Кропивницький: Музей Мистецтв презентує віртуальну виставку творів художника Сергія Шаповалова (ФОТО)

 

4 листопада 2022 року КЗ «Музей мистецтв Кіровоградської обласної ради» презентує віртуальну виставку творів художника-земляка, заслуженого художника України Сергія Шаповалова з нагоди річниці смерті митця. 

 

Сергій Гаврилович народився 15 травня 1943 року в селі Інгуло-Кам’янка Новгородківського району Кіровоградської області. В 1962 році закінчив Олександрійське педагогічне училище, в 1968 році вступив до Київського державного художнього інституту, а після закінчення навчання отримав направлення на роботу в Кіровоградські художньо-виробничі майстерні на посаді живописця. 

 

 

Як зазначав сам художник, живописцем він усвідомив себе, навчаючись в Одесі, а малюванням почав займатися ще в дитинстві, завдячуючи вчителю малювання Олександру Омеляновичу Хоменку, у якого вперше побачив дивовижні картини – копії з творів Шишкіна, Васнєцова, популярних на той час художників. Під враженням побаченого Сергій попросив у вчителя тюбики фарб і почав малювати вдома при лампі різні копії з листівок, зробивши таким чином перші кроки на шляху, що став сенсом його життя.  

 

Активну виставкову діяльність Сергій Шаповалов розпочинає з 1981 року. Був учасником чисельних міських, обласних, республіканських та зарубіжних виставок («Нью-Йорк. Інтер-Експо-2002» (США), «Російський дім» в Берліні (Німеччина), Всеукраїнської художньої виставки «Мальовнича Україна» 2007 та 2018 років. В 2004 році відбулася персональна виставка художника в місті Гвадалахара (Іспанія), а у 2010 році в Національному музеї Тараса Шевченка міста Києва було відкрито його персональну виставку живопису «Розквітай, Україно!». Досить плідною була його співпраця і з Музеєм мистецтв міста Кропивницького, про що свідчить активна участь Сергія Гавриловича у чисельних тематичних та персональних виставках, усіх Великодніх Благодійних Аукціонах, планерах тощо. 

 

 

Богом даний талант та дивовижна техніка пастозного живопису, що стала своєрідною візитною карткою майстра, принесли йому цілком заслужену славу та зробили авторство його творів легко впізнаваним на будь-якій виставці. Художник надавав перевагу реалістичній манері з елементами імпресіонізму а основними напрямками його творчості стали натюрморт з зображенням польових квітів та пейзажі нашого міста, виконані з любов’ю та у звичній для митця емоційній манері. 

 

Як зазначають мистецтвознавці, Сергій Шаповалов своїми творами наочно довів, що так звані малі жанри – натюрморт, пейзаж і портрет не втратили своєї актуальності і в умовах сучасних технологій. Твори художника окрім естетичного, мають також величезне історико-пізнавальне значення, оскільки на його пейзажних полотнах з чаруючими архітектурними мотивами постає стара Україна з усією трагічністю, романтизмом і героїзмом непереможного українського духу. 

 

 

Дуже показовим в плані характеристики громадянської позиції митця є слова Сергія Гавриловича, про які згадував у своїй статті про нього Заслужений художник України Андрій Надєждін: «Коли ми отримали незалежність, не хочу говорити пафосно, але для мене це була найбільш вражаюча подія в житті, і в мене в голові почало таке творитися, думки бігли роєм. На горизонті відразу з’явився Микола Гоголь, який зливався з тими піснями, обрядовими колядками, які я знав з дитинства, що пензель і мастихін самі витанцьовували на полотні образи «Козацької долі», «Гопака», «Козака Мамая».

 

Тож приємно, що Україна гідно вшанувала свого вірного сина і талановитого художника. Перебуваючи в статусі члена Національної спілки художників України Сергій Шаповалов у 2008 році був удостоєний почесного звання «Заслужений художник України». У 2006 році Сергій Гаврилович став лауреатом обласної премії у сфері образотворчого мистецтва та мистецтвознавства імені Олександра Осмьоркіна в номінації «Національна традиція», а в 2020 році - міської художньої премії імені Бориса Вінтенка. 

 

У 2011 році Шаповалов був представлений на міський Дошці пошани в номінації «Кращий діяч мистецтв», а у 2019 році з нагоди 265-ї річниці заснування нашого міста отримав Відзнаку Міської ради та Виконавчого комітету міста Кропивницького «За заслуги» ІІ ступеню. 

 

 

Непересічна особистість майстра неодноразово привертала увагу місцевого кінематографа. Так, зокрема, Кіровоградською обласною державною телерадіокомпанією були відзняті короткометражні кінострічки про життєвий і творчий шлях Сергія Гавриловича. Перший фільм демонструвався на каналі УТ-1 у 1990-х роках, другий «В акордах фарб моїх» - у 2007 році. В наступному 2008 році в рамках телевізійної авторської програми Валентини Лісняк «Дар Божий» з’явилась телерозповідь про персональну виставку Сергія Шаповалова «Польове розмаїття» в Кіровоградському обласному художньому музеї (наразі – Музей мистецтв). 2012 року презентовано документальний фільм «Творчий портрет художника Сергія Шаповалова» із циклу «Вашим пензлем водила любов». А видавництво «МАВІК» у 2007 році навіть видало альбом «Сергій Шаповалов». 

 

На сьогодні роботи Сергія Гавриловича зберігаються в музеях та приватних колекціях Іспанії, Ізраїлю, США та інших країнах світу. Значна частина робіт митця закуплена Міністерством культури України. Його твори зберігаються в музеях України (місто Ізмаїл, місто Переяслав-Хмельницький, місто Кропивницький) та приватних колекціях. 

 

 

Віртуальна виставка пам’яті Сергія Шаповалова наглядно ілюструє високий професіоналізм художника та його тематичну багатогранність. Вона презентує двадцять чотири твори митця, серед яких значну частину складають архітектурні перлини і краєвиди Степової Еллади та інших регіонів України – «Біля картинної галереї» ( 1987), «Седнівська церква» (1987), «Вулиця у провінції» (1988), «Літнє кафе» (1988), «Осінь» (1990), «Зимовий день» (1992), «Краєзнавчий музей» (1992), «Рання весна. Будинок Ельворті»  (2003), «Скелястий берег» (2006), «Ковалівка» (2008), «Хутір Надія. Осінь» (2008), «Церква» (2011), «Хутір» (2012), «Біля музею» (2014), «Біля фонтану» (2018).

 

 

Другий тематичний блок – це чудові квіткові натюрморти, які завжди викликали захоплення, особливо у чарівного жіноцтва –  «Біля вечірнього вікна. Натюрморт» (1987), «Літній букет» (1989), «Квіти на вікні» (1989), «Натюрморт. Безсмертники» (1991), «Бузок» (Кінець ХХ – початок ХХІ століття), «Польові ромашки» (2008), «Польові квіти» (2010). 

 

Окреме місце в презентованій виставці займає картина «Добрий вечір, щедрий вечір» (1989), яка віддзеркалює звернення Сергія Шаповалова у своїй творчості до теми української автентичності, народних звичаїв і традицій і наглядно демонструє українофільство художника.