Кропивницький: У Музеї мистецтв представили експозицію «Зеленеє свято у цілющих травах» (ФОТО)
Зелені свята (святки), Семик або Русалії — народна назва циклу слов'янських свят язичницького походження, що охоплює кілька днів перед Трійцею та іноді перші дні Троїцького тижня (після Трійці).
Свято Трійці – одне з найбільших християнських свят. Воно вбирає в себе велику кількість традицій святкування як дохристиянських, так і християнських.
У древніх слов'ян був свій календар, і по ньому вони вираховували дату Семика. Це можна зробити і зараз - до дня, коли ви відзначали Великдень, потрібно додати 47 днів або знайти сьомий четвер. У підсумку ви отримаєте дату за три дні до Трійці – вона і буде святковою. У 2022-му році Зелені святки відзначаються 9 червня, так як Трійця випадає на 12 червня.
Починаючи із Зелених святок та ще 7 днів після них, слов'яни шанували померлих. Причому не всіх, а тільки загиблих не своєю смертю. Наші предки вірили, що в цей день померлі виходять у світ живих і беруть участь у всьому, що відбувається з людьми. У цю дату ходили на цвинтарі, приносили частування і квіти, а також прибирали на могилах.
На Трійцю категорично заборонено працювати та займатися важкою працею. Також не можна в цей день думати про погане, сваритися чи бажати комусь зла. Забороняється порушувати спокій землі: копати землю, орати, боронувати, косити траву, колоти дрова, пиляти дерева і навіть садити рослини. Інакше чекайте біди.
Вважається, що свято Трійці тісно пов'язане з міфічними істотами русалками, тому навіть здавна заборонялося купатися у водоймах.
Для хлопців Зелені свята вважали раніше чудовим часом, аби посвататись. Мовляв, шлюб буде вдалим і довгим. А у дівчат заведено на Трійцю ворожити на судженого. Також ходити в ліс збирати цілющі трави та кидати мавкам сплетені з зелені вінки, а ті нібито пришлють заможних наречених.
Наші предки напередодні зеленої неділі — ретельно прибирали всю оселю. Кімнати та подвір’я прикрашали зеленими гілками. Брали гілки клену та верби, липи та акації, а також ясеня, горіха та дуба. А от осика вважається забороненою рослиною, адже за легендою на ній повісився Юда. Свіжу зелень розставляли в горщиках, прикрашали нею вікна, двері, ікони. А підлогу будинку застеляли ароматними рослинами: любистком та м’ятою, татарським зіллям. Традиція прикрашати зеленню дім збереглася і донині.
Усім рослинам у дні святкувань приписували магічні властивості. З них робили настоянки, відвари та талісмани. Відвари та настоянки використовували для лікування, профілактики застуди, краси. А талісмани робили так: збирали та засушували трави з квітами, обкурювали мелісою, чебрецем або кропивою і клали в маленький мішечок.
В експозиції «Зеленеє свято у цілющих травах» представлені ековироби заслуженої майстрині народної творчості України з килимарства Олександри Пренко. Олександра Іванівна використовує лише різнотрав’я, яке зібрала власноруч в місцях далеких від загазованих міст. Частіше це галявини біля водойм. Також в експозиції представлені килимки, трави для яких збирала на узбережжі моря Херсонщини минулого року.
Також на виставці можна побачити гобелени, виткані кольоровими нитками, які майстриня створює за авторськими малюнками.
У виробах Олександри Іванівни ми спостерігаємо сюжети з традицій українського народу. Це і русалоньки, у яких дівчата питали своєї долі. І будиночки та млини наших пращурів. І цілющі трави, які наші бабусі використовували у приготуванні різних страв, напоїв чи ліків.
Переглядаючи виставку робіт, кожен має можливість наповнитися силою духа нашої могучої української природи.
КЗ «Музей мистецтв Кіровоградської обласної ради»
Куратори – Олександра Пренко, Ірина Лягул
