Кропивницький: Чому сумує начальник ритуальної служби?
Який стан кладовищ у Кропивницькому, що роблять із забутими могилами та скільки місця для поховань лишилося в обласному центрі? Про це та багато іншого в інтерв’ю “Первой городской” розповів начальник КП «Ритуальна служба» Юрій Вісяніков.
За його інформацією, сьогодні на території міста діє 16 кладовищ: вісім відкритих та вісім закритих. Три роки тому вони були у жахливому стані, але сьогодні там наводять лад.
— Закритими кладовищами підприємство раніше не опікувалося, — розповідає Вісяніков. — Лише в 2017 році почали очищати закриті місця поховань. На відкриті цвинтарі не вистачає фінансування. Нам дуже необхідний сміттєвоз. Третій рік його добиваємося, але розуміємо, що у міста є і більш нагальні питання. За останні роки на цвинтарях стало чистіше. Ми активно вирубуємо зарослі та боремось за чистоту. Особливої уваги треба приділити Лелеківському кладовищу.
— Скільки на сьогодні лишилося місць для поховання у Кропивницькому і що робити, коли вони закінчаться?
— Буду звертатися до заступника міського голови щодо створення нового кладовища. Це дуже важливе питання, бо місць під захоронення на території міста лишилось на шість-сім років… Потрібно розширяти кладовища. На Далекосхідному є така можливість. Також, за практикою інших міст, потрібно викупляти території.
— Чи змінилась культура громадян, які приходять на кладовища?
— Ми як і завжди боремось і з її відсутністю. На території КП “Універсал 2005” є великі ємності для сміття, які для міста неефективні. Плануємо їх встановити на Далекосхідному кладовищі, щоб люди бачили, куди можна дівати сміття з цієї величезної території. Якщо відверто, то стан культури громадян бажає кращого. Можуть прибрати на могилі свого родича, а сміття викинути на сусідню. В день гробків кладовища відвідують близько 40 тис. містян. Після їх перебування на місцях поховань одразу все прибрати нереально. Тому ми поступово наводимо там лад… Ще є постійна проблема кладовищ, коли могильні оградки вилазять на дорогу, машини не можуть проїхати. Має бути 2,4 метра, а будують наприклад три. Люди скаржаться, а ми нічого вдіяти не можемо, бо це приватна власність. А в законі прописано, що вони мають з нами погоджувати межі.
— На кожному кладовищі є могили, за якими родичі померлих не доглядають. Що робите з ними?
— За законом, якщо ця могила протягом 30 років забута, то захоронення можна ліквідовувати. Чимало людей скаржаться, що вони прибирають, а поруч могили не прибираються. Трава з них переростає на прибрані могили.
— Як ведете облік та чи планується електронний облік поховань?
— В планах підприємства є зробити електронний реєстр поховань. Сьогодні ми й досі користуємось амбарними книгами. До кінця року плануємо створити електронний реєстр поховань. Маючи його, ми зможемо помічати, які могили прибираються, а які ні. Ми рухаємося до переведення інформації в цифровий вимір.
— Яка сьогодні ситуація з крадіжками металу?
— Торік були серійні крадіжки на Далекосхідному. Біля Рівнянського кладовища нарахували три точки прийому металобрухту. На Лелеківці те саме. Сто метрів від кладовища. Крадуть, возять і всі про це знають. Працюють ці пункти вночі, а вдень зачинені. Без допомоги поліції ми нічого не зробимо. Ми готові допомогти. Можемо показати, як виглядає метал, що лежить в землі. Впіймати крадіїв і зупинити нелегальний брухтовий бізнес без правоохоронців нереально.
— Як охороняються кладовища?
— Ніяк не охороняються. В нас є три кладовища, які маємо охороняти. Одна людина не зможе працювати вночі, тому потрібно двоє. Доба через троє, це вісім людей. Вісім людей із зарплатнею близько семи тисяч — це 56 тис. гривень. В рік це 600-700 тис. виходить. Це тільки на одне кладовище. На три — 2,1 млн. Це вартість одного сміттєвоза, тому тут варто задуматись. Також за законом районні кладовища мають бути забезпечені огорожею, освітленням та дорогою. Кладовища обласних центрів повинні мати ще й водопровід, каналізацію та туалет. Кропивницькі цвинтарі перебувають у дуже занедбаному стані, неначе сільські. І то ми проїжджаємо біля деяких сіл і там паркани є… Огорожа, дорога та освітлення дороги — близько 100 мільйонів гривень на всі кладовища. Це я рахував за цінами 2016 року.
— Чи можливо будівництво крематорію у Кропивницькому?
— В Україні така практика існує в трьох містах — Києві, Одесі та Харкові. Вартість кремації дешевша за поховання, але має рентабельність лише в містах мільйонниках. Я спілкувався з представниками духовенства і вони підтвердили, що це не суперечить релігійним канонам.
Дмитро Семенюк