Мова — це важливо
Щороку 21 лютого світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Уперше про "підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності" було оголошено під час 30-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у 1999 році. Вибір дати святкування є символічним. У Східному Пакистані цього дня вшановують бенґальськомовних студентів. У 1952 році вони вийшли на акцію протесту в Дааці проти проголошення урду єдиною державною мовою. Тоді демонстрантів розігнали поліціянти, кількох убили. На честь студентів Генеральна асамблея ЮНЕСКО і запропонувала 21 лютого зробити Міжнародним днем рідної мови.
Україна долучилася до святкування з 2000 року. Відтоді цього дня в країні проходять флешмоби, акції, учнівські та студентські олімпіади. Гасло свята: "Мова — це важливо!" — особливо актуальним стало для нас після Революції Гідності, коли ми стали по-справжньому відчувати себе українцями. І процес національної самоідентифікації, у тому числі і в плані мови, триває, вважає кандидат філологічних наук Київського національного університету Дмитро Сизонов.
— Становлення української мови як національної вкрай важливе для розвитку держави та культури. Ми інтегруємося у світ, і важливо самоідентифікуватися через державну мову. Вона визначає нас як українців. При цьому слід пам'ятати: що більше ми знаємо мов, то освіченішими стаємо. Але пальма першості все одно належить рідній, — говорить Дмитро Сизонов.
Головною передумовою розвитку української мови науковець вважає історичну пам'ять та функціонування її не лише в офіційних установах, а й в побуті.
— Наше "глибоке коріння, високе гілля" — запорука життя і розвитку національної мови. Усе-таки події останніх років підштовхнули нас згадати свою історію і зрозуміти, чому мова має значення. До того ж останніми роками є тенденція до переходу людей з російської мови на українську. У нас є студенти, які не переключаються на державну лише в аудиторії чи науковій роботі, а розмовляють нею в побуті та інших сферах життя, — додає Дмитро Сизонов.
Не так давно були введені мовні квоти на радіо та телебаченні, а їхній позитивний вплив уже відчутний.
— За останні роки завдяки мовним квотам став з'являтися якісний український культурний продукт, спроможний конкурувати із закордонним. Пісня "Плакала" гурту "Каzка" уже очолила десятку кращих пісень за версією додатка "Shazam", наші фільми дивляться у всьому світі, а книжки потрапляють до списків світових бестселерів. Враховуючи те, що раніше Україна пасла задніх у кінематографі, книговиданні, музиці, це велике досягнення. Головне, щоб держава і надалі підтримувала наші культурні проекти, — вважає науковець.
Поряд із культурою суттєвим є питання інтеграції української мови у європейський простір у межах освіти та науки.
— Наразі інтернаціональною мовою вважається англійська, нею написано або перекладено більшість наукових праць. Через це ми мусимо розповідати про наш народ іноземною мовою. Слід не лише зменшувати вплив російської мови, а й підтримувати українську книгу, молодих науковців та освітян. Щоб це відбувалося не лише через квотування, а й через входження мови у світовий простір. Популяризації мови всередині держави недостатньо.
Та все ж найактуальніше, щоб мова жила і побутувала серед носіїв. Коли ми говоримо про популяризацію мови, на думку спадають застарілі методи: піти на курси української, організувати флешмоб, написати диктант. Безумовно, усе це важливо, але такі разові акції навряд чи матимуть довготривалий ефект, гадає Дмитро Сизонов.
— Методи слід осучаснити: вводити мову в масову комунікацію через дискусійні клуби, заходи не так на підтримку української мови, як на різні теми, але українською. Причому варто їх проводити не лише серед фахівців-філологів, а серед маркетологів, бізнесменів, політичного бомонду. Люди мають не тільки знати мову на граматичному рівні, а на практиці, в контексті комунікації. Можна популяризувати нові слова у цікавій формі. Наприклад, свого часу слово "Мрія" дізналися завдяки назві літака.
У нашому місті заходи з популяризації мови проходять переважно 9 листопада, у День української мови та писемності. Але і Міжнародний день рідної мови не лишається поза увагою.
— У попередні роки ми з однодумцями проводили мовний моніторинг закладів харчування нашого міста, — розповідає голова Товариства "Просвіта" у Кропивницькому Олександр Ратушняк. — Перевіряли, якою мовою спілкуються офіціанти з відвідувачами, чи мають заклади українськомовні меню. Після цього деякі з них друкували нові меню, хтось робив це показово для нас, але головне, що на це питання звернули увагу. Нам навіть вдалося домогтися, щоб на рівні міськради прийняли відповідне положення. На жаль, цей документ має рекомендаційний характер, тому за його виконанням мають самі стежити свідомі містяни.
Наталка Нічишина
