Кропивницький: Перший парк за часи незалежності

 

У Кропивницькому за часи незалежності маcштабної реконструкції не відчув жоден парк. Та нарешті в обласному центрі у найближчі роки містяни зможуть облюбувати для себе ще одне місце (окрім Ковалівського чи Дендропарку) —  парк Перемоги. На його реконструкцію було виділено кошти з Державного бюджету. Кошторисна вартість робіт складає майже 40 мільйонів гривень, включаючи будівельно-монтажні роботи на 38,716 мільйона гривень.

 

Про це в коментарі “Первой городской” розповіла заступниця начальника управління ЖКГ Кропивницького Юлія Яндович.

 

—  Парк Перемоги є першим у Кропивницькому створеним за час незалежності України. На його масштабну реконструкцію виділено кошти з держбюджету. Їх витратять на облаштування зовнішнього освітлення, велодоріжок, вбиралень, зон відпочинку, облаштування лавочок та урн і дендрологічної частини. Окрім нього також проектуємо капітальний ремонт скверу Шевченка. Цьогоріч виділили кошти тільки на його проектування. Якщо в цьому році його закінчимо, то наступного року будемо реалізовувати, — розповіла Яндович.

 

 

Бездоглядна біда

 

На думку кропивницького дендролога Євгена Ткачука, на сьогодні в місті усі парки перебувають у жалюгідному стані. Навіть найпопулярніші. Пов’язано це з тим, що за ними не встигають доглядати.

 

 —  Абсолютно всі парки міста (в тому числі Ковалівський, Дендропарк) перебувають в неналежному стані. Дійсно реконструкцій парків не було, але набагато важливішим є те, що з певного періоду догляд за парками перейшов від господарчих бригад адміністрацій парків до комунального господарства. Комунальники здійснюють догляд за всіма зеленими насадженнями в місті. Через великі обсяги роботи та за браком людського ресурсу, роботи в парках виконуються за залишковим принципом. Особливо занедбані парки потребують реконструкції та регулярного догляду за зеленими насадженнями. На жаль, фахівців у галузі паркового господарства у нас в місті катма. Є екологи, є агрономи, є біологи, а от з інженерами садово-паркового господарства біда. Професійний рівень людей, залучених до догляду за зеленими насадженнями, вкрай низький. Елементарні знання в галузі відсутні. Як наслідок —  це призводить до пошкодження та пригніченого стану рослин у місті, — розповів дендролог. 

 

Замінювати треба правильно

Також Євген Ткачук зазначив і щодо заміни дерев. Проводити її треба, але правильно. 

 

 —  Необхідність проводити заміну дерев в певних випадках є (наприклад, жіночі екземпляри тополі чорної, так звані пухові тополі), але для цього необхідно розробити комплексну програму озеленення міста. Просто закупити високі рослини лип в лісництвах і сподіватись, що якось воно там виросте, — витрачати гроші на вітер, — зазначив Ткачук.

 

Неправильна обрізка алергію може викликати?

Як зазначив дендролог, неправильна обрізка дерев може не лише вбити дерево, а й викликати алергії в людей через зараження стовбура грибами.

 

— Те, що ми можемо спостерігати по місту, — це не неякісна обрізка, а ТОПІНГ. Тобто видалення 100 % крони з залишенням занадто коротких обрубків гілок першого порядку, з порушенням Правил утримання зелених насаджень в населених пунктах України. Спили покалічених дерев не обробляються ні відповідними препаратами, ні навіть хоча б масляною фарбою. Через спили деревина вражається грибами, трухлявіє, призводить до вигнивання серцевини дерева, яке стає аварійним та несе реальну загрозу. ТОПІНГ дерев (орієнтовно) в 2009 році призвів до втрати в 2012 році 10% дерев у насадженнях вулиці через зараження грибами, зокрема розчепкою звичайною, яка викликає мікози в легенях людей та може призвести до виникнення алергій, — розповів Ткачук.

 

Також інженер садово-паркового господарства зазначив, що обрізка дерев раніше виконувалась згідно із встановленими правилами.

 

—  Наведу приклад: до 2009 року обрізка лип вздовж вулиці Великої Перспективної виконувалась більш-менш прийнятно. Формуюча обрізка проводилась регулярно з періодичністю в 3-5 років. Залишали достатньо довгі відрізки гілок першого порядку та 2-3 гілок другого порядку. Крони ставали більш компактними та утримувались в заданих межах. Після 2009 року щось сталось. Як якась пошесть пішла. Почали все пиляти чи не під самий стовбур, фактично перетворивши дерева на інвалідів з відкритими «язвами», а це суттево знижує іхню життєздатність та створює небезпечну ситуацію через їхню аварійність, — розповів Євген Ткачук.

 

Дмитро Семенюк