На Кіровоградщині почала діяти програма обміну шприців для наркозалежних

 

Наркозалежні легко знаходять гроші на чергову дозу, однак коштів придбати новий шприц бракує. Тому один шприц може «служити» для введення кількох ін’єкцій кільком споживачам наркотиків. Після використання наркозалежні так і залишають шприці з голками у громадських місцях. Якщо такий шприц потрапить в руки дитини, може трапитися біда, адже рівень занесення інфекції зростає. Що роблять громадські активісти та медичні працівники задля уникнення цієї ситуації в Кіровоградській області – спілкуємося з нашими експертами.

 

Костянтин Данильченко, в.о. виконавчого директора КОВ ВБО «Всеукраїнська мережа ЛЖВ»:

- Як ви гадаєте, що необхідно робити, щоб уникнути вищеописаної проблеми?

- По-перше, необхідно відкривати пункти обміну шприців з їх подальшою утилізацією. По-друге, виділяти кошти з місцевих бюджетів на придбання шприців. Споживачі наркотиків приносять у пункти використані шприці, взамін отримують нові. Так можна убезпечити споживачів ін’єкційних наркотиків від розповсюдження інфекційних хвороб - гепатиту та ВІЛ-інфекції. А також попередити залишення використаних шприців у місцях знаходження людей - на тротуарах, дитячих майданчиках  у місцях відпочинку.

- Аби прискорити вирішення цього питання в регіоні, знаємо, що організація, яку ви представляєте,  зробила дієві кроки. Розкажіть про них.

- Зараз в області ін’єкційний шлях передачі ВІЛ на другому місці. Отже, саме держава та місцева влада має впливати на профілактику передачі ВІЛ-інфекції ін’єкційним шляхом. Тому ми робили акцент на отримання саме бюджетного фінансування на програми обміну шприців. До цього часу випадків такого фінансування в області не було. Тому бюджетне фінансування програми обміну шприців на Кіровоградщині здійснено вперше, що є прецедентом та позитивним досвідом для інших районів та міст Кіровоградщини.

З пропозицією бюджетного фінансування ми звернулися до Олександрійської центральної районної лікарні. Головний лікар Олександрійської ЦРЛ Валентина Гарагуля пішла на співпрацю. Їй відома ситуація з епідемією ВІЛ/СНІДу на Кіровоградщині, тож програми зменшення шкоди – це один із реальних механізмів та позитивних світових практик.

Така взаємодія громадськості і медичних закладів є важливою в рамках соціальної підзвітності влади. Крім того, є розуміння проблеми та активна співпраця в цьому напрямку з директором департаменту охорони здоров’я Кіровоградської облдержадміністрації Олегом Рибальченком. Зокрема, під час регіональної робочої групи з питань оцінки діючої обласної цільової соціальної програми протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2014-2018 роки та обговорення підготовки до написання регіональної програми на 2019-2023 роки було озвучено необхідність реального фінансування програми та заходів направлених на подолання епідемії ВІЛ/СНІДу в області.

Валентина Гарагуля, головний лікар Олександрійської центральної районної лікарні:

- Чому ви долучилися до допомоги пункту обміну шприців?

- Наша лікарня надає допомогу дуже великій кількості населення, як району, так і міста. Іноді до нас звертаються із сусідніх районів – Петрівського і Світловодського. І, на жаль, оскільки ми знаходимося на трасі, багато пацієнтів потрапляє із травмами, або ж не обстеженими. Ми зустрічаємося із ВІЛ-інфікованими, а останній час – це ВІЛ і ТБ. Ми розуміємо, що цим людям необхідно допомагати, тому ми долучилися.

- Чи вважаєте ви, що медики також мають долучатися до таких соціально важливих заходів?

- Я вважаю, хто-хто, а медичні працівники і організації, які покликані лікувати, виховувати і надавати соціальну допомогу в першу чергу повинні брати участь в такому заході. І не одноразово, а тримати на контролі і при будь-якій можливості долучатися. Я розумію, що ми також біднуваті. Але цим знедоленим людям також потрібна допомога.

- Шприці були закуплені за бюджетні кошти. Чи заплановані такі заходи на 2018 рік?

- Ми постараємося обов’язково. І такі кошти, на жаль, з чистого бюджету ми виділити не можемо. Але в нас є спецфонд, де в нас ідуть кошти за оренду, профогляди. З них ми зможемо виділити кошти на наступний рік.

- Що ви можете сказати про заходи зменшення шкоди?

- Нові технології по введенню хворих наркоманів, все ж таки дають позитивні результати. Ядивлюся по результатам роботи нашого «Ковчега», громадської організації, то все-таки значний відсоток людей повертаються до нормального способу життя. Вони, як ми говоримо, люди з обпеченими душами, але вони все одно нормально адаптуються в соціумі, деякі повертаються до своїх сімей. Тому ці заходи робити необхідно. Те, що зараз йде замісна терапія в обласному наркодиспансері і в нашому, Олександрійському,  бачу по наших пацієнтам і деяким знайомим. Вони починають працювати, повертаються у сім’ї. Тож заходи значно позитивні, над ними потрібно працювати і розширювати.

- Чи вважаєте ви, що це доцільний шлях подолання зараження соціально-небезпечними хворобами?

- Це один із значних методів попередження для тих, хто розуміє і користується цими пунктами. Звичайно, так.

- Чи важлива взаємодія закладів охорони здоров’я із громадськими об’єднаннями?

- Я 18 років головний лікар, тричі була депутатом обласної ради. Я цьому питанню завжди приділяю велику увагу. У нашому районі активно працює лікарняна каса – благодійна організація, яка нараховує більше 7 тисяч жителів району. Ми маємо можливість на мільйон гривень додатково безкоштовно пролікувати цих людей. Тому роль громадських організацій дуже велика і актуальна.

Анатолій Тримбач, голова правління БО «Шлях до життя»:

- Розкажіть про пункт обміну шприців, що діє на базі вашої організації

- Пункт обміну шприців ми відкрили два роки тому за підтримки губернатора Андрія Коломійцева. Наша організація не вперше працює з наркозалежними. Так сталося, що на наркотики наркозалежні віддають останні гроші, а на шприці у них коштів не має. Тому вони коляться одним шприцем втрьох чи вп’ятьох. Так розносять ВІЛ і гепатити.

- Скільки людей користуються його послугами?

- До нас звертається приблизно 50 наркозалежних. Вони нам приносять використані шприці, а ми даємо нові. Ще у нас серед наркозалежних з’явилися волонтери. Вони ходять у під’їздах і парках, збирають шприці й приносять нам пакетами. Ми потім ці шприці здаємо на утилізацію і отримуємо в замін інші.

- Як змінилася ситуація в районі відтоді, як ви запровадили таку активність?

- Чим далі, тим більше до нас звертаються. Ми щороку прибираємо місцевий парк. Там завжди повно шприців. У деяких місцях завалено шприцами так, що землі під ними не видно. Коли ми прибирали торік, моя семирічна племінниця знайшла шприц, взяла і біжить до мене: «Дивися, я шприц знайшла»! А в ньому кров ще не засохла… Це добре, що я побачив і сказав викинути. А якщо на прогулянці його підніме мала дитина, то вона може той шприц покрутити в руках, покласти в карман, вколотися голкою. Вважайте, гепатит С, як мінімум вона отримала. Цю ситуацію потрібно змінювати, над чим ми і працюємо.

- Чи уже використані шприці, закуплені Олександрійською центральною районною лікарнею?

- Ми вже використали майже всі шприці. Їх було придбано на понад 10 тисяч гривень.

- Як ви плануєте співпрацю в подальшому у цьому напрямку?

- Ми співпрацюємо з районною лікарнею. Тож думаю, далі будуть теж суттєві результати.

 

Довідково:Кіровоградське обласне відділення Всеукраїнської благодійної організації «Всеукраїнська мережа ЛЖВ» здійснює свою діяльність щодо налагодження соціальної підзвітності влади в рамках проекту «Кіровограду - соціально підзвітну медицину» за підтримки МФ «Відродження».

 

Матеріал підготувала Вікторія Семененко, PR-менеджер КОВ ВБО «Всеукраїнська мережа ЛЖВ»