Наймолодший фотограф Кропивницького. Тринадцять років — 13 персональних виставок (ФОТО)

  • 27 лют. 2019 19:19
  • 1737
    • Новина Наймолодший фотограф Кропивницького. Тринадцять років — 13 персональних виставок (ФОТО) Ранкове місто. Кропивницький
     
    Якщо вам пощасливилося побувати на відкритті будь-якої виставки у галереї «Єлисаветград», ви, мабуть, бачили хлопчика років 13 із фотокамерою. Це Гліб Цуканов — наймолодший фотограф Кропивницького, який на своєму рахунку вже має 13 персональних виставок.
     
    Ми поспілкувалися із татом юного фотографа про те, як дитина вже шість років не розлучається з камерою.
     
    Він звичайна дитина. Його оточення підштовхує до дій
     
    — У 2011 році створили галерею. І це, звісно ж, не може не відобразитися на дитині, увесь процес, який проходить у цих стінах. За вісім років тут побували дуже цікаві художники та фотографи. Тобто є творча атмосфера, де Гліб має можливість відволіктися від того, що дітей на сьогоднішній день приваблює у першу чергу: комп’ютер, ігри тощо. Він звичайна дитина. Інша справа, що таке оточення підштовхує його до дій. Не можна сказати, що це захоплення на все життя. Поки йому подобається — він цим займається. І ось виходить, що він із семи років займається фотографією. У вільний час, бо має навантаження зі школи. Він не розлучається з фотоапаратом. Йому більше подобається робити не постановочні фото, а «вуличну» фотографію, яка дозволяє ловити момент. Такий собі репортажний жанр, — розповідає Микола Цуканов.
     
     
    Перші фото у шість років
    Як батьки пам’ятають перший крок дитини, першу усмішку та перше слово, так пан Микола пам’ятає перші фото, зроблені сином.
     
    — У мене був перший професійний фотоапарат, який я брав із собою у поїздки. Глібові на той час було десь років шість. Він каже: «Тату, я хочу такий фотоапарат, як у тебе». Я посміхнувся, дав йому маленьку камеру і пообіцяв персональну виставку, якщо він зробить 20 хороших кадрів. Я пожартував. Ми були у місті Вилкове, і він, граючись, зробив дуже багато цікавих кадрів. Ці фото зараз зберігаються у бібліотеці Чижевського. Я програв спір і був змушений купити йому фотоапарат. Думав, що це буде у нього хвилинне захоплення, але йому сподобалося і він продовжив цим займатися. Сьогодні він свого життя вже не може уявити без того, що фотографує і робить. Я не кажу, що це буде його постійне заняття. Це хобі. Важливо те, що, коли ви даєте в руки щось дитині, наприклад, телефон — треба навчити її бачити, для чого він потрібний. 
     
     
    Мабуть, найкращі друзі сучасних дітей — це комп’ютери, які замінили їм усе
    Хобі Гліба не займає усього його часу. Навчання, додаткові заняття та інші захоплення керують часом дитини.
     
    — Проблема усіх дітей сьогоднішніх, що друзів дуже мало. Коли ми росли, то цілими днями у нас була велика кількість друзів. Я не сказав би, що у них зараз так є. Мабуть, найкращі друзі сучасних дітей — це комп’ютери, які замінили їм усе: друзів, спілкування тощо. І це не тільки його проблема. Мені здається, це проблема багатьох дітей. Друзі наче і є, але вони теж постійно завантажені і поза школою досить рідко зустрічаються. У школі він з 8-ї ранку і до 4-ї дня. Вихідних практично не буває, тому що у нас мистецька школа і навіть у суботу заняття є, а в неділю у них танці. З одного боку — це добре, коли дитина зайнята, а з іншого це трішки призводить до того, що втрачається відчуття дружби. Так, поки вони в школі, друзі є. А за межами школи — це складно. І така тенденція у багатьох дітей зараз. 
     
     
    Я йому даю гроші, і він сам собі купує книги
     
    Читаючи хороші книги, ми не тільки поповнюємо свій словниковий запас, а й розвиваємось духовно й розумово. Книги теж стали невід’ємною частиною життя молодого фотографа.
     
    — Вдома Гліб багато читає. Перечитав чимало сучасних українських письменників. Він з ними зустрічався. Добре, що сьогодні запрошують різних письменників до школи і Гліб має можливість з ними поспілкуватися, а потім купує їхні книги та читає. У нього є своя невелика бібліотека. Я йому даю гроші, і він сам собі купує книги. У вільний час також любить лего збирати та цікавиться машинами, їхніми технічними характеристиками. Він може розповісти про будь-яку машину. Це його захоплення. 
     
     
     
    Я  порадив би дорослим частіше радитися з дітьми 
     
    Діти щось пізнають самі, а багато чому вчаться у дорослих. Проте не завадить і дорослим іноді повчитися у дітей. Або хоча б прислухатися до них.
     
    — Я людина ще того часу, але стараюся йти у ногу з часом. І Гліб мені у цьому допомагає.  Мені не можна відставати від нього. Саме він переконав мене в тому, що новий телефон допоможе мені набагато швидше виконувати роботу. Наприклад, оперативно зняти виставку і запостити її в інтернет. І це допомогло мені йти у ногу з часом і прислухатися до того, що мені кажуть. Діти багато знають, вони випереджають час. Або ж вони йдуть у свій час, а це ми відстаємо. І я радив би дорослим частіше радитися з ними. 
     
     
    Сім’я Цуканових намагається показати синові, що не матеріальні цінності важливі в житті. 
     
    — Я вчу його не ображати тварин, не проходити повз людей, що потребують допомоги. І це виходить. Ми часто їздимо за місто, де тримають безпритульних собак, щоб він походив, подивився, що є покинуті собаки, яким потрібна наша турбота. Таким чином прищеплюємо йому доброту. Часто ходимо до людей похилого віку, аби він спілкувався з ними, щоб бачив, наскільки людям важко жити зараз. Тобто  прищеплювати доброту не словами «ти маєш бути таким..», «ти повинен…», а показувати йому на прикладі, він має сам це відчувати. 
     
    Аліна Кулик
     
    Галерея "Єлисаветград" представить виставку робіт Анатолія Шаповалова (ВІДЕО)