Кропивничанам покажуть виставку про видатного глодосянина – письменника, повстанського отамана

  • 16 серп. 2019 13:41
  • 1103
    • Новина Кропивничанам покажуть виставку про видатного глодосянина – письменника, повстанського отамана Ранкове місто. Кропивницький

    22 серпня до Дня Незалежності України у літературно-меморіальному музеї І.К. Карпенка-Карого відбудеться презентація виставки «Своє життя, свої думки – на слугування Україні». Про це «Утреннему городу» повідомили організатори. 

    Виставка присвячена 130-річчю від дня народження нашого земляка, учасника визвольних змагань доби Української Народної Республіки, письменника Фотія Миновича Мелешка.

    Чекаємо за адресою: м. Кропивницький, вулиця Тобілевича,16.

    Початок об 11.00.

    Телефон для довідок: 37-32-91

    Довідка.

    Мелешко Фотій Минович (серпень 1889, Глодоси Херсонщина — 1970, Нью-Йорк) — повстанський отаман, з вчителів с. Глодоси на Херсонщині.

    Перші Визвольні змагання

    Четар Української Галицької армії. Брат по крові українського радянського поета Тереня Масенка. Мелешко став одним з командирів гайдамацькного загону, що діяв у Глодоській волості у 1918–1920 роках. Тісно взаємодіяв з повстанцями отаманів Залізняка (Коваленка) з Хмельового та Орла (Нестернка) — земляка з Глодос. У рідному селі прославився завдяки ліквідації загону з 19-х місцевих більшовиків. Очільнику більшовицької самооборони с. Глодоси — Якову Кальку, Мелешко запропонував мир. Однак Калько відкинув пропозицію «петлюрівця».

    У 1920 р. Фотій Мелешко і 30-ть його глодосівських козаків з Дорошенківської сотні залишили Глодоси і подались до Західної України, а потім до Польщі. Глодоські більшовики переслідували козаків Мелешка, однак безрезультатно. Наздоганяючи український підрозділ глодоські більшовики, на чолі з Яковом Кальком, страчували класових ворогів, яких зустрічали на своєму шляху. Зокрема, не діставшись до Мелешка та його вояків, більшовиками був вбитий колишній губернатор Привіслінського краю Ерделі та його родина. Останні тікали на захід, рятуючись від комуністів. Про це згадує сам Яків Калько у своїх спогадах, які вийшли друком у СРСР після поразки Армії УНР у війні з більшовиками.[1]

    Еміграція

    Фотій не відвідував рідного села після 1920 р. Не зміг прибути на похорон батька та матері. У 1921 р. переїхав до Праги, вступив до університету на навчання, здобув вищу освіту. Вчителював в українських еміграційних школах. Чимало з його козаків, які лишились в Україні, було засуджено радянською владою до заслання. У 1943 р. мешкав у Львові, згодом виїхав на захід. У 1950-х емігрував до США. Працював кочегаром, попри те, що одна рука була без пальців. Помер у 1970 р. Похований на православному цвинтарі Саут-Баунд-Брук.

    Автор драми «Понад Дніпром» (вперше поставлена 1921 р.), перша частина епопеї з селянського життя «Три покоління» (1943), оповідання, спогадів та ін. Також: Мелешко Ф. Три покоління. — Нью-Йорк: Книгоспілка, 1959. — Т.2. — 307 с.

     

    Читайте також: Кропивницькі ротарійці долучилися до Всеукраїнського фотопроекту «Мама Героя».