Кропивницький та синьо-жовтий стяг. Цікаві факти до Дня затвердження Державного Прапора України

     

У світі так влаштовано, що кожна держава має символи, які її позначають: гімн, герб та, звісно, прапор.

 

Саме 28 січня Верховна Рада України офіційно затвердила синьо-жовтий стяг Державним прапором України. Про нього ми і поговоримо із кандидатом історичних наук Юрієм Митрофаненком.

 

Перші згадки про синьо-жовтий прапор були у XIX столітті на Західній Україні під час революцій 1848–49 років, або, як це називають в історії, — «Період весни народів». Виступи української спільноти під час цих революцій проходили саме під синьо-жовтим прапором. 

 

— Є ще один дуже цікавий епізод: на знаменитій картині Іллі Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану»  можна побачити синьо-жовтий та червоно-чорний прапори. Ось якраз у XIX столітті бачимо активне використання цих символів і на картинах, і під час історичних подій. А потім, коли почався розпад імперій, Російської та Австро-Угорської, то на Західній та Наддніпрянській Україні використовували синьо-жовті прапори або ж жовто-сині, — розповідає Юрій Митрофаненко.

 

Історик також додає, що офіційними кольорами з 1918 року стали синьо-жовті. Зокрема, це був прапор українського флоту та торговельного представництва. 

У Кропивницькому синьо-жовтий стяг уперше замайорів також у 1918 році на державній будівлі кавалерійського училища. Нині це казарма третього полку спецпризначення ім. Святослава Хороброго.

 

— Прапор потім ще було піднято над приміщенням міської думи, нині це обласна державна адміністрація. І там були дуже цікаві епізоди, коли у місті одночасно майоріли червоний і синьо-жовтий прапори, коли члени місцевого самоврядування відмовлялися змінювати червоний прапор як прапор революції, і доводилося тоді підніматися на дах і знімати його вже шляхом ультиматуму і конкретних жорстких дій. Ось так у 1918 році цей прапор був у нашому місті. Вже тоді люди його бачили, — говорить історик.

 

Варто додати, що у червні того ж року до тоді ще Єлисаветграда прибули Українські Січові Стрільці з Галичини (про цю подію «Первая городская газета» писала 17 жовтня 2018 року). І вони так само йшли під синьо-жовтим прапором. І над Земським училищем, де був їхній штаб, на світлинах видно синьо-жовтий стяг. 

Проте не всі погоджуються з тим, що наш прапор має саме такий порядок кольорів. Дехто продовжує стверджувати, що стяг має бути перевернутим. 

 

Існує міф, що прапор Української Народної Республіки, прийнятий за ініціативою Михайла Грушевського, начебто був перевернутий.

 

— Це неправда. Ми маємо орієнтуватися на офіційні джерела. Зараз, наприклад, є люди, які використовують жовтий колір зверху, а синій — знизу, як батальйон «Айдар». Він  воює під таким прапором, але це не зовсім означає, що наш стяг є таким. Тобто думка про те, що він спочатку був жовто-блакитним, а потім його перевернули — не відповідає дійсності, — коментує пан Юрій.

 

У Кропивницькому історія з прапором в добу незалежності теж дуже цікава. Як повідомляє Юрій Митрофаненко, він з’явився у нас ще до проголошення самої незалежності України. 

 

— Прапор підняли з третьої спроби на флагштоку біля обласної дитячої бібліотеки імені Шевченка у 1991 році (тоді ще імені Гайдара). Чому з третьої? Бо тоді ще була заборона на нашу символіку. І, коли громадські активісти намагалися його встановити, то представники КДБ скручували їм руки, ламали флагштоки. Ну, а потім, коли Україна проголосила свою незалежність, делегація українських активістів міста та патріотів поспілкувалася з керівником міського чи обласного партійного комітету, який і дав згоду на підняття синьо-жовтого прапору. Знаю, що у Світловодську піднімали синьо-жовтий прапор, в інших містах області. Це було таке стихійне, народне неофіційне явище, яке стало символом прагнення України до незалежності, — розповідає історик.

 

Сьогодні у Кропивницькому у музеї третього полку є унікальний прапор, який з квітня по жовтень 2014-го майорів над Донецьким аеропортом.

Він простріляний, десь порваний уламками. Є таке правило, що бойові прапори не перуть та не чистять. От  він і залишився таким, яким і був. Двічі на рік цей стяг здіймається над військовою частиною у Кропивницькому — на День Прапора та на День військової частини.

 

Цікавим є також те, що цей прапор зберігається в тій самій будівлі, де вперше і було піднято синьо-жовтий стяг у нашому місті. 

Розповідаючи цікаві факти про зв’язок нашого міста з державним прапором, пан Юрій згадує історію восьмирічної давнини, коли тоді ще на площі Кірова містяни розгорнули величезний жовто-блакитний стяг.

 

— Він був розміром 60х40 м. Зробили ми це у 2011 році за ініціативи громадської активістки Віти Атаманчук. Вона його з Києва привезла. І ми його тоді розгортали на центральній площі міста. І то був такий вияв наших національних прагнень, коли при владі був Янукович, коли почався тиск на українське національне, коли були підписані Харківські угоди, коли почалися утиски інакодумців, то ми тоді наважилися на цей крок. У нас не було такої кількості людей, щоб ми могли розгорнути наш прапор. Але Віта тоді переконала мене, що люди знайдуться. І ось, дійсно, це сталося - і ми розгорнули цей жовто-блакитний стяг 20 травня 2011 року. Звідкись узялися люди. Хтось свідомо приходив, а деякі перехожі просто долучалися, і вийшло дуже класно та ефектно, — згадує пан Юрій.

 

Цей величезний стяг після цього попрямував до іншого міста. Його тоді передавали по всій Україні. А сама подія увійшла у книгу про історію Кіровоградщини. Щоправда, знімок цього заходу потрапив туди під іншою датою. У книзі фото підписали, що це, мовляв, було на День Прапора.

 

Аліна Кулик