На сцені драматичного театру ожила «Лісова пісня» (ФОТО)

У Кропивницькому вінницький театр представив глядачам драму-феєрію за п’єсою Лесі Українки «Лісова пісня». Режисер-постановник – заслужена артистка України Таїсія Славінська.

29 вересня Вінницький музично-драматичний театр імені Садовського  у рамках святкування 47-го Всеукраїнського театрального фестивалю «Вересневі самоцвіти» представив п’єсу за твором Л. Українки «Лісова пісня».

Дійство супроводжує етно-музика гурту ДахаБраха, а не традиційна українська народна, як очікувалось, до того ж неймовірні танці і гра на сопілці.

Перед глядачами предстала справжня казка з міфічними персонажами – Лісовиком, Водяним, Русалкою, Бісом та іншими жителями лісу. Навесні просинається і донька Лісова – Мавка лісова, яка зустрічає Лукаша, який зачаровує її своєю грою на сопілці. Головні герої поринають у  чарівний світ музики, природи, любові, вони купаються у своєму щасті.

Але побут поступово вбиває почуття Лукаша до своєї коханої, Мавка не витримує зради хлопця і повертається до лісу, до своїх. Але ті не сприймають лісову красуню, засуджують її зраду до волі, до самої себе, до лісу, своїх братів і сестер.

Мавка не витримує страждань, і її поглинає Той, хто у скелі сидить, він забирає лісову красуню у своє царство, де та засинає. Лісова сім’я помстилася Лукашу за згублену Мавку і перетворила його на вовкулаку. Проте любов Мавки безмежна, вона повертається , щоб врятувати коханого. Але сама спокутує – перетворившись на вербу, згоряє і дякує Лукашу за те, що той дав їй душу.

«…О, не журися за тіло,

Ясним вогнем запалало воно,

Чистим, палючим, як добре вино,

Вільними іскрами вгору злетіло..»

Драма справила на мене незабутнє враження, ця казка у дорослому віці сприймається набагато глибше, ніж у шкільні роки. Я була щаслива разом з героями у їхні щасливі моменти і страждала з ними у трагічний час. 

Олена Скочко