Новий український правопис: думки кропивничан та перший позов до суду

 

Минулого місяця Кабмін України ухвалив постанову, якою схвалено нову редакцію «Українського правопису». 

До цього часу українці використовували правопис 1992 року. 

 

Навіщо?

Правописна комісія заявила, що «повертає до життя низку особливостей «харківського» правопису, поновлення яких має наукове підґрунтя. Беззастережно поділяючи думку про злочинний характер репресивних дій тоталітарного режиму щодо «харківського» правопису і його творців, правописна комісія не може знехтувати тим, що мова народу розвивається разом з його історією і мовна практика українців 1930-х — 2010-х років також є частиною української орфографічної традиції» і «попри тривалі й напружені 

 

Хто готував? 

Ще у 2015 році Кабінет Міністрів затвердив склад комісії, що розробляла правопис. До неї увійшли науковці, філологи та урядовці країни. Багато хто обурюється, що обидві співголови комісії «далекі» від філології: Максим Стріха (доктор математичних наук) та Сергій Пирожков (доктор економічних наук). 

 

Основні (на наш погляд) зміни

"И" на початку слова: Деякі питомі українські і давно засвоєні слова перед приголосними н та р мають варіанти з голосним и відповідно до вимови: індик (индик) ирій  (вирій), ірод (ирод).

 

Уживання літери ґ в українських топонімах і прізвищах: у власних назвах — топонімах України: Ґорґани (гірський масив у Бескидах), Ґоронда, Уґля (села на Закарпатті), у прізвищах українців: Ґалаґан, Ґалятовський.

 

Розширення списку префіксів, слова з якими пишуться разом: веб-; гідро-;  прес- та інші.

Зміна написання деяких складних іменників: разом пишемо: слова з першим іншомовним компонентом, що визначає кількісний (дуже високий або слабкий) вияв чого-небудь: макро-, нано-, максі-, міні-, ультра-.

 

Зміна правила написання пів із іменниками: Невідмінюваний числівник пів зі значенням «половина» з наступним іменником – загальною та власною назвою у формі родового відмінка однини пишемо окремо: пів аркуша, пів години. Якщо ж пів з наступним іменником у формі називного відмінка становить єдине поняття і не виражає значення половини, то їх пишемо разом: піваркуш, південь

 

 

Що про нього кажуть?

 

Говорять про новий правопис багато: хтось підтримує, а хтось вважає, що це лише ускладнить життя. Особливо школярам, яким доведеться вчитися за новими правилами.

Думки жителів Кіровоградщини стосовно запропонованого правопису

 

Марія: Деякі зміни прийнятні і, справді, можливо, повернуть  нашій мові її автентичність. До того  багато спрощення йде. Але “проєкт, проєкція” — це настільки неприродно звучить, що аж вимовляти не хочеться. Проте хай буде і такий варіант, може, комусь він справді ближчий. Але я наполягаю на можливості використовувати обидва. Перелаштовуватися буде складно, як на мене.

 

 

Анна: Краєм вуха чула про зміни, але не вдавалася в подробиці. Якщо вони стосуватимуться моєї роботи, то звісно, доведеться передивитися та вивчити нововведення. Бачила, що багато хто обурюється, а хтось підтримує. Думаю,  мені потрібно ознайомитися з цим самостійно.

 

Станіслав: Я хоч і викладаю англійську мову дітям у школі, але й за оновленням української слідкую. Виникає запитання, як всі нові зміни запам’ятати.  Дошкільнятам, можливо, ще пощастить. А дорослим доведеться заново багато чого вчити. В один момент освічені люди України стануть на щабель нижче. А інші й зовсім перестануть говорити українською. Повернення до старого не завжди на краще. Мову потрібно розвивати, збагачувати, а не заганяти новим — старим правописом у глухий кут.

 

Дмитро: На мій погляд, не всі зміни у новому правописі покращують нашу мову. Зокрема, мені не подобається відмова від дефісів у словах, запозичених із інших мов. Таких, як веб-сайт та поп-музика, наприклад. Я вважаю це не правильним, бо у тих мовах, з яких вони запозичені, ці слова пишуться через дефіс. Загалом, мені лише це не подобається. А так…жити можна.

 

Доктор філологічних наук Ірина Фаріон так прокоментувала затвердження нового українського правопису:

 

— Цю правописну комісію очолили дві одіозні постаті, які не мають жодного стосунку ні до української мови, ні до правопису, ні до української ідеї.  Те, що робила правописна комісія від червня 2015 року до сьогодні, можна означити цікавим фразеологізмом «Гора вродила мишу».  Нам дуже довго пояснювали, що буде полегшено правопис  тих чи інших норм. Але цей правопис, що ми отримали на виході, ще раз засвідчує, що ця комісія  не здатна була дерадянізувати та деколонізувати українську мову. Я б назвала цей правопис абсолютно типовою моделлю українського гібридизму, до якої ми звикли.

 

Перший позов до суду

На перші оскарження оновленого правопису не довелося довго чекати. Школярка разом із своєю представницею  та адвокатом намагаються оскаржити постанову в суді.

Адвокат Дмитро Ільченко на своїй сторінці в соціальній мережі написав:

 

 

Основна підстава позову: Кабмін не може змінювати українську мову. Він може сприяти її розвитку, але не змінювати напрямок цього розвитку.

 

 

Ніхто не говорить “проєкт” та не літає в Атени на индиках (знаю, що индик зник з нових правил і це теж окрема проблема — чому проект правопису не був навіть розданий членам КМУ? За що вони голосували? Як сталося, що правила коригували ще тиждень після рішення?).

 

Кабмін вийшов за межі своїх повноважень і створив небезпечний прецедент можливості зміни самої мови.

Сподіваємося на справедливий розгляд, — йдеться у дописі адвоката.

А ми у свою  чергу нагадаємо, що 3 червня в Україні офіційно почала діяти нова редакція Українського правопису.