Кіровоградські пенітенціарії переодяглися у вишиванки

Висить рушник у хаті на кілочку,

Калина червоніє на столі,

А біля неї – жовті колосочки,

Мов пустотливі братики малі,

Це все – моя земля, моя Вкраїна,

Це рук моєї матері тепло,

І цей рушник, яким і дочку й сина

Благословляє мати на добро.

Десятий рік поспіль квітне кольоровим різнобарв’ям «День української вишиванки». Започатковане з ініціативи студентки Чернівецького університету Лесі Воронюк, національне свято не потребує офіційно організованих заходів, його мета – це збереження українських цінностей та їх популяризація серед молоді й населення держави загалом. Тому, незважаючи на різноманітні конкурси, концерти, ярмарки тощо, святкове дійство запрошує до простого вчинку – одягнути в цей день вишиванку і піти в ній на роботу чи навчання.

З вагомих причин, в умовах установ виконання покарань зробити це складно, проте щороку цього дня проводиться широка інформаційно-роз’яснювальна робота, в перебігу котрої вишиванка розглядається , як символ нації, як сполучна ланка між минулим нашого народу та його прийдешнім , як дієвий естетичний засіб, що формує духовно багате й політично свідоме суспільство.

19 травня 2016 року у приміщенні клубу Кіровоградської виправної колонії (№ 6) пройшла динамічна лекція «Історія української вишиванки» яка супроводжувалась показами фото робіт.

Напередодні вчителі провели класну годину «Вишивані маркери нації» а в перебігу свята показали низку цікавих фактів з історії вишиванки та з історії власне святкувань, до яких щиро долучаються етнічні українці з усіх етнічних континентів.

Відділом по роботі з персоналом Петрівської виправної колонії (№49) з нагоди свята було проведено виховний захід «Рушники моєї мами». Завдяки цьому заходу персонал установи ознайомили з видами композицій вишивання виробів, їхнім призначенням, а також з  національними традиціями української народної вишивки.

На відділеннях соціально-психологічної служби, начальниками відділень,  були проведені лекції, присвячені цьому дню.

В рамках заходу засуджені змогли побачити найрізноманітніші вишиванки України, почути цікаву історію про символи і орнаменти української вишиванки. І кожен з охочих мав можливість примірити на себе справжнє козацьке вбрання.

Засуджені Олександрівського виправного центру (№104) відвідали районну бібліотеку де було проведено виховний захід під назвою «Національна вишивка-оберіг і символ України».

У читальному залі бібліотеки засуджені прослухали цікаву оповідь про вишиванки «Краса людськими руками», після чого, бібліотекар, запропонувала присутнім визначити, яке місце займають вони в усвідомленні свого родоводу, духовних традицій, у відродженні нашої культури.

Після проведеного виховного заходу засуджені завітали до районного краєзнавчого музею. Зберігач фондів музею Василь Білошапка розповів засудженим про те, як завдяки вишиванкам деяким родинам  вдалося вижити в роки геноциду.

«Влада тоді не давала жодного шансу на виживання, тож вишивки, які були тоді майже у кожній хаті, міняли на їжу», - зазначив Василь Вікторович.

За його словами, за сорочку чи кожух можна було виміняти лише склянку борошна чи трохи пшона, тож цей спадок віддавався за безцінь.

Засуджені були задоволені проведенням заходів даної тематики, адже мали можливість детальніше ознайомитися із культурою, звичаями та традиціями свого народу.

 

 

 

 

 

  

 

 

 

Прес-служба УДПтС України в Кіровоградській області