Невтілені проєкти і задуми. У Музеї мистецтв згадували скульптора Віктора Френчка

  • 14 вер. 2022 17:01
  • 1130
    • Новина Невтілені проєкти і задуми. У Музеї мистецтв згадували скульптора Віктора Френчка Ранкове місто. Кропивницький
     
    13 вересня минають треті роковини з дня смерті кропивницького скульптора, члена Національної Спілки художників України Віктора Френчка. У Музеї мистецтв, м. Кропивницький, зібралися шанувальники його таланту, дружина, друзі та колеги, щоби вшанувати його пам’ять.
     
    Загалом творчий доробок Віктора Васильовича дуже величезний, адже після багатьох років праці залишились і готові роботи, і багато задумів, які не були втілені за його життя.  
     
     
    Як пригадує дружина митця Людмила Іванівна, як тільки лише мова заходила про якусь дошку чи монумент, у чоловіка відразу у думках зароджувалось кілька ідей і задумів для втілення - як мінімум п’ять. Наприклад, постать козака має п’ять втілень: одна скульптура стоїть у селі Торговиця на Новоархангельщині, одна в музеї, а три зберігає родина вдома. 
     
     
    Невтіленим залишився проєкт пам’ятника загиблим священнослужителям, який був задуманий ще десять років тому. Цей монумент мав бути встановлений у центрі нашого міста, та на сьогоднішній день ескіз та пластиліновий макет чекають на свою реалізацію. 
     
    Забутим став і проєкт пам’ятника молодому Тарасу Шевченку, який Віктор Френчко виконав на прохання обласної спілки письменників. Українці звикли сприймати Кобзаря сумним та з важким поглядом чоловіка, який має багато років випробувань за плечима, та хотілося б побачити поета в образі молодого та натхненного юнака. Через брак коштів задум був не реалізований.
     
     
     
    Звертались до майстра і з Управління культури з проханням створити скульптуру на честь танцювальної столиці, яким стало наше місто у 2011 році. Віктор Френчко створив декілька макетів, на які так і не знайшлося коштів.
     
    Дружина скульптора Людмила Френчко збирає та зберігає уціліли роботи та пластелінові макети у себе у квартирі, систематизує каталог його праць. Пані Людмила має намір надрукувати каталог робіт чоловіка.
     
    Віктор Васильович родом з Бучача Тернопольської області, саме в цьому райцентрі у 1960 році була відкрита художня школа, яку закінчив майбутній скульптор. Тож керівництво закладу хоче мати у себе якусь з робіт свого талановитого випускника. Сім’я митця передасть до школи скульптуру Володимира Винниченка. Краєзнавчий музей Бучача теж прагне мати працю свого відомого земляка на тему загиблих євреїв.
     
     
    На прохання професора, літературознавця Леоніда Куценка митець створив декілька скульптур Євгена Маланюка, а згодом - і самого Леоніда Куценка.
     
     
    Любив співпрацювати художник і з письменником та літературним критиком Володимиром Панченком, який відкрив для України історичну постать, письменника, драматурга Володимира Винниченка. Панченко запропонував Віктору Васильовичу зліпити скульптору земляка, а також взяти участь у всеукраїнському конкурсі на пам’ятник Винниченка. Френчко і став переможцем цього конкурсу. Авторство пам’ятника Володимиру Винниченку, що стоїть біля КДПУ, з невідомих причин приписано іншому скульптору, а не справжньому автору - Віктору Френчку.
     
    Цікавим є той факт, що величезний бюст Володимира Винниченка, розташований на другому поверсі філологічного факультету педагогічного університету, не має автора. Адміністрація закладу вважає, що автор скульптури невідомий, та насправді образ письменника нашого краю втілив Віктор Френчко, який через свою скромність не заявив про своє авторство. Та справедливість має відновитись. Ще багато творчих задумів талановитого майстра чекають на своє втілення, багато образів і постатей мають знайти своє місце на п’єдесталах.
     
    Працівники Музею мистецтв з теплом згадували Віктора Васильовича, його гумор та веселу вдачу. Колеги та друзі митця називали його Че Геварою, так як той носив бороду та берет, як кубинський революціонер. У книзі "Хай святиться ім’я твоє..." Валерій М’ятович взяв за прототип одного з персонажів Френчка і дав йому прізвище Кожушко. На сьогоднішній день міська топонімічна комісія має намір перейменувати одну з вулиць Кропивницького на честь талановитого скульптора і таким чином увіковічнити його ім’я.  
     
    Олена Скочко