Мистецька премія Григорія Гусейнова «Глодоський скарб»

Мистецька премія Григорія Гусейнова «Глодоський скарб» — вагомий чинник у процесі формування позитивного  іміджу нашого краю

(матеріали до виховних годин)

 

Культура є невід’ємною складовою життя нації, її важливість зростає саме у часи криз, адже культурний ландшафт — це людський простір, єдина екокультурна система і  своєрідний  ідентифікатор  спільноти,  яка  проживає  у певній  місцевості  у конкретний  час,  що  й  визначає  її  особливість та ідентичність. Як за змістом, так і формами культурні події найчастіше виступають провокаторами змін у суспільстві.

 

Особливу роль у цих процесах відіграють харизматичні особистості, які несуть  через  певні  культурні  коди  систему  духовних  цінностей  українського народу. На жаль, наші  земляки,  як  своєрідний  бренд, мало присутні як на місцевому, так і у світовому культурологічному ландшафті. 

Сучасне  українське  суспільство  опановує  європейські  практики:  «вчитись бачити», ідентифікувати земляків «як своїх», сприймати свою локальну історію по–новому (хто тут народився, як він жив, його родичі й знайомі, яким було містечко чи село, середовище побутування тощо), і тим самим показати свою унікальність. Пропонуємо розглянути можливості пропонованого біографічного методу при підготовці до виховних годин на прикладі життя і творчої біографії нашого земляка  Григорія  Джамаловича  Гусейнова — українського  письменника, журналіста, редактора літературного журналу «Кур’єр Кривбасу».

Григорій Гусейнов — ім’я в сучасному вітчизняному письменстві більш ніж знакове. Народився і провів своє дитинство на станції Помічна та у рідних у  селі  Вербівка  (Глодоси)  Новоукраїнського  району.  Навчався  на  факультеті української філології Одеського державного університету. Нині без його творів просто  важко  уявити  будь–яку  розмову  про  сучасну  прозу.  Справжнім відкриттям  для  нашої  літератури  стала  велика  книга  Григорія  Гусейнова «Господні зерна». Велика не тільки за обсягом — вісім томів основного тексту, а також  том  під  назвою  «Post  scriptum»,  укладений  із  листів–відгуків,  листів — спогадів, плюс допоміжний томик «Р.Р.S. Алфавітний покажчик імен». Але й за задумом, за обширом   охопленого історико–культурного   й   життєво–біографічного матеріалу. «Господні зерна» — це книга, точніше мегакнига, про Україну, про  її  долю  впродовж  останніх  віків,  про  її  вчених,  підприємців, письменників, музикантів, військо–виків,  художників, громадських і культурних діячів, як тих, кого нині згадують і пам’ятають, так і тих, кого і за життя не дуже помічали.

Саме  за  багатотомник  «Господні  зерна»  у  2006  році  Григорій Джамалович  отримав  Шевченківську  премію.  Тоді  ж,  виступаючи  перед учасниками  Всеукраїнської  олімпіади  з  української  мови  та  літератури,  він оголосив,  що  разом  з  Лігою  українських  меценатів  започаткує  своєрідну степову «премію Глодоський скарб», назва якої походить від села Глодоси, де у 1961 році було знайдено унікальний скарб. Мати Григорія Гусейнова — Ївга Руденко народилась і жила у селі Попівка (Ворошилівка), нині Вербівка Глодоської  сільської  ради  Новоукраїнського  району  Кіровоградської  області, про  що  й  розповідається  в  автобіографічному  романі  «Сповідь  дитинства: Станційні  пасторалі».  До  речі,  книга  посіла  перше  місце  в  рейтингу  видань 2006 року в номінації «Сучасні мемуари».

З 2007 по 2016 роки лауреатами премії «Глодоський скарб» стали:

2007 — Тарас Компаніченко, заслужений  артист України,  бандурист, кобзар, лірник, лідер групи «Хорея  козацька» (м. Київ);

2008 — Віктор Неборак, поет, прозаїк, літературознавець, есеїст, прокуратор Бу–Ба–Бу (м. Львів);

2009 — Емма  Андієвська, письменниця,  мисткиня,  художниця–авангардистка, поетка Нью–Йоркської групи (Мюнхен, Німеччина);

2010 — Кость Москалець, поет,  прозаїк,  критик,  есеїст,  перекладач, музикант, автор пісень, лауреат Національної премії України імені Т.Шевченка (Бахмацька група — ДАК) (м.Бахмач);

2011 — Мирослава  Которович, скрипалька,  викладач  Національної музичної академії (м.Київ);

2012 — Андрій Бондаренко, український  співак  (м.Санкт–Петербург);

2013 — Віра Вовк, письменниця, літературознавець, прозаїк, драматург, перекладачка,  учасниця  Нью–Йоркської  літературної  групи  (Ріо–де–Жанейро, Бразилія)  та Ліда  Палій — член Національної спілки письменників України, поетеса, прозаїк, малярка, графік, археолог та мандрівниця (Торонто, Канада);

2014 — Марко Роберт Стех — письменник, літературознавець, директор Видавництва    Інституту    українських    студій    (Торонто,    Канада);

2015 — Валентин Васянович — режисер, продюсер, сценарист і оператор та Володимир Тихий — продюсер, режисер, постановник (м.Київ);

2016 — Іван  Яцканин — голова  Спілки  українських  письменників Словаччини,  головний  редактор  часопису  «Дукля»  та  журналу  «Веселка».

Таким  чином,  за  10  років  премію  отримали  12  осіб,  з  них:  жінок — 4, чоловіків — 8; мешканці України — 6 (Київ — 4, Львів — 1, Чернігівщина — 1); мешканці  інших  держав – 6 (Бразилія — 1,  Канада — 2,  США — 1,  Росія — 1, Словаччина — 1).

Інноваційно  привабливим  є  порядок  вручення  премії.  Він  включає — обов’язкову спільну поїздку організаторів й лауреатів до цікавого маловідомого місця, що надає можливість популяризувати, «відкривати невідому Україну», яку упродовж свого творчого життя презентує різними засобами Г.Гусейнов. 

Так,  лауреати  премії  вже  побували  з  творчими  поїздками  у  Вінницькій, Волинській,   Київській,   Кіровоградській,   Миколаївській,   Полтавській, Рівненській, Черкаській та Чернігівській областях.

Заснування  та  щорічне  вручення  премії  «Глодоський  скарб»  сприяє 

— формуванню позитивного іміджу нашого краю, оскільки презентує його світу, а також,  за  відомим  висловом  Юрія  Шевельова,  сприяє  поширенню  «культури добрих прикладів», історій успіхів наших земляків. Якщо враховувати визначення іміджу об’єкта як ставлення раціонального або  емоційного  характеру  до  людини,  предмета  чи  системи,  що  виникає  у психіці групи людей на основі образу, сформованого в результаті сприйняття ними тих чи інших характеристик об’єкта [7], то значну роль у цьому процесі можуть відіграти самі мешканці населеного пункту, звідки походить та чи інша особа. Учені стверджують, що ми запам’ятовуємо спочатку саму форму, а потім заглиблюємось  у  змістовні  складові  самого іміджу,  і  найбільш  впливовими є візуальні    характеристики:    презентації,    відеофільми,    фотовиставки, повідомлення  та  репортажі  у засобах  масової  інформації.  Реалізуючи пізнавально–інформаційну та естетичну функції іміджу конкретного земляка на рівні  школи  й  місцевої  громади,  ми  можемо  суттєво  покращити  рівень 20 самосвідомості  молодих  людей,  сприяти  формуванню у них  патріотичних якостей, бажанню розвивати свій рідний край.

Вагомим  чинником  у  вказаних  процесах  є  особистий  приклад  Григорія Гусейнова  як  активного  громадянина–патріота,  який,  за  відомим  висловом Є.Чикаленка,  «любить  Україну  не  тільки  до  глибини  душі,  а  й  до  глибини кишені». А сама назва «Глодоський скарб» викликає зацікавлення та бажання дізнатись  більше  про  сам  скарб,  його  історію  й  сучасну  реальність,  таким чином  значна  кількість  людей  не  тільки  в  Україні,  а  у  світі  дізнаються  про оригінальність  і  неповторність  культурної  аури  нашого  краю.  Актуальним  є також фактор пошуку креативних ідей та форм їх реалізації.

Присудження  премії  «Глодоський  скарб»  діячам,  які  популяризують українську  культуру  у  світі,  є  суттєвою  складовою  культурної  дипломатії  як своєрідного діалогу культур.

Лариса Гайда