та радість спілкування. Тим більше, я вдруге прийшла до музею на роботу, вже маючи статус пенсіонерки. Моїй творчості не дає згаснути любов. Поети —  це люди, які періодично закохуються. Або в природу, або в людину, або ж в предмети, —  розповідає Антоніна Корінь. Привітати поетесу приїхали літератори та митці з Добровеличківського, Маловисківського та інших  районів,  з Олександрії, а також видавці, журналісти і члени болгарської, ромської, вірменської та російської общин. Дехто передав вітання навіть із Чернігова, із батьківщини пані Антоніни. Сама ж іменинниця зізналася, що в переддень свята побувала у рідній хаті. Щоправда, уві сні:

 

—  Приснилась мені мама, побілена й уквітчана наша хата. Ніби прокинулась я ранком, поринула в рідні пахощі —  а в печі вже стоїть повен казан моєї улюбленої вареної кукурудзи, —  розповідає поетеса, в чиєму доробку чимало віршів присвячені рідній матусі та малій Батьківщині.   

 

 

Ведуча зустрічі —  письменниця Валентина Кондратенко-Процун розповіла про творчість Антоніни Корінь. Це все життя в журналістиці, з 15-ти років, в т. ч. в пресі, на радіо і телебаченні, понад два десятки виданих різножанрових книг для дорослих і дітей: поезія, пісні, публіцистика, переклади, гумор. Це обласна літературна премія імені Євгена Маланюка та краєзнавча премія імені Івана Проценка, медалі від українського козацтва та Національної спілки письменників України, відзнаки від Союзу Росії за переклади слов’янської поезії —  з російської, білоруської і болгарської мов. Ще громадська діяльність як члена правління «Сівача», «Степу», спілки, ТО «Парус», робота в громадській раді при міськый Раді. А ще десятирічне керівництво першим у Кіровограді жіночим культурно-просвітницьким товариством «Жменя» і 20 річне керівництво клубом «Євшан». Також недовго, правда, але діяли створені нею клуби творчих пенсіонерів, «Женьшень», книголюбів «Гайдарівець», перекладачів «Сонях». Вона причетна до видань «Стежини», «Степу», «Вежі», жіночих сторінок «Любисток» і «Світлиця». 

 

 

Збірки, дружба та подорожі до Болгарії

 

Цей вечір був наповнений спогадами про минуле та планами про майбутнє. Подружжя акторів Олексій Дорошев та Галина Романюк щиро і натхненно декламували поезію іменинниці, а композитор Петро Лойтра з Малої Виски заспівав декілька пісень на вірші Антоніни Михайлівни. 

 

Поетеса презентувала переклад своєї студентської книжки «Молоде чорнило», яку зважилася оприлюднити лише через 50 років. Як зазначила сама Антоніна Михайлівна, це книжка про молодість та про юність, про любов, про рідне село та про дорогих людей:

 

 

—  Я її жартома назвала «Студентські вірші 50-ти річної витримки». А Таня Маркова, поетеса із «Паруса», взяла й переклала повністю всю книжку й видала її в Харкові, місті моєї студентської молодості.

Пані Антоніна анонсувала близько 10 книжок для дітей власного перекладу та не оминула увагою наше видання:

 

 

Жартує, що хоч і має поважний вік, проте працює молодшим спеціалістом. 

Колектив редакції «Первой городской газеты»  щиро вітає  Антоніну Михайлівну з днем народження та бажає многая благая літа!  

 

Аліна Кулик