Кропивничани ознайомилися з віртуальною виставкою творів художника-кераміста Миколи Фірсова
КЗ «Музей мистецтв Кіровоградської міської ради» презентував віртуальну виставку творів художника-кераміста Миколи Фірсова (1945-2022) до річниці смерті.
Повномасштабна військова агресія російської федерації проти України збільшила рівень національної свідомості наших громадян і, як наслідок, попит на власну історію, автентичність, народні звичаї, традиційні українські ремесла. За таких умов особливо важливого значення набуває творчість митців, що віддзеркалює самобутність українського народу, універсальність його філософського світосприйняття та нездоланний потяг до творчого самовираження.
Наш степовий край завжди славився унікальними талантами, але керамічне мистецтво – дуже особливий напрямок творчої діяльності, що вимагає неабиякої самовіддачі, наполегливості, терпіння та професійних навичок. Так склалося, що, скажімо, у порівнянні із чисельною і славетною когортою майстрів пензля, високопрофесійних керамістів у нас не так вже й багато.
І в цьому контексті унікальним явищем в мистецькому житті Степової Еллади і чудовим зразком творчої династії по праву можна вважати родину кропивницьких художників-керамістів - подружжя Миколу і Нелі Фірсових та їх синів Олександра і Сергія. Всі четверо закінчили керамічне відділення Одеського державного художнього училища імені Грекова, всі четверо – члени Національної спілки художників України!
І не дивлячись на те, що вже рік, як голова родини Микола Іванович Фірсов відійшов у Вічність, дотепер цей унікальний родинний творчий тандем сприймається як одне ціле. Фірсови часто експонували свої твори на чисельних виставках різного рівня, в тому числі в обласному художньому музеї (наразі – Музей мистецтв), завжди підкорюючи численну армію своїх шанувальників авторською індивідуальністю, образністю, художністю.
Всі ми бачили їх роботи і мали можливість переконатися, що творча спадковість полягає не в сліпому наслідуванні батьків, а у шанобливому ставленні до матеріалу, вивченні його можливостей та власного експерименту. Дуже красномовною в цьому плані є наступна характеристика Фірсових, як митців:
- Вони своєю творчістю вийшли на нові горизонти в національному мистецтві кераміки. Поєднавши духовність і щирість спадщини сільських гончарів із художньою мовою мистецтва професійного, Фірсови розірвали замкнуте коло утилітарності і розширили жанрову палітру кераміки, застосовуючи власні технології, збагатили її палітру у прямому смислі.
Кожному з них притаманна своя творча неповторність та тематична спрямованість. Мистецтвознавці відзначали, що Неля Федорівна надає перевагу композиціям за темами українського фольклору, багато з яких почерпнуті з власного дитинства, творам Сергія притаманні знаковість та заглиблення у вселенську філософію, а Олександра приваблюють нові технологічні пошуки та експерименти з різними матеріалами. Щодо самого Миколи Івановича, то на думку фахівців, він віддавав перевагу класичним формам професійної кераміки і в його мистецьких виробах завжди був дуже помітний вплив творчості художників-керамістів епох класицизму, рококо та модерну.
Микола Фірсов народився 18 листопада 1945 року в місті Кіровограді. Загальну освіту отримав у ЗОШ №8, а першими кроками на шляху творчого становлення майбутнього майстра стало навчання у Кіровоградській міській дитячій художній школі (викладачі - Леонід Бондар та Юрій Іващенко).
Далі, як вже зазначалось, було навчання на відділенні художньої кераміки Одеського державного художнього училища імені Грекова, яке він закінчує у 1970 році, та початок у 1975 році творчої діяльності в Кіровоградській художньо-виробничій майстерні Художнього фонду України з подальшою реалізацією себе в галузі декоративно-ужиткового мистецтва, а саме – художньої кераміки.
Фахівці відзначають, що у творах Миколи Івановича поєднується занурення в глибини української історії та народного побуту, монументальність, раціоналізм, і одночасно – ліризм, літературність, соковитий український гумор, одним словом віддзеркалюється та сама автентичність нашої нації, до якої наразі звернута увага великої кількості дослідників українства. Тож цілком заслужено у 1994 році Микола Фірсов стає членом Національної спілки вже незалежної України, а у 2003 році – лауреатом обласної премії у галузі архітектури, геральдики та вексилогії і декоративно-прикладного мистецтва імені Якова Паученка в номінації «Декоративно-прикладне мистецтво».
Наразі роботи митця зберігаються у зібраннях Музею мистецтв, обласному краєзнавчому музеї, художньо-меморіальному музеї Олександра Осмьоркіна, у багатьох приватних колекціях України, Польщі, Ізраїлю, Німеччини, Сполучених Штатів Америки та інших країн.
Віртуальна виставка творів художника-кераміста Миколи Фірсова з нагоди річниці його смерті презентує твори майстра із фондового зібрання Музею мистецтв – «Мрійник» (1993), «Бабуся», «Дорога до міста», «Осінь», «Блюдо керамічне «Дерева» (1989), «Чумацький шлях» (2004), «Вітрила» (2004), «Рідний край» (2005), «Зима» (2005), «Декоративна картина «Потік», «Ювілейна медаль «50 років музею-заповіднику «Хутір Надія» (2006), «Керамічна емблема «Провесінь» (2006), «Керамічна емблема фотовиставки «Погляд – 2006», «Виставкові турботи» (2010), «Вистава «Хазяїн» (2010), «Декоративна таріль «Кропивницький» (2017), «Панно керамічне «Кіровоградщина», «Картина декоративна «Пі» та інші, які красномовно ілюструють високий професійний рівень, багатогранність та тематичне різнобарв’я таланту Миколи Івановича Фірсова.
