Олег Васильченко: мій вибір Євгеній Лучков
Скільки на нашому віці було виборів! Скільки разів ми ставили «галочку» навпроти того чи іншого прізвища! Скільки покладали надій на те, що це буде наш депутат! На жаль, наші сподівання залишалися нереалізованими. З часом ми зневірялися, обіцяючи собі, що більше не підемо на вибори, бо голосувати немає за кого – всі однакові. Не всі!
Олег Васильченко (підприємець з Помічної): аналізуючи виборчу кампанію та кандидатів по сотому, нашому, округу, я дійшов певних висновків, якими хочу поділитися. Заручитися нашою підтримкою хочуть дванадцять людей. Вони різні за статтю та статками, у кожного є своє минуле.
На перший погляд, дійсно нема з кого обирати: хтось теж був при владі, хтось – чужинець для нашого регіону, у когось – шлейф правопорушень або партійна приналежність, яка не дозволить йому бути самостійним, а дехто взагалі технічний кандидат. Завдяки газетам та листівкам майже кожен з кандидатів «увійшов» у наші домівки. Читаєш це все і ловиш себе на думці, що вони змагаються у конкурсі доброчесності та щирості. А чи такі ви є насправді? Народ наш, на щастя, вміє думати і самостійно обирати. Так кого ж обирати?
У виборчу кампанію буквально увірвався Євгеній Лучков. Неможна говорити, що він незнайомець для людей наших районів. Вже давно і успішно підприємства, до яких він має відношення, працюють на Новоукраїнщині, у Помічній та Кропивницькому, його поважають і з ним співпрацюють фермери всіх інших районів області.
Чимало добрих слів на адресу Лучкова звучить від людей, які його давно знають. Ось що пишуть у соціальних мережах:
«Людина слова та діла, для якої порядність – не порожній звук», «Ваші добрі справи демонструють, яка ви чуйна та небайдужа людина», «Щира вдячність за позитивні моменти. Дуже приємно, що є ще люди, які слухають і при цьому чують інших. Це, напевно, вроджений талант. Такий дар дорогого коштує, бережіть його»... Що це, як не визнання гідності людини, якостей, яких сьогодні так бракує?
На користь Євгенія Лучкова говорить той факт, що він, самовисуванець, пішов на вибори з командою. Це його однодумці, підприємці, які довіряють колезі, підтримують і вже допомагають. Бачив, що нерідко вони були присутні на зустрічах з нами, виборцями. Хтось на щось поскаржився, попросив про допомогу – вони занотовують і – о диво! – за кілька днів проблему вирішено.
- Є в моєму оточенні люди, які готові задовольнити потреби мешканців районів. Я вважаю, що це добре, - каже Євгеній. – Так було до політичних перипетій в моєму житті, так буде і після. Якщо можу хоча б привернути увагу до конкретної проблеми та взяти будь-яку участь у її вирішенні, то це обов'язково роблю, якщо ні – чесно про це скажу і не буду водити за ніс.
Погодьтеся, це чесно і порядно. Не викликає сумнівів його щирість. Варто тільки глянути на нього – і все стає зрозумілим. А кому довелося з ним поспілкуватися (таких багато), той підтвердить, що ця людина не збреше, не підведе, дотримається свого слова.
Євгеній Лучков з жителями Помічної
Про це свідчать і численні відгуки про добрі справи Євгенія Лучкова учасників АТО, спортсменів, звичайних людей, які просили допомоги на лікування або на інші життєво необхідні потреби. Протягом кількох років він жодному не відмовив.
А як трепетно він говорить про свою родину! «Я рідко говорю про свою дружину, дітей. Кажуть, про щастя краще говорити тихо, або не говорити зовсім… Моя дружина та діти – мій головний мотиватор.
Наші діти заслуговують іншої України. Країни, яка дбає про їхнє дитинство та дає віру в світле майбутнє. Країну, яка може дати конкурентні знання та робочі місця і таким чином не провокувати своїх доньок та синів їхати в пошуках щастя» за кордон. Правову країну, в якій ти відчуваєш себе захищеним державою. Україну, в якій жити не соромно».
Євгеній Лучков з татом Петром Миколайовичем та мамою Валентиною Дмитрівною
І ще один факт на користь Євгенія Лучкова: проти нього використовують брудні технології. Що це, як не визнання його конкурентоспроможності? Жодна брехлива листівка не відбере у Євгенія голоси людей, які йому вірять! Під час спілкування з виборцями кандидат сказав, що проведені ним численні зустрічі – це «приємний новий досвід. Особливо, коли відчуваєш своїх людей: відкритих, щирих оптимістів, готових до змін та спільної роботи»... Можу стверджувати, що я оптиміст, і я готовий до змін.
Переконаний, що таких переважна більшість.
Олег Васильченко