Набираємо висоту. Як розвивається авіагалузь в Україні?
У березні популярний ірландський лоукост Ryanair підписав угоду з українськими аеропортами на обслуговування 15 міжнародних напрямків. Із біометричним закордонним паспортом у кишені українці тепер можуть частіше подорожувати до Європи. І робити це не лише швидко та без віз, а й дешево. Чи буде така тенденція зберігатися і надалі?
Залізні птахи з закордону
Договори між аеропортами «Бориспіль» і «Львів» та з одним із найбільших лоукостів Європи Ryanair були підписані 23 березня. Прихід ірландського перевізника на український авіаринок відбувся лише з другої спроби, оскільки минулого року компанія не змогла домовитися із «Борисполем». Після нових переговорів у Ryanair пожартували, що «у футболі, як і в авіації – ірландці знову програли, українці знову виграли». А українські чиновники запевнили, що досягли найвигідніших умов.
«Авіакомпанія відкриє 10 напрямків із Києва і 5 напрямків зі Львова в Європу. Найдешевші квитки коштуватимуть від 10 євро, а середня вартість квитка для України буде нижчою за 40 євро. Компанія розраховує за перший рік перевезти 1 млн. українців», – йдеться на сторінці Президента України Петра Порошенка у Facebook.
За словами гендиректора лоукоста Майкла О'Лірі, авіакомпанія має намір створити в Україні дата-центр для зберігання й обробки даних, у якому працюватимуть 250 українських IT-фахівців.
«У вас, дійсно, дуже компетентні кадри. Ми вже працюємо над цим», – заявив він, а також додав, що 40% пасажирів прибуватимуть до України, оскільки вона стає привабливою туристичною точкою.
За словами експертів, зумовлений безвізом із ЄС прихід Ryanair дозволить зробити український авіаринок більш конкурентним. Це означає, що інші перевізники будуть зменшувати тарифи, щоб втримати пасажирів (як це сталося у випадку Wizz Air). А менш гнучких гравців Ryanair узагалі може витіснити з деяких напрямків.
Ryanair почав продавати квитки одразу в день підписання контрактів з українськими аеропортами. Однак вже на початку квітня у «Борисполі» заявили, що лоукост не погодив із ними часові слоти. Тож аеропорт фізично не зможе швидко обслужити літаки у пікові години, оскільки не матиме вільних смуг, автобусів тощо, стверджують у «Борисполі». Адже всі ці слоти вже зайняті рейсами МАУ. Гендиректор аеропорту Павло Рябікін наголосив, що проблема зникне, якщо Ryanair відкриє 15 щоденних рейсів. Тоді для лоукоста відкриють окремий термінал F. Водночас у Мінінфраструктури вважають, що у будь-якому випадку Ryanair літатиме з України.
Досі в Україні найпопулярнішою бюджетною авіакомпанією була угорська Wizz Air, більшість рейсів якої обслуговує аеропорт «Київ» ім. І. Сікорського. У 2017 році послугами Wizz Air в Україні скористалися понад 740 тисяч пасажирів – на 79% більше, ніж у 2016 році. Минулого року компанія відновила польоти із Харкова (за 3 напрямками), а також збільшила кількість маршрутів зі Львова до 6. Наразі лоукост пропонує українцям 30 маршрутів до 11 країн Європи.
Загалом, за даними Державіаслужби, у 2017 році в Україні працювало 29 іноземних авіакомпаній, які перевезли майже 5 млн пасажирів до 27 країн світу. При цьому на ринок авіаперевезень повернулися колишні і зайшли нові авіакомпанії, і ця тенденція триває і в 2018 році. Зокрема, йдеться про такі авіакомпанії, як катарська Qatar Airways, італійська Ernest SpA, швейцарська Swiss International Airlines, іракська Iraqi Airways тощо.
Вітчизняні авіалінії нарощують м’язи
У 2017 році обсяги пасажирських перевезень вітчизняними авіакомпаніями нарешті стрибнули вгору і зросли до 30% у порівнянні з докризовим 2013 роком. Сьогодні українці можуть регулярно подорожувати аж до 43 країн світу. Минулого року такою можливостю скористалися понад 5,8 млн пасажирів. Крім того, понад 3,7 млн пасажирів було перевезено на чартерних рейсах, що їх забезпечують 15 українських авіакомпаній. За даними Державіаслужби, приріст пасажироперевезень на нерегулярних міжнародних рейсах сягнув майже 50%, і цей показник найвищий серед усіх типів пасажирських перельотів, що пропонуються в Україні. Як зазначають у Державіаслужбі, у 2017 році 85% чартерних рейсів обслуговували чотири авіакомпанії: «Роза вітрів», «Міжнародні авіалінії України», «Азур Ейр Україна» та «Браво».
Окрім того, минулого року пожвавилися і внутрішні регулярні авіарейси. П’ять вітчизняних авіакомпаній перевезли 930,9 тис. пасажирів. Наразі авіасполучення доступне між 9 українськими містами. Це – Київ, Львів, Одеса, Вінниця, Харків, Дніпро, Запоріжжя, Івано-Франківськ та Херсон.
Зростання пасажиропотоків на внутрішніх і міжнародних рейсах очікується і цього року. Зокрема, у квітні розпочав роботу новий національний лоукост SkyUP Airlines. Лоукост, який наразі має 4 літаки, підписав угоду з корпорацією Boeing на закупівлю як мінімум 5 надсучасних літаків. Уже з кінця травня SkyUP збирається запустити регулярні внутрішні рейси: Київ – Одеса, Харків – Одеса, Львів – Одеса. А наступного року – міжнародні маршрути: Київ – Барселона, Київ – Дубаї, Київ – Ларнака. Крім того авіаперевізник оголосив чартерні рейси за 16 напрямками.
У найближчі роки Міністерство інфраструктури планує збільшити кількість громадян, які користуються авіатранспортом, із нинішніх 5-7% до 20-25%.
«Наша стратегічна мета – щоби за два-три роки для більшості українців авіаподорож стала доступною, а літак – зручним і безпечним засобом пересування всередині країни та за кордон», – зазначив очільник відомства Володимир Омелян.
Він також підкреслив, що українська авіаційна інфраструктура потребує величезних інвестицій. Адже більшість регіональних аеропортів перебувають у занедбаному стані: лише «Львів» і «Бориспіль» мають якісні злітні смуги. Решті – потрібно вкладати гроші в оновлення покриття.
Авіаційний експерт Андрій Гук вважає, що помітним зростанням українська авіагалузь завдячує не лише безвізу, а й змінам у регуляторному середовищі, оскільки тепер заявки на нові маршрути розглядаються прозоро й ефективно. За словами міністра інфраструктури, «немає жодної відмови, немає хабарів, немає спекуляцій».
На думку експертів, що більше авіакомпаній буде в Україні, то краще. Зростання пасажиропотоку – це також розширення туристичної галузі регіонів. Як наслідок, позитивний імпульс отримує як економіка країни в цілому, так і місцеві бюджети.
Центр громадського моніторингу та контролю