Інструктор з йоги в Кропивницькому розповідає, як людині досягти внутрішньої цілісності
Одним з найдосвідченіших професійних інструкторів з йоги в Кропивницькому є Сергій Ларшин, хто серед перших у нас розпочав проводити заняття з хатха–йоги.
У хатха–йозі особливий наголос роблять на асанах, йогівських позиціях, та пранаямі, умінні управляти диханням. Саме хатха–йога найчастіше асоціюється з поняттям йога на Заході, де вона здобула значну популярність як система вправ для покращення фізичного та психічного здоров’я.
Аби глибше зрозуміти суть цього вчення, наш кореспондент звернувся по допомогу до Сергія Ларшина.
Шлях завдовжки з чверть століття
— Яким був Ваш шлях до йоги, Сергію?
— Перші інструкторські курси я закінчив ще при Асоціації йоги СРСР (початок 90–х років), отримав після цього відповідний сертифікат. Тоді ж прослухав курси під назвою «Балтійський інститут йоги». У США вчився в Інституті інтегральної йоги імені Свамі, у йога–центрі і йога–віданта–центрі (Нью–Йорк). Був учасником двох міжнародних фестивалів з йоги, на один з яких мене вже запрошують як учителя.
Займаюся йогою вже трохи більше 25 років. Маю посвячення в неосаньясу від відомого вчителя Ошо. У нього опановував медитацію. Провів численні тренінги й семінари. Кілька місяців викладав у Санкт–Петербурзі. Я тренер–спеціаліст з індивідуального зростання. Раніше провів чимало занять із нього в Криму, на які приїздили люди з усього СНД. Застосовував не лише йогу, а й техніки медитації, що сприяють особистісному зростанню. Це був своєрідний суміщений варіант відпочинку і навчання. Свого часу він був доволі популярним
— У чому полягає суть пропагованої вами системи?
— Термін «йога» походить від санскритського кореня «юдж», що означає «з’єднувати, об’єднувати, керувати». Основне значення — «з’єднувати». Тобто основне завдання йоги як технології (а це саме технологія, не релігія) — досягнення стану цілісної гармонії. Хоча спочатку релігії теж були технологіями особистісного зростання. Сьогодні деякі з них втратили свою внутрішню сутність. Йога ж, на відміну від традиційних релігій, зберегла, як і деякі школи буддизму, ті технології, що дають можливість людині досягти внутрішньої цілісності. На всіх рівнях. Коли людина має здорове тіло і може керувати ним, коли панує над своїми почуттями й емоціями, коли їй підпорядковано інтелект, то формується її внутрішній стрижень, або, як кажуть психологи, — саморефлексія. Це той центр, господар, який керує усім господарством, що має.
Є такий термін — саморегуляція. Так ось йога — це саморегуляція на високому рівні. У багатьох відомих системах спрямування однобічне — або розвивається тіло, або ж дух. У йозі усе це поєднано в єдину цілісність, бо її було створено задля досягнення звільнення. А коли говорити простіше, то це досягнення внутрішньої цілісності, гармонії. Коли людина, її внутрішнє Я, володіє й користується своїми тілом, емоціями, інтелектом як інструментами. Йога — настільки вдало розроблена система (їй уже кілька тисячоліть), що людина завдяки їй може досягти абсолютної внутрішньої гармонії.
Завдяки йозі отримуєш енергію творчості: починаєш чимось таким займатися, чим раніше не займався. Мене йога спонукала до створення аматорського велоклубу «Там, де ми», у моє життя знову повернулася музика, якою я раніше багато займався, зокрема працював ведучим музичних програм на радіо. Повернувся до музики й почав грати і співати. Причина появи цієї творчої енергії — в заняттях йогою.
— Чи існує певне визначене місце, де виникла йога?
— Вважають, що вона виникла в Індії. Та є версія, що колись була країна Атлантида, де жили люди, які володіли найвищими з можливих езотеричними знаннями. Коли Атлантида пішла під воду, то частина атлантів перебралася на континент і потрапила в Індію. Тому ці знання у вигляді йоги там і збереглися. За деякими іншими джерелами її принесли в Індію арії. Та все це гіпотези. Не виникає сумнівів лише в тому, що ці знання в Індії об’єднали в чітку систему. У першоджерелі — праці «Патанджалі», якій уже дві тисячі років, — усе систематизовано і розписано, що за чим іде. Коріння йоги дуже давнє. У цьому й цінність системи. Сучасні ж — не перевірені часом. Йога існує кілька тисячоліть і сьогодні стає все більш актуальною. Це ознака дієвості системи, яка потрібна людям. Інша річ, що нині під її виглядом є багато чого іншого, починаючи із сект і релігій. Наприклад, вайшнави, або Товариство свідомості Крішни, вважають себе йогами. Та це не так. Вони представляють релігію із сектантським ухилом. Існує сахаджа–йога — система, більше спрямована на конкретну особу як представника Бога. Це теж релігія. Тобто є релігійні течії, які експлуатують слово «йога». Що дуже погано, бо дискредитує її й відлякує людей. До сьогодні багато хто вважає, що це секта, де люди збираються молитися й невідомо чим займатися.
Створили й фітнес–йогу. До неї взято асани (фізичні вправи). Але їх інакше виконують, більш динамічно. Це звичайна сучасна гімнастика. Є спортивна йога, з якої навіть проводять чемпіонати світу. До справжньої вона теж не має жодного стосунку. Класична йога, на яку я спрямовую свою увагу, — це система, що задіює не лише тіло, а і психіку, пов’язану зі свідомістю, енергетикою. Її шкіл та напрямків багато. Усі вони акцентують на окремих складових класичної йоги. Хатха–йога, яку я представляю, — це один з технологічних аспектів раджа–йоги — цілісної йоги, описаної в «Патанджалі».
Розвиток і фізичний,
і духовний
— Наскільки йога підходить для нас — європейців?
— Нині це найпопулярніша система в усьому світі. Я прожив у США два роки й упевнився в тому, наскільки глибоко вона там розвинена, наскільки багато шкіл йоги існує. Це показник того, що вона універсальна, не є чиїмось суто національним продуктом. Вона підходить і для нашого менталітету. Просто європейці прагматичніші. Ми беремо для себе насамперед те, що нам найнеобхідніше. Оскільки маємо проблеми з фізичним і психологічним здоров’ям, то взяли з йоги асани, релаксацію й медитацію. Під час виконання асан людина працює не лише з певними м’язами, а й зі своєю свідомістю. Вона має бути розслабленою, але усвідомлювати те, що робить, спрямовувати промінь своєї уваги на певні ділянки тіла. Йога унікальна тим, що ставить людину в різні позиції — і на чотири точки, і вниз головою. На всіх цих рівнях вправи є більш ефективними, ніж тоді, коли постійно знаходитися у вертикальному стані.
Сьогодні в багатьох хворий хребет. Кожна друга людина після 25 років має з ним проблеми. Йога дає можливість розвантажити його на всіх рівнях. Я займався традиційним карате, айкідо, цигун, тайцзицюань. Тобто мені є з чим порівняти. Завжди кажу, що як тільки–но з’явиться щось ефективніше за хатха–йогу, то обов’язково туди перейду. Та поки альтернативи не бачу. Особливо для людей, що перейшли тридцятирічний рубіж. Їм уже складно займатися шейпінгом, аеробікою. Тому що там дуже високі енергетичні затрати, динаміка. Асани ж мають ту особливість, що тіло максимально навантажене, а енергетичні затрати мінімальні. Коли людина адаптується до тренувань і починає правильно працювати зі своїм тілом, то відбувається зворотний процес — накопичення енергії. У цьому унікальність йоги.
— З якого часу в нас її культивують?
— У нашому місті вона була й до мене. Ще за часу її заборони люди намагалися нею займатися. Здебільшого поодинці. Адже був час, коли за це могли посадити або ж запроторити до психіатричної лікарні. Тоді це була заборонена система, як і карате. Але йога особливо. Чому комуністи забороняли її? Бо вона приводить до індивідуального зростання. А комуністи були проти цього. У того, хто займається йогою, прокидається глибинний індивідуалізм. Людина стає настільки самодостатньою, що не потребує жодних ідеологій. Єдина її ідеологія — дотримання загальнолюдських цінностей. І така людина для тоталітарної системи небезпечна.
Починав я, як і всі, із ксерокопій. Книжок із йоги тоді не видавали, на це існувала заборона. Потім потроху, коли почали з’являтися курси в Москві, Києві, Криму, почав туди їздити, засвоювати ази. Коли починав, то в групі зі мною було троє — п’ятеро однодумців. Мало хто тоді про йогу щось правдиве знав, люди цього боялися. Та на сьогодні на заняттях уже повні зали. У перебудовчий період їм було ще не до цього — аби вижити. Займалися найфанатичніші. Зараз суспільство трохи устаткувалося, люди починають дбати про своє здоров’я, тому й приходять займатися. До того ж дорослій людині більше майже ніде зміцнити здоров’я. В атлетичних залах своя специфіка, не всі готові тягати штанги, працювати на тренажерах, які не стільки додають здоров’я, скільки відбирають. У групах аеробіки й шейпінгу здебільшого займається молодь. Карате й інші бойові мистецтва не є оздоровчими системами.
— Певно, займатися йогою слід з наставником…
— Починати займатися потрібно лише з учителем. І мій власний досвід, і досвід інших, які починали самостійно, свідчить, що за інших умов можливі травми, неправильне засвоєння тих чи інших елементів. Займатися треба з тим, хто має досвід, знання, сертифікацію. Заведено, що викладати можна тоді, коли маєш особистої практики не менше десяти років. А щоб займатися самостійно, необхідно три роки перед цим перебувати у групі, поки не з’являться досвід і знання. Та є ще один нюанс. Здебільшого люди із більш ніж трирічним стажем продовжують ходити тренуватися в групу. Тому що не завжди є можливість робити це вдома. До того ж у групі виникають сприятливі для занять атмосфера, настрій, більш підготовлені допомагають початківцям. І прогресу досягти в групі можна швидше. Тренуватися необхідно хоча б три рази на тиждень. Від меншої кількості занять уже не буде ефекту. Багато що залежить від того, яке завдання ставить перед собою людина. В ідеалі необхідно займатися шість разів на тиждень, щонайменше по дві години, щоб досягти повноцінних результатів. Дехто нарікає на брак часу. Але той ефект, який дає йога, виправдовує витрачений на неї час. До того ж коли тіло очищене, здорове, людина менше спить і може надолужити витрачені на заняття години.
— Чи всі в давній Індії могли займатися йогою?
— Лише вища каста мудреців — брахмани. Ця наука була елітною, закритою. Її передавали від учителя до учнів. Сьогодні ті, хто займається хатха–йогою, здебільшого мають вищу освіту, достатньо інтелектуально розвинені. Тому можна вважати, що традиція продовжується. Йога відкрита зараз для всіх. Але людина, яка не готова до неї інтелектуально, не займатиметься йогою, для цієї людини вона буде неактуальною.
Головне в йозі — трансформація свідомості людини
— Наскільки йога впливає на повсякденне життя?
— Коли людина прозаймається два–три роки — й ніщо в її житті не змінюється, значить вона або погано займалася, або її вчитель — не спеціаліст. Якщо правильно тренуватися, то з часом змінюються звички, відбувається повернення до здорового способу життя. Хтось кидає курити, хтось — випивати. А найголовніше — стабілізується психіка. А вісімдесят відсотків хвороб від того, що ми неадекватно реагуємо на світ, розгойдуючи свої нерви. Основний ефект від йоги в тому, що людина стає більш урівноваженою, спокійною. Буває, що йога допомагає кардинально змінити життя. Я знаю людей, які поміняли професію, коло спілкування, місце проживання — виїхали в інше місто або ж іншу країну. Я й сам — продукт йоги. Раніше не міг і подумати, що працюватиму на радіо, проводитиму семінари і тренінги. Моя перша професія — електромонтажник, яка з усім цим не має ніякого зв’язку. Життя людини, яка займається йогою, змінюється. І змінюється на краще.
Більшість людей, які приходять у йогу, роблять це задля поліпшення свого здоров’я. Але це перший крок, а далі людина починає розуміти, що вона отримує дещо більше. Тому в йозі здоров’я — це побічний ефект. Йогу створювали не задля отримання здоров’я, а як систему трансформації свідомості людини, завдяки якій з маленької заляканої істоти виростає унікальна творча особистість. Тобто йдеться про просвітлення, набуття індивідуальності, що на Сході називають поєднанням зі світом.
— Чи можна починати заняття, маючи хронічне захворювання?
— Кожному слід підходити до цього індивідуально. Тому що різноплановість захворювань дуже велика. Я вважаю, що обмежень для занять йогою немає. Хіба що заняття можуть спровокувати подальший прогрес хвороби. Або ж людина має активізовану на даний час недугу. У цьому випадкові слід звернутися до традиційної медицини, підготувати себе до занять, підлікуватися і потім потроху, плавно входити в процес занять. Багато людей через це пройшли і з часом облишили вживати ліки, без яких раніше жити не могли. Стали абсолютно здоровими. І коли приходили до лікарів, то ті робили висновок про неправильність раніше поставленого діагнозу. Бо не виявляли симптомів захворювання, але й не вірили в можливість позбавлення від нього нетрадиційними методами. А що таке хвороби? Це внутрішній світ людини. Те, що вона накопичила, як жила, дає результат — хворобу. Коли людина змінює стиль життя, то це часто стає причиною одужання.
— Стверджують, що серед йогів чимало довгожителів…
— Завдяки заняттям йогою люди доживають до глибокої старості й помирають не від хвороб, а просто через те, що організм вичерпав себе. Кажуть, що є люди — особливо на Сході — яким 150, 200, 250 років. Хоч вони не мають документального підтвердження дати народження, люди роблять висновки про їхній вік, слухаючи розповіді про події їхнього дитинства. Ці довгожителі мають нормальний вигляд, продовжують жити повноцінним життям. Я хочу все це випробувати, довести і собі, й іншим, що і у 80, і у 100, і у 150 років можна бути повноцінною людиною, жити стільки, скільки захочеш.
— Чи можна за допомогою йоги позбутися больових відчуттів?
— Колись я часто хворів на ангіну. Нині забув, що це таке. Зараз дуже добре відчуваю своє тіло. Той, хто займається йогою, починає відчувати в ньому найменші зміни. Здебільшого люди звертають на себе увагу, коли біль стає вже сильним. А до того живуть із внутрішніми больовими відчуттями, які стають постійним фоном. Я живу з відчуттям, що тіла не маю. Починаю відчувати його лише на заняттях, коли досягаю максимально можливих для нього положень. А в повсякденному житті ніби літаю. Це дуже добрий результат, особливо для людей, які раніше потерпали від больових відчуттів.
Юрій Сергійчук
На фото: Сергій Ларшин та його учні на заняттях
з хатха–йоги
