Кропивницький: Які таємниці ховають Фортечні вали?

 

Під час розкопок вчені планували побачити сліди XVIII століття, а знайшли раритети скіфської епохи

      

На початку листопада кропивницькі археологи проводили розкопки на місці майбутнього будівництва Української православної церкви Київського патріархату на території фортеці Святої Єлисавети. Останні такі роботи в обласному центрі проводилися на території Фортечних валів понад 20 років тому. Тоді археологам вдалось виявити досить цінні для історії речі. Але знахідки, зроблені в листопаді 2018 року, вразили науковців новими, несподіваними артефактами.

 

 

Що знайшли на території центральної частини фортеці, в інтерв’ю кореспондентові “Первой городской” розповів науковий співробітник НДЦ “Охоронна археологічна служба України” Інституту археології НАН України Валентин Собчук.

– Чим унікальна наша кропивницька фортеця?

 

– Перші розкопки там проводились у 1994 році під керівництвом місцевого археолога Миколи Тупчієнка, а кілька днів тому завершилися наші пробні розкопки. Станом на початок другої половини XVІІІ ст. це було досить велике фортифікаційне укріплення, зведення якого стало можливим внаслідок розвитку інженерної думки того часу. На той момент відомі інженери брали участь у плануванні та реалізації плану будівництва фортеці. Унікальності цій споруді додає той факт, що вона досить гарно збережена навіть понад 200 років потому. На території сучасної України подібні фортеці збереглися набагато гірше. В нас вона збереглася. Цей об’єкт є унікальним та показовим. Він може сприяти іміджу нашого міста за умови правильного його подання.

 

 

– Ви проводили розкопки в межах території, де планується будівництво храму. Що там планували знайти та що знайшли? Чому саме зараз почали дослідження?

 

– В цьому місці (центральна частина фортеці) встановлено камінь, на якому є напис про майбутнє будівництво церкви. До нас надійшло офіційне звернення від Української православної церкви Київського патріархату. В Міністерстві культури духовенству кропивницької церкви повідомили, що будівництво на цій території буде можливе лише після проведення там археологічних досліджень у зв’язку з тим, що це  пам’ятка XVIII століття. Нам надали план будівництва церкви, ми його наклали на сучасну геодезію фортеці. Під час цього ми застосували карту фортеці 1796 року, бо на відміну від інших карт ця містить відомості не тільки про будівлі, що були запроектовані, але й ті, що реально були збудовані й функціонували.

 

 

– Що колись розміщувалося на цій території?

 

– Ми наклали сучасну геодезію на цю карту і зрозуміли, що на земельній ділянці (де планується будівництво церкви) у XVIII столітті розміщувалася головна адміністративна будівля – комендантський будинок. З цією спорудою пов’язана низка історичних особистостей, які в різний час відвідували фортецю. Ми мали на меті встановити, наскільки пам’ятки, пов’язані з будівлею, збереглись. Потрібно було визначити глибину, на якій залягають культурні нашарування, що стосуються того періоду. Ці розкопки носили попередній характер. Вони були пробні.

 

– Що таки знайшли?

 

– Також ми мали на меті встановити, на якій глибині знаходяться культурні нашарування саме цього періоду.  Йдеться про будівельні матеріали, кахлі, цеглу та матеріали, що перебували у вжитку людей, які тоді жили (кераміка, посуд, скло). Є, звісно, і речі, які поки важко ідентифікувати. Є дуже гарні знахідки, наприклад, кахлі другої половини XVIII століття, які мають характерну синю глазур.

 

 

– Несподівані знахідки були?

 

– З несподіваних знахідок було викопано вінце скіфської посудини з характерним орнаментом. Тобто планували побачити XVIII століття, а вийшло, що натрапили на раритети скіфської епохи.

 

– Чи планується продовження робіт у майбутньому?

 

– Ми можемо відновити ці дослідження за умови, якщо намір будівництва реалізовуватиметься. Якщо церква повідомить нам про будівництво на цьому місці, потрібно буде провести повноцінні масштабні дослідження. Ці роботи дадуть можливість зафіксувати розташування тих будівель, про які я згадував, розібратись, яким чином вони будувались та що від них лишилось. В одному з шурфів ми знайшли свідчення внутрішньобудинкового інтер’єру – залишки печі (груби). Кахлі, що ми знайшли, якраз і пов’язані з віднайденою піччю. Тож якщо на цьому місці в найближчому майбутньому будуватиметься храм, будівництву мають передувати широкомасштабні археологічні розкопки. Це буде цікаво для спільноти нашого міста, і музейні фонди поповняться новими експонатами XVIII століття, які на сьогодні практично відсутні.

 

– Розкажіть детальніше про виявлену піч.

 

– Про неї ми не знали, поки не почали копати. Знайшовши фрагмент печі, прийняли рішення законсервувати. Річ у тім, що частина печі заходила в бортик розкопу і повноцінне дослідження об’єкта доцільно проводити в умовах розкопок великими площами.

 

 

– Що, на вашу думку, цікавого на території Фортечних валів можна знайти ще?

 

– Територія фортеці вже достатньо видозмінена, якщо порівнювати її з періодом заснування. Переважно це пов’язано з некрополістикою (кладовища). Якщо ми виїжджаємо через Троїцькі ворота з фортеці (в напрямку магазину “Ягідка”, веломагазин), то ліворуч там є такий собі прохід та меморіальна табличка, яка повідомляє про поховання на тому місці близько 50 тис. людей. Бастіон святої Катерини повністю закритий кладовищами. Центральна частина – це територія, де поховані полеглі у Другій світовій війні. В 1994 році, коли вперше проводилися розкопки в межах бастіону Св. Петра, там, крім споруд XVIII століття, був знайдений гарно збережений пороховий погріб, який використовували в той час. Ускладнювали розкопки знахідки військових поховань радянських та німецьких військовослужбовців. Це свідчить про те, що кладовища можуть бути в місцях, про які ми не знаємо.

 

 

Важлива деталь: на сьогоднішньому рівні археологія не женеться за цінними предметами. Для неї важлива будь-яка знахідка. Цінним є те, що дозволяє більш точно відповісти на запитання, як жили люди в ту чи іншу епоху.

 

Дмитро Семенюк