Паливна криза на порозі: Що в Україні буде з цінами на бензин та дизпаливо

 

Напередодні посівної кампанії Україна неочікувано опинилася на межі паливної кризи. Цьому передували кілька подій, наслідки яких наша країна відчуватиме як у найближчі тижні, так і в більш далекій перспективі. Інформує Прямий канал

 

18 квітня прем'єр-міністр РФ Дмитро Медведєв заявив, що Росія забороняє експорт нафти і нафтопродуктів в Україну. Російських прем'єр пояснив, що таким чином Кремль реагує на постанову українського уряду від 10 квітня, якою був розширений список заборонених для імпорту на територію України товарів з РФ.

 

Через кілька днів, 22 квітня, білоруський концерн “Белнефтехим” запровадив обмеження на експорт нафтопродуктів, у тому числі, в Україну. Приводом тимчасового призупинення поставок білоруси назвали погану якість російської нафти марки Urals, яку використовують нафтопереробні заводи Білорусі.

 

Російська “Транснефть” визнала, що закачала у нафтопровід “Дружба” у європейському напрямку сировину неналежної якості. Росіяни запевнили, що це сталося через технічні збої у роботі системи, але не уточнили, які саме.

На фоні новин з Москви та Мінську ціни на бензин і дизель на українських АЗС підвищилися, але, як пояснив PRM.UA експерт з енергетичних питань Сергій Куюн, паливо дорожчає через зовсім інші причини.

 

- Закачка неякісної сировини у нафтопровід “Дружба” — дійсно технічні проблеми російської компанії “Транснефть” або ж спрямована акція Москви?

 

- Навряд в даному конкретному випадку слід шукати політичну складову. Неякісна російська нафта пішла в Європу і наші нафтопроводи. Це не локальний удар по комусь, а проблема, що стосується великого обсягу нафти. Російським постачальникам доведеться компенсувати збитки по цим партіям — відшкодування вимагатимуть як білоруси, так й інші отримувачі неякісної нафти.

 

- Російський дизель та скраплений газ складають до 40% українського ринку, тепер ще й проблеми з поставками з Білорусі. Наскільки критично для України припинення поставок з білоруських НПЗ?

 

- Приводів для паніки немає. Так, об'єм палива з Білорусі до нас йшов великий, але, по-перше, є запаси, які підготували до посівної. По-друге, є альтернативні джерела поставок. Наприклад, по морю — це необмежені й завжди доступні об'єми палива. Проблема в тому, білоруські трейдери часто не дають достатньо інформації, тому їм не дуже довіряють. Усі розуміють, що з нафтою виникла проблема, але не знають, наскільки ситуація серйозна й скільки часу знадобиться для поновлення поставок. Білоруси ж не розкривають глибину проблеми, її причину, строки вирішення... Зараз українські паливний ринок перебуває в інформаційному вакуумі: можна купити за більш високу ціну паливо, що поставляється морем, а післязавтра білоруси поновлять постачання і трейдери отримають збитки. Замість того, щоби контрактуватися, всі чекають на інформацію від білорусів.

 

- Ця невизначеність впливатиме на кінцеву вартість палива?

 

Сьогоднішній ріст цін на пальне я пов'язую з підвищенням цін на нафту. У квітні нафта дорожчала стабільно й достатньо впевнено, зараз ціна вже становить 74 дол/бар. До того ж спеціалісти прогнозують подальший ріст цін на “чорне золото”. Наразі український ринок відіграє підвищення цін на сировину. Ажіотажна складова проявиться ближче до травня або навіть пізніше. Майже половина наступного місяця — вихідні й святкові дні, активного споживання палива не буде, тож вибірка дизпалива й бензину буде низька і запасів вистачить.

 

- Нещодавно прем'єр-міністр України Володимир Гройсман оголосив курс на зниження залежності від російських постачальників палива у відповідь на заборону експорту російської нафти, накладену російським урядом.

 

Я читав заяву Гройсмана, але не побачив там конкретики: “ми хочемо... ми маємо...” Але ж це системна робота і одного бажання прем'єра недостатньо. Як би він підкріпив свої слова діями, розпорядився знизити тарифи на перевалку палива з альтернативних джерел... А так — це лише різновид популізму й демагогії на кшталт “геть від Росії” і тому подібне.

 

Що стосується постанови російського уряд про заборону експорту нафти: вона з'явилася як відповідь на наші санкції, це торгова війна й обмін ударами. Якщо уважно проаналізувати постанову в частині обмеження експорту палива, то виявиться, що мова про заборону продажу нафти або скрапленого газу не йде. Це радше бюрократичні нюанси для внутрішньоросійського споживання. Є пару позицій, заборона на експорт яких дійсно створить певний дискомфорт. Це дорожній бітум, наприклад, постачання якого повністю заборонено. От він нам потрібен, адже в Україні третій рік поспіль активно будуються дороги — країні не вистачає бітуму з Білорусі й Кременчуцького НПЗ.

 

- Переорієнтування на інші напрямки не призведе до нової залежності, але вже від західних постачальників?

Досвід європейських країн показує, що для попередження залежності й непередбачуваних ситуацій треба мати щонайменше три джерела постачання енергоносіїв. В нас таких лише два: Росія і Білорусь. Втім навіть у цьому є свої плюси: низька вартість російського палива не дає піднімати ціну іншим постачальникам. Треба знайти баланс між поміркованою участю росіян на ринку з їхнім дешевим пальним і альтернативними варіантами.

 

Що стосується поставок по морю: цим займається не один постачальник. Нам везуть паливо з Греції, Туркменії, Італії, Ізраїлю, навіть з Індії. Товар купується на ринку і умовний засув на нафтопроводі ніхто не закриє. 

Ще одне джерело енергонезалежності — наша власна нафтопереробна промисловість, яку треба розвивати й підтримувати, адже зараз вона працює всього на 30% потужностей.