"Ми живемо в борг у своїх онуків..." Кропивницька еко-активістка - про сортування сміття та громадську діяльність

 

Євгенія Ткаченко - магістранка спеціальності "Міжнародні відносини, суспільні комунікації, регіональні студії", тренерка з питань Угоди про Асоціацію України з ЄС, молодіжна працівниця у Центральноукраїнському будинку художньої та технічної творчості. І все це вона встигла зробити за недовгі 24 роки свого життя, 10 з яких вона веде активну громадську позицію. Журналіст «Утреннего города» вирішив поспілкуватися з Євгенією на теми, які є особливо актуальними для нашого регіону.

 

- Чому ти стала еко-волонтером?

 

- До того, як потрапити в Let's do it, Ukraine, про діяльність організації я не знала нічого. Про питання охорони навколишнього середовища тим паче. Але формулювання, яке знайшла для себе розбираючись в темі "Ми живемо в борг у своїх онуків", змотивувало займатись рухом. Зараз вважаю себе лояльною екоактивісткою. Моя ціль донести інформацію, яку знаю і в якій впевнена. І щиро радіти від кожної доєднаної до руху людини. Краще менше екозвичок, але регулярно протягом життя. Ніж багато спроб, які тривають не довше тижня. Тут як з дієтою.

 

- Більшість своїх проєктів ви організовуєте разом із організаціями «Let’s do it Ukraine” та «School recycling world”. Розкажіть, будь ласка, трохи про ці організації та вашу роль у них. 

 

- Громадська організація “Let’s do it, Ukraine” - учасниця загальносвітового руху “Let’s Do It World”, яка об’єднує понад 21 мільйон учасників в 180 країнах світу. У цій організації я членкиня правління, обласний координатор. Беру тут активну участь з 2016 року. 

 

 

Міжнародний молодіжний рух «School Recycling World» – це платформа для комунікації та обміну досвідом кращих практик, «дорожня карта» для запровадження системи правильного поводження з відходами в усьому світі, що продемонструє нашу життєво важливу роль у збереженні майбутнього планети. Тут я виступаю як представниця у Кіровоградській області.

 

Ми займаємося просвітницькою та освітньою діяльністю, пов’язаною з утилізацією відходів по всьому світу. Чому ми це робимо? Тому що такий спосіб життя заощаджує природні ресурси та зменшує кількість відходів, що лежить на сміттєзвалищах і забруднюють навколишнє середовище.

 

- Назвіть ТОП-3, на вашу думку, найкращих проєктів, які ви організували останнім часом, та розкажіть трохи про них.

 

- По-перше, це вчасний перехід на дистанційний формат. Від того наша організація не сповільнила оберти під час карантину, а навпаки проводила челенжі, знімала освітні відео, надавали максимальну кількість коментарів на тему: як провести карантин та Великодень більш екологічно.

 

Також зараз завершується наш дистанційний Всеукраїнський форум взаємодії та розвитку від Let’s do it, Ukaine, координатором якого я є. Учасники презентують кращі регіональні, всеукраїнські та міжнародні ініціативи, які будуть реалізовуватись у 2020 році, враховуючи карантинні обмеження та сучасні реалії. 

 

По-друге, це навчання у Громадській школі дієвих практик ЄС – базові знання про Угоду про асоціацію України – ЄС, тренер з питань асоціації Україна-ЄС. Для мене дуже важливо продовжувати навчатись у кращих. А у рамках цього проєкту від Інституту Європейських Політик ти й навчаєшся з кращими. 

 

Ну і по-третє, це координація волонтерів сортування на фестивалі “Atlas weekend”. 

 

 

- Ви просуваєте екосвідомість. Що це для вас означає? 

 

- Існує поняття День екологічного боргу — це приблизна дата, яку вираховують науковці, коли людський попит на природні ресурси перевищує можливості Землі їх відновити протягом одного року. Щороку вона змінюється.

 

У 2019 році для України День екологічного боргу настав 24 липня, а в загальному у світі — 29 липня. І це найшвидший показник за майже 50-річну історію підрахунку! 

Причини такого пришвидшення загальновідомі: вирубка лісів, ерозія ґрунтів, втрата біорізноманіття та накопичення вуглекислого газу в атмосфері. Останнє призводить до зміни клімату та частіших екстремальних погодних явищ.

 

Так от для мене екологічно свідома поведінка полягає в тому, аби кожен на своєму місці робив все можливе задля того, щоб день екологічного боргу наступав якомога пізніше. Звичайно, що звички в побуті для цього будуть менші, ніж звички для ведення бізнесу. 

 

 

- Проскориливши вашу стрічку, я побачив, що ви активно виступаєте за живі квіти замість штучних. Здавалося б, це не найглобальніша проблема в питанні екології. Чому ви обрали саме це? 

 

Як я вже казала, я дуже лояльна екоактивістка. І відмова від штучних квітів в моєму розумінні дуже простий і важливий крок для кожного. 

Пластикові квіти й вінки починають шкодити екології ще з етапу виготовлення сировини.

Коли штучні квіти й вінки втрачають колір і форму, їх просто викидають на смітник. Переважно спалюють. А під час спалювання такі квіти виділяють речовини, які призводять до виникнення ракових захворювань.Чи вивозять на звалище, де утилізувати поминальні символи майже неможливо, бо пластик і папір, просякнутий парафіном, розкладається надзвичайно довго.

Окрім неякісного пластику величезна шкода і від яскравої фарби. З неї дощі змивають токсичні сполуки прямо в ґрунт.

При цьому використання саме пластикових квітів не є традицією, адже на разі це просто надприбутковий шкідливий для довкілля бізнес. І є багато більш звичних та екологічніших альтернатив. 

 

- Екосвідомість на Кіровоградщині. Що, на вашу думку, є ключовими проблемами в цьому питання в нашій області? 

Недбале поводження з відходами є проблемою для кожного регіону України. І це те, що кожен може змінити самостійно в своєму побуті. 

 

Звичайно для Кіровоградщини можна відокремити і більш глобальні проблеми радіації, зміни кількості опадів тощо. Але це ті проблеми, на які впливати має централізовано вся система. Які потребують запровадження високих штрафів за порушення екологічного законодавства. 

 

- З чого пересічному громадянину почати сортувати сміття й головне - куди його потім дівати?

 

- Для того, аби втілити принцип сортування на постійній основі, я би радила віднайти найближчі до дому пункту прийому вторинної сировини. Дізнатись, що вони готові приймати. І відсортовувати це в себе вдома. 

У маленькі коробки, спеціальні контейнери, пакети, що залишаються від чогось в будь-що. І виносити це з будинку з тією частотою і в тих об’ємах, щоб зручно зберігати вдома. 

 

Як на мене - найпростіше сортувати папір та скло. Але Ви можете спробувати підібрати щось своє. Це може бути і алюмінієва банка, пластик ПЕТ, пластик від миючих засобів, кришечки тощо. 

І не забувайте батарейки – окремо! В спеціальні контейнери!

 

Але це не єдина можливість допомогти екології. В Україні у 2018 році було проведено дослідження «Екологічний портрет Громадянина України», завдяки якому найпоширенішими еко-практиками було визначено: 

 

1. Зменшення побутового споживання води

2. Відмова від купівлі одноразових пластикових виробів

3. Користування екологічно чистішим транспортом (це потяг, до речі) 

4. Сортування більшої частини сміття 

5. Зменшення споживання енергії

 

Приєднатися до екологічного руху в Кіровоградській області може кожен. Ви можете стати частиною організації, зв’язавшись за номером 095 31 85 129 чи знайшовши їх сторінку в соціальних мережах. Або ж просто почати з чогось маленького для себе, але такого вагомого для всього світу. Відповідальність починається з тебе!