Обіцяли гроші, а дали 300-тисячний борг
Лихо приходить, як бурхливий потік, що змиває нас і позбавляє ґрунту під ногами. У лихі часи ми стаємо вразливішими, ми ладні вхопитися за будь-яку соломинку, що обіцяє безпеку та впевненість у завтрашньому дні. І цією слабкістю охоче користуються різноманітні нечесні люди: гадалки й віщуни, релігійні організації та секти, аферисти і шахраї. Тож варто знати, які схеми наразі використовують злодії, щоб ошукати українців, що потерпають від війни.
«Благодійна допомога! Міжнародні фонди почали виплати!» Багато таких заголовків можна побачити скрізь: реклама, статті, повідомлення в месенджері. Одне з таких повідомлень отримав Іван. Він мешканець прифронтового селища на Донеччині. Працював увесь час у селі, трактористом. Саджав та збирав урожай у себе на городі та тримав господарство: качки, кури. Наразі цей чоловік поважного віку не в змозі сам поратись по домогосподарству та вести звичайний образ життя. Стан здоров’я погіршився, а майже щоденні обстріли нанесли непоправну шкоду його здоров’ю.
Звістка про неочікуване щастя прийшла Іванові в особисті повідомлення у «Телеграмі». Там писалося: «Вам схвалена виплата від міжнародного норвезького фонду ..., треба підійти за адресою ... або зателефонувати». Що було далі – наш герой розповідає сам.
"Спочатку я не зрозумів, що це, куди іти. Тож вирішив спершу зателефонувати. Я чув від друзів та знайомих про якісь виплати, але ніколи нічого не оформлював. Зателефонував за вказаним номером. Оператор приємним голосом почала ставити питання: як мене звати, звідки я. Після цього вона відповіла, що на жаль у моєму місті немає офісу, але вона з радістю допоможе мені оформити заявку онлайн. На питання, що мені потрібно вказувати, вона запевнила, що тільки необхідні дані. Одразу запевнила, що жодного номеру картки або кодових цифр питати не буде.
Я довірився. Оператор почала питати: дату народження, паспортні дані та ідентифікаційний код (ІНН). Наступні запитання були про місце роботи та дохід. Я відповів на всі питання. Оператор попередила, що протягом трьох днів зі мною зв’яжеться менеджер міжнародного фонду – мовляв, для уточнення інформації.
Наступного дня я почав цікавитись у друзів, як вони оформлювали допомогу. Які дані надавали, скільки отримали. Історій було більше за море. Кожен оформлював по-різному. Хтось ходив до офісу, хтось залишив заявку онлайн, хтось узагалі спілкувався з ботом і за його допомогою заповнював анкету. Я тоді не міг і подумати, що потраплю у халепу.
Дійсно, пройшло три дні, і в неділю зранку мені зателефонував менеджер. Задав ті самі запитання: паспорт, код, прописка, дохід. Та наголосив, що зараз прийде SMS-повідомлення з цифрами, які я йому повинен сказати. Я звісно погодився. Пообіцяв мені, що протягом місяця я отримаю допомогу у іноземній валюті, через систему грошових переказів. Це був останній телефонний дзвінок.
Пройшло півроку. Я, звісно, нічого не отримав. Я спробував зателефонувати за номерами, які збереглись у телефоні, але зв’язку не було. Потім я зрозумів, що мене занесли до чорного списку. На банківській карті усе було у порядку, гроші мої на місці. Я перестав про цей випадок і думати.
І от одного дня мені зателефонували з фінансової компанії та повідомили, що я брав онлайн-позику у сумі 5000 грн. І що в мене є пеня, штраф та несплачені відсотки. Я спочатку подумав, що це шахраї. Відповів, що я нічого не оформлював, взагалі мені чужого не треба. Мене вислухали та сказали, що перевірять інформацію.
І ось із того дня почались дзвінки. Спочатку раз на день телефонували мені. Потім десь через місяць почали телефонувати моїм знайомим, взагалі усім, хто є в телефонній книзі. Мені почали дзвонити мої родичі, знайомі... Я не розумів що коїться. Сума боргу вже складала близько 300000 грн. Я перестав спати. В мене піднявся тиск. Я втрачав реальність. Не розумів, що це за жарти. Емоцій було багато.
Родичі порадили звернутися до поліції. Я прийшов до поліції, пояснив ситуацію та написав заяву. Поліцейські почали ретельно мене питати, кому я залишав дані, чи може я загубив паспорт, може хтось його брав у мене. І тут я згадав про це повідомлення і дзвінок за півроку до того. Я показав повідомлення у телефоні та розповів про випадок із грошовою допомогою. Поліцейські почали перевіряти номери, та висновок був невтішним. Номери знайшлись у базі та були позначені як шахрайські. А фінансова компанія, яка мені телефонувала – на жаль справжньою.
Мені пояснили схему: спочатку за мене заповнюють анкету на сайті, який видає позики онлайн. Потім приходить SMS із кодом підтвердження. Це ті самі цифри, які я повідомив менеджерові. Ці цифри вводять у заявку – і все. Позика перераховується на будь-який рахунок.
Все, що я почув для мене стало справжнім шоком. Я сам допоміг їм оформити на себе позику. Прийшовши додому, мені стало зле. Викликали швидку, і мене відвезли до лікарні з підозрою на інсульт. Два місяці я пролежав у лікарні. Але дзвінки не припинялись.
Зателефонував до поліції знов, і мені порадили звернутися до адвоката. І тут почалась зовсім інша історія. Послуги адвокатів недешеві. Я питав, де тільки можливо. Але я також розумів, що без юридичної допомоги мені не обійтись. Друзі порадили звернутись до безоплатної юридичної допомоги. Я прийшов, розповів свою історію. І яке було моє здивування, коли я дізнався, що таких як я дуже і дуже багато! Поки я лікувався, шукав адвоката, фінансова компанія відкрила на мене виконавче провадження. Зараз, під час воєнного стану, заборонено стягувати борги. І це мене врятувало.
Адвокат написав заяву до суду. Наразі ми чекаємо суду. Я хотів попередити громадян, що у наш час треба бути дуже уважним, не треба соромитись просити друзів або родичів, щоб вони перевірили інформацію через Інтернет. Перевірили номери та адреси фондів на офіційних сторінках. Також, якщо вам пропонують допомогу від імені якоїсь організації, варто знайти її контакти та з’ясувати, телефонували вони чи ні. Моє здоров’я та витрачений час уже ніхто не поверне. Зараз уся надія тільки на адвоката та суд"
Шахраї вдарили по нервах і здоров’ю Івана ледь не так само сильно, як окупантські ракети і снаряди. Наша редакція закликає: будьте обережні, спілкуйтеся, перевіряйте інформацію. І не бійтесь ставити «зайві» питання: від цього може залежати ваша безпека й добробут.
Анна Старцева
