На що надіються «довічники» з’ясовувала кіровоградський психолог
Для когось цінність людського життя вимірюється у почуттях, для когось у часі, що минув, для когось у відстані, пройденій для досягнення певної мети. Але, як би там не було, справжня цінність життя пізнається лише тоді, коли людина опиняється у скрутних непередбачуваних обставинах, які змушують її зовсім по-іншому поглянути на світ.
13 травня 2016 року психолог відділу соціально-виховної та психологічної роботи Кіровоградської установи виконання покарань (№14) Тетяна Ковальова намагалась зрозуміти, що являють собою такі важливі поняття як сім’я, друзі, почуття надії та любові в житті засуджених до довічного позбавлення волі, які утримуються в установі.
Дана категорія осіб особливо важко переживає час перебування за гратами, оскільки більшість з них назавжди втрачають надію на світле майбутнє та щасливе сімейне життя.
Щастя охоплює всі уявлення про те, яким має бути життя людини. Тож, цього дня психолог дізналась про різні ставлення засуджених до цієї сфери почуттів, а також виявила, що для більшості з них найважливіше місце в житті посідає сім’я. Нажаль, родичі деяких засуджених одвернулись від них, одразу ж після ув’язнення, тим самим позбавивши їх здатності пережити моральну скруту, з якою справитися самотужки дуже не просто. Як наслідок, переживання та негативні емоції, які після цього виникають, можуть призвести до роздумів про самогубство або ж реалізації їх в реальному житті.
Тому завданням психолога, насамперед, було зрозуміння психологічного та емоційного стану засуджених задля вчасного надання їм необхідної допомоги та донесення до них найважливішої істини про те, що у яких би складних життєвих обставинах не опинилась людина, які б життєві негаразди її не спіткали, не треба втрачати надії на життя краще і щасливіше.
Тетяна Коханенко
