Нове про євробляхи
Перший крок до легалізації: скільки буде коштувати розмитнення іноземного авто та яка ціна порушення правил?
Про це пише сайт Адвокатське бюро Дмитрия Цыплицкого
13 липня 2018 року Верховна Рада України у першому читанні проголосувала за проект Закону України №8488 «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» та законопроект №8487 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів», що посилюють контроль за переміщенням і використанням автомобілів на іноземних номерах та знижують акцизний податок на ввезені в Україну автомобілі.
Як же змінюється врегулювання розмитнення та використання іноземних автомобілів?
Насамперед, законопроект передбачає, що ставка податку для відповідного транспортного засобу визначатиметься за формулою: розмір акцизного податку, який треба буде сплатити, дорівнюватиме базовій ставці, помноженій на коефіцієнт двигуна та коефіцієнт віку
(Розмір акцизного податку = Ставка базова × К двигун × К вік), де базова ставка акцизного податку для ввезених в Україну автомобілів буде такою: 50 євро для авто з бензиновим двигуном, 75 євро для дизельних автомобілів.
Як бачимо, акцизний податок на старі авто буде вищий через віковий коефіцієнт, що стимулюватиме купувати новіші авто, але загалом буде значно меншим, ніж нині дійсний, завдяки цьому іноземні легкові транспортні засоби стануть для українців більш доступними, а різниця в розмірі ставок для різних за об’ємом двигуна авто не буде суттєвою.
Крім того, законопроектом передбачається і ставка податку для транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома), у розмірі 1 євро за 1 кВт ємності електричного акумулятора таких транспортних засобів та для гібридних легкових транспортних засобів у розмірі 100 євро за 1 одиницю.
Разом із тим, варто пам’ятати, що акциз – це лише один із платежів. Щоб завезти іномарку в Україну, треба сплатити також ПДВ у розмірі 20% від вартості авто, ввізне мито – 5-10% від вартості, збір до Пенсійного фонду (3-5%) та військовий збір (1,5%).
Якщо законопроекти будуть ухвалені без змін, громадяни, які користуються транспортними засобами з іноземними номерами, матимуть 180 днів з дати набрання чинності Закону для реєстрації автомобілів за українським законодавством. При цьому, за новими правилами, після перетину кордону і заповнення декларації водій зможе на власний розсуд обрати митницю для оформлення ввезеного транспортного засобу.
Тимчасово ввезені легкові автомобілі особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб.
Такі транспортні засоби не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, бути розкомплектовані чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам.
Транспортні засоби особистого користування, тимчасово ввезені на митну територію України громадянами більш як на 30 діб, підлягають державній реєстрації протягом десяти діб з моменту такого ввезення без зміни реєстраційних документів та національних номерних знаків країни їх реєстрації.
Якою ж буде процедура легалізації уже ввезених авто?
Однозначно відповісти на це питання неможливо, адже більшість водіїв автомобілів з іноземними номерами не є власниками цих авто. Вони переважно оформлені на іноземців. Тому для узаконення таких транспортних засобів українці повинні спочатку знайти власників, які мають зняти машину з обліку у своїй країні і з усім пакетом документів в’їхати в Україну в режимі імпорту. Після цього необхідно сплатити всі податки: ПДВ, ввізне мито, збір до Пенсійного фонду (при першій реєстрації авто), військовий збір та акциз за новими правилами.
Що стосується водіїв, які на свій страх і ризик продовжуватимуть їздити на автомобілях з іноземними номерами, то варто відзначити, що після ухвалення нових законів поліцейські отримають право зупиняти такі авто та перевіряти всю інформацію стосовно законності його перебування на території України.
З метою контролю за використанням на території України транспортних засобів особистого користування, тимчасово ввезених на митну територію України та/або поміщених у митний режим транзиту, між органами доходів і зборів, Державною прикордонною службою та органами Національної поліції здійснюватиметься автоматизований обмін інформацією про такі транспортні засоби та осіб, які їх ввозили чи поміщували в митний режим транзиту.
Якщо правоохоронці виявлять порушення, водія оштрафують, а машину вилучать у водія та відправлять на штрафмайданчик. Забрати її звідти зможе тільки фактичний власник, тобто у більшості випадків — вже ніхто її не забере.
У разі ухвалення вказаних законів українці зможуть ввезти транспортний засіб будь-якого віку, тобто норма «Євро-5», яка унеможливлює митне оформлення та реєстрацію в Україні автомобілів, випущених до 2010 року, буде скасована. Акцизний податок на старі авто буде вищий через віковий коефіцієнт, та, якщо вартість старої машини буде нижчою, зменшиться ПДВ, ввізне мито, пенсійний та військовий збір, бо їх розмір залежить від вартості транспортного засобу.
Законопроекти передбачають рівні умови для всіх водіїв, без будь-яких пільг. Хоча, під час розробки законопроектів висувалися пропозиції щодо введення пільг для учасників АТО та багатодітних сімей, але всі вони були відхилені. На наш погляд, це дійсно справедливо, бо законопроекти встановлюють максимально ліберальну систему ставок акцизного податку, а єдині умови для всіх громадян – це дієвий засіб протидії маніпуляціям та зловживанням.
Що стосується контролю та відповідальності, то і тут передбачаються зміни.
По-перше, встановлюється обмеження на кількість авто, які можна ввозити без грошового забезпечення. Так, нерезидент зможе без грошового забезпечення ввезти у режимі тимчасового ввезення лише одне авто. Ввезення наступних легкових транспортних засобів потребуватиме гарантії. Гарантом може бути фінансова установа, яка візьме на себе зобов’язання сплатити суму всіх митних платежів, якщо авто не буде вивезене.
По-друге, посилюється відповідальність за порушення митного законодавства.
Так, за передачу транспортного засобу особистого користування, тимчасово ввезеного на митну територію України чи поміщеного у митний режим транзиту, у володіння, користування або розпорядження іншій особі, використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, його розкомплектування, — встановлюватиметься штраф у розмірі 34 000 гривень.
Цікаво, що каратимуть не лише власників авто, але й будь-яку іншу особу, яка всупереч встановленим правилам отримає транзитне або тимчасово ввезене авто у володіння, користування або розпорядження чи використовуватиме таке авто в підприємницькій діяльності для отримання доходу.
Перша фіксація зазначених порушень передбачає стягнення у розмірі 8 500 гривень, повторна – 17 000 гривень, позбавлення права керувати транспортними засобами на рік та оплатне вилучення авто за кошт порушника.
Відповідно до статті 95 Митного кодексу України строк транзитного перевезення для автомобільного транспорту становить 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці — 5 діб). Законопроект № 8488 передбачає штраф за порушення строків транзиту у розмірі 170 гривень за одну добу, 3 400 гривень – від 1 до 10 діб, 8 500 гривень – від 10 до 20 діб, 85 000 гривень – від 20 до 30 діб і 170 000 гривень або навіть конфіскація авто за перевищення строків понад 30 діб або втрата такого транспортного засобу.
Передбачається також, що за порушення строків тимчасового ввезення транспортного засобу до 3 діб встановлюватиметься штраф у розмірі 850 гривень, від 3 до 10 діб – 5 100 гривень, від 10 до 20 діб – 17 000 гривень, від 20 до 30 діб – 85 000 гривень, на понад 30 діб – 170 000 грн або конфіскація за рішенням суду.
У законопроекті прописані чіткі правила взаємодії всіх профільних служб і відомств: підрозділів органу доходів і зборів, Державної прикордонної служби, Національної поліції.
Завдяки автоматизованій системі обміну інформацією дані про авто, зафіксовані митником під час відкриття режиму транзиту або режиму тимчасового ввезення, одразу передаватимуться всім органам.
Якщо дозволений строк перебування іноземного авто в Україні сплив, а машина не була вивезена, митник повинен повідомити іншим органам про вчинення правопорушення з метою їх подальшого якнайшвидшого реагування та вжиття відповідних заходів.
Крім того, Національній поліції буде надано право перевіряти особу водія авто з іноземною реєстрацією на відповідність особі, яка його ввезла. Якщо за кермом буде будь-яка інша особа, поліцейський може накласти на водія штраф і поінформувати про порушення митних правил митницю.
Важливо, що протокол про порушення може бути складений митником за відсутності порушника і вручений йому під час виїзду з України.
Якщо справи про порушення митних правил розглядатимуться органами доходів і зборів або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.
Метою прийняття законопроекту є врегулювання питання ввезення транспортних засобів на митну територію України, забезпечення дієвого контролю за переміщенням, цільовим використанням транспортних засобів, поміщених в митний режим транзиту чи тимчасового ввезення, посилення відповідальності громадян за порушення митних правил та зменшення кількості ДТП за участі незареєстрованих автомобілів, що так часто призводить до безкарності.
Проте, варто пам’ятати, що законопроект прийнято лише у першому читанні. Тому можливий кардинально різний розвиток подій, а тернистий шлях до набрання законом чинності і можливе затягування на невизначений термін – тому не виключення.
Авторські права на дану статтю належать Адвокатському бюро «Дмитра Ципліцького» та охороняються законом. Повне чи часткове копіювання матеріалів даної статті без посилання на першоджерело забороняється.