Лілія Сорока: Гармонійний розвиток дитини у садочку та школі — основа її подальшого успіху

 

Незабаром у світі відзначатиметься Міжнародний день людей з інвалідністю, започаткований Генеральною Асамблеєю ООН, щоб спонукати всі держави проводити активну інтеграцію осіб із інвалідністю у життя суспільства.

 

Міжнародний день людей із інвалідністю не є святом, а покликаний привернути увагу до проблем цих людей, захисту їхніх прав, гідності і благополуччя. Зважаючи на це, і наша газета хоче акцентувати увагу мешканців Кропивницького та Кіровоградської області на тих перевагах, які отримує суспільство від участі людей з інвалідністю у політичному, соціальному, економічному і культурному житті. Це, зокрема, дуже важливо, коли ми говоримо про дітей, виявляти турботу і милосердя до яких є нашим обов’язком і запорукою подальшого існування нації. Сьогоднішня наша розмова — із Лілією Юріївною Сорокою, директором спеціального дошкільного навчального закладу (ясла–садок) №46, що називається «Краплинка.»

 

— На сьогодні рівень інвалідізації мешканців планети становить більше мільярда людей, або 15 відсотків населення Землі. Непроста ситуація і на Кіровоградщині, а керований вами дитячий садок робить все, щоб допомогти діткам із поганим зором дорослішати здоровими і адаптованими до сучасного суспільства. Якими є показання для перебування дитини в такому садочку?

 

— Справді, зараз питання підтримки та допомоги саме діткам, які мають вроджену або набуту патологію зорового аналізатора, є однією із пріоритетних задач держави загалом, Міністерства освіти зокрема і керівництва нашого міста. У Кропивницькому діють відразу два заклади дошкільної освіти —  ясла–садки компенсуючого типу для дітей із особливими освітніми потребами. Це наш садочок, а також садочок №29 «Червона шапочка», що працює на проспекті Євгена Тільнова, 20. Ми приймаємо діток, у яких спостерігається зниження гостроти зору або є вроджена аномалія розвитку зорового аналізатора, або такі діагнози, як амбліопія високого та середнього ступенів, функціональні порушення зору, косоокість, міопія та астигматизм середнього і високого ступеня. Це, насправді, далеко не повний перелік діагнозів, які є показаннями для перебування дітей у «Краплинці».

 

— Тобто, якщо батьки помітили, що у дитини падає зір, або малюк сам скаржиться на те, що болять очі, треба брати дитину за руку і вести до вас?

 

— Так, підставою для перебування в нашому садочку є ослаблений зір дитини. Але  умови зарахування не такі прості, адже ми працюємо, керуючись Порядком комплектування дошкільних навчальних закладів (груп) компенсуючого типу, а відповідно до цього Порядку  для зарахування дитини в спеціальний заклад дошкільної освіти батьки мають надати такі документи:

 

1.Висновок психолого–медико–педагогічної консультації або територіального лікувально–профілактичного закладу (він видається відповідними спеціалістами на основі поставленого лікарями діагнозу).

2. Направлення місцевого органу управління освітою, де вказано граничний термін перебування дитини в спеціальному ДНЗ з урахуванням висновку психолого–медико–педагогічної консультації.

3.Заява батьків або осіб, що їх замінюють.

4. Медична довідка про стан здоров’я дитини.

5.Довідка від дільничного лікаря про епідоточення. 

6. Свідоцтво про народження. 

 

— Зважаючи на згаданий Вами документ від управління освіти, дитина може перебувати у спеціалізованому садочку не увесь час, а якийсь період, а потім повернутися до свого рідного виховного закладу?

 

— Так, все правильно. Якщо дитина не слабозора (таким дітям рекомендовано перебування в спеціальному закладі до початку шкільного навчання), то тривалість перебування у нашому закладі може коливатися. Для дітей з косоокістю та амбліопією — це один рік. Тобто, якщо в результаті інтенсивної корекції зір повністю відновився і відповідає нормі, дитина йде до закладу дошкільної освіти загального типу. На вивільнене місце зараховується дитина, яка потребує медико–педагогічної корекції та має відповідні документи. Якщо ж ми бачимо, що за рік перебування у садку «Краплинка» є динаміка покращення зору, що батьки дотримуються всіх рекомендацій лікаря, але дитина потребує додаткової медико–педагогічної корекції, то термін її перебування у нашому садку подовжується на підставі висновку лікаря–офтальмолога.

 

— Якими саме методами спеціалісти вашого закладу досягають покращення зору у дітей? Мова ж не йде про операції, бо ви — не медична установа?

 

— Звісно, у садку «Краплинка» не роблять хірургічних втручань. Натомість із дитиною проводиться лікувальна робота за призначенням та під контролем дитячого лікаря–офтальмолога першої категорії Олени Лобжинської. У нас обладнано кабінет ортоптичного лікування, де на спеціальних апаратах за певною методикою дві медичні сестри щоденно займаються корекцією зору наших вихованців. За необхідності діти додатково направляються на лазерну стимуляцію та лікування на апараті «Амбліокор». Користуючись нагодою, хочу подякувати керівництву лікувальних закладів «Ацинус», «Оптикон» та «Зір+», де вже кілька років поспіль наші вихованці отримують курс лікування на благодійній основі. Починаючи з 2014 року, на «Амбліокорі»  благодійно проліковано понад сорок дітей — вихованців нашого садочка. Також для корекції зору використовуються спеціальні ліцензійні лікувальні комп’ютерні програми «Квітка», «Стробоскоп» та «Айс». В ігровій формі під час виконання різних завдань ми стимулюємо зорові аналізатори у малюків, і діти граючись лікуються.

 

— Такою щоденною роботою зайняті ваші медичні працівники. А що роблять вихователі та інші педагоги?

 

— Насправді, без злагодженої роботи обох ланок — і медичних, і педагогічних працівників  — досягти того результату, який ми маємо, було б неможливо. Тому корекційна робота відбувається і під час освітнього процесу. Педагоги садочку «Краплинка» під час занять, прогулянок, ігрової діяльності періодично проводять з вихованцями вправи, спрямовані на зняття зорової втоми, концентрацію зору, активізацію просліджувальної функції очей. Постійно застосовуються зорові орієнтири. Та й взагалі все предметно–розвивальне середовище у садочку облаштовано саме з урахуванням специфіки закладу. Наприклад, всі дверні проходи, а також виступаючі архітектурні форми, поручні, сходинки у нас позначені яскравим сигнальним кольором. Це робиться для полегшення дітям зі зниженим зором орієнтування в макропросторі та запобігання травматизму.

Групові приміщення для малюків оформлені в м’яких пастельних тонах з домінуванням блакитного, світло–зеленого або світло–жовтого кольорів. Дидактичні та демонстраційні матеріали великого розміру мають яскраві кольори та чіткі контури. Завдяки цьому досягається контрастність зображення, що полегшує зорове сприймання. Особлива увага приділяється кольоророзрізненню, а також дотиковому обстеженню предметів. Під час корекційно–відновлювальної роботи з дітьми педагоги намагаються активізувати компенсаторні функції організму: розвинути слухові, нюхові аналізатори, сенсорно–тактильні відчуття. Навчити вихованців отримувати максимум інформації про оточуючий світ. Ми максимально застосовуємо під час занять індивідуальний підхід, виходячи з діагнозу дитини та рекомендацій тифлопедагогів. Для кожного визначається різний рівень складності завдань та зорового навантаження. Щоб запобігти перевтомі очей, вихователі чітко дотримуються рекомендацій та регламентів Міністерства освіти. Наприклад, із дітьми від двох–трьох років заняття тривають до 10 хвилин, із дітьми 3–4 років — не більше 15 хвилин, із вихованцями 4–5 років — не більше 20 хвилин, а вже з дітьми 5–6 років — до 25 хвилин. При цьому тривалість інтегрованого заняття може дещо збільшуватись за рахунок постійної зміни різних видів дитячої діяльності. Наші педагоги часто використовують комп’ютерні презентації на різноманітну тематику, спеціальні вправи та ігри дидактичного характеру, що демонструються через мультимедійний проектор. Таким чином ми використовуємо комп’ютерну техніку без шкоди для очей. Адже збільшене зображення дозволяє слабозорій дитині не так напружувати очі. Крім того, ми уникаємо безпосереднього контакту дитини з екраном монітора. Після таких занять з дітьми обов’язково проводять зорову гімнастику!

 

— До речі, про тривалість занять з комп’ютером. Звісно, у садку ви за цим слідкуєте, а чи даєте ви рекомендації батькам, щоб проведена у садку робота не зводилася вдома нанівець смартфонами, планшетами і телевізором?

 

— Ми робимо все можливе, щоб переконати батьків у важливості і вдома максимально дотримуватися рекомендацій щодо використанням комп’ютерів та іншої техніки. Безперервна тривалість роботи із комп’ютером для дитини не повинна перевищувати 10 хвилин. Для дітей з хронічними захворюваннями, а також дітей, що часто хворіють чи перенесли тривале захворювання і мають порушення зору, тривалість занять з комп’ютером взагалі зменшується до 5–7 хвилин. Для ефективної роботи малюка із комп’ютером необхідно забезпечити раціональну організацію робочого місця: меблі мають відповідати зросту дитини, верхня горизонталь екрана відеомонітора повинна знаходитися на рівні очей, відстань від очей до екрана — не менше 50 см. Тому ми дуже не радимо батькам купувати своїм дітям нетбуки та ноутбуки чи планшети, де клавіатура конструктивно не може бути відокремлена від монітора.

 

— Наскільки залежить ефективне лікування та виховання дитини від співпраці колективу та керівництва садочку із батьками, на Вашу думку?

 

— Безумовно, результативність лікувальної та корекційно–відновлювальної роботи з дітьми, що мають вади зору, суттєво залежить від співпраці медичної служби, педагогів та батьків наших вихованців. Інформацію про стан зору та консультації спеціалістів батьки або особи, що їх замінюють, отримують в інформаційних куточках, що є в кожній групі у закладі «Краплинка». Крім того, ми надаємо Інтернет–консультації — на сайті нашого закладу. Поспілкуватись щодо лікування зору дитини або отримати призначення лікаря можна щоденно із 8.00 до 18.00 у сестер медичних ортоптичного лікувального кабінету.

Старша медична сестра, а також медична сестра з фізіотерапії  проводять не тільки оздоровчу роботу з дітьми, а й активну просвітницьку роботу з їхніми батьками. Наші вчителі–дефектологи (тифлопедагоги), а також практичний психолог та вчитель–логопед щоденно надають консультації за запитом батьків вихованців. Більше того, для ознайомлення батьків із формами та методами корекційно–відновлювальної роботи з дітьми, що проводиться в закладі, ми практикуємо «Дні відкритих дверей». Щороку в жовтні та травні батьки приходять на заняття в групах, а в лютому наш інструктор з фізкультури, тифлопедагоги, практичний психолог та вчитель–логопед проводять відкриті покази корекційної роботи. Таким чином ми дотримуємось принципів прозорості та інформаційної відкритості у діяльності закладу дошкільної освіти. Працівники закладу, вихованці, їхні батьки — всі ми є учасниками освітнього процесу. І створення належних умов для отримання дітьми з особливими освітніми потребами якісної дошкільної освіти сприятиме своєчасному становленню і всебічному розвитку життєво компетентної особистості дитини.

 

— Про які результати такої комплексної роботи дитсадка «Краплинка», із залученням медиків, партнерів, батьків, можна говорити на сьогодні?

 

— Говорячи про результативність, назву такі цифри: за останні три роки 25 дітей були відраховані з нашого закладу у зв’язку із… повним відновленням зору! Понад тридцять випускників після садка пішли у школи загального типу, тобто відбулась успішна інклюзія в загальноосвітній простір. Півтора десятка діток стали учнями спеціальних класів у ліцеї «Сокіл». Хочу наголосити на співпраці нашого закладу з ланкою початкової освіти саме цієї школи–ліцею. За останні п’ять років, як діє договір про співпрацю між садочком №46 та комунальним закладом навчально–виховного об’єднання ЗОШ–інтернат I–III ступенів, ліцеєм «Сокіл», вихователі та вчителі відвідують уроки одне в одного. Ми проводимо круглі столи, запрошуємо вчителів на батьківські збори у випускних групах, вчителі ліцею беруть участь у засіданнях педагогічної ради дошкільного закладу. Тісно співпрацюють і вчителі–дефектологи садочка та школи. Педагоги наших закладів зацікавлені у наступності дошкільної та шкільної ланок освіти, адже це є умовою успішної соціалізації дітей з особливими освітніми потребами. Я впевнена, що гармонійний розвиток особистості дитини у період дошкільного дитинства та старту шкільного життя — основа її подальшого успіху. 

 

Розмовляла — Вікторія Талашкевич,

 

Фото — Віталій Ніколенко