Пасічниця, коуч, викладачка етикету: як кропивницькі жінки розвивають свій бізнес
Усі вони – різні за віком, освітою та уподобаннями. Та їх об’єднує вміння ставити цілі й максимально реалізовувати свій потенціал. Здавалося б, мали для повного щастя все: гарну освіту й роботу, підтримку рідних, стабільну зарплату. Але щось таки змусило цих жінок залишити затишний офіс і вийти в інший простір, аж ніяк не пов'язаний зі спокоєм та стабільністю! Натомість вони обрали буремний шлях, на якому треба постійно доводити свою здатність бути конкурентоспроможними та успішними в царині, яка традиційно вважалась «чоловічою»: вони відкрили власну справу.
Чужі серед своїх?
Так склалося, що підприємницьку діяльність традиційно вважають «чоловічим» заняттям. Але все більше жінок, у тому числі українських, відкривають власний бізнес і стають успішними лідерками. Доводить це й приклад кропивничанок, які опановували навички ведення бізнесу онлайн на тренінгу, організованого громадською організацією «Територія успіху». Навчання мало на меті надати жінкам інструмент для подальшого просування їхніх продуктів та брендів у соцмережах та виправити гендерний дисбаланс у бізнесі. Під час заходу звучало чимало цікавих думок і стосовно ролі жінки в суспільстві, і про жіноче лідерство в бізнес-середовищі.
– За результатами аналізу Єдиного державного реєстру підприємств та організацій (ЄДРПОУ), проведеного в рамках проекту Програми розвитку ООН в Україні «Зміцнення бізнес-об’єднань малих і середніх підприємств», чоловіки та жінки – економічні лідери і лідерки співвідносяться у пропорції 60:40, - пояснює виконавча директора ГО «Територія успіху» Інга Дуднік. – Вочевидь, у цій царині панують чоловіки, а жінки ніби лишаються на задньому плані. На моє переконання, цей дисбаланс треба виправляти.
Дійсно, серед фізичних осіб-підприємців та керівників юридичних осіб, які входять до категорії «економічні лідери», гендерна нерівність іще суттєвіша. З-поміж керівників підприємств жінки становлять лише третину. У внутрішньогалузевому розподілі ролей вищі щаблі кар’єрних сходинок також зайняті здебільшого чоловіками. Про це йдеться в аналітичному дослідженні «Інклюзивний розвиток бізнесу: жіноче підприємництво», підготовленого в рамках діяльності проекту міжнародної технічної допомоги «Партнерство для розвитку міст» (Проект ПРОМІС), який впроваджує Федерація канадських муніципалітетів (ФКМ) за фінансової підтримки Міністерства міжнародних справ Канади.
А поміж тим жіночий потенціал є, і доволі серйозний. Сотні тисяч бізнес-вумен побудували успішну кар'єру, і їхній приклад надихає інших.
Прощавай, банк!
Одна з таких жінок – Алла Пояркова. Вона має ґрунтовні знання теорії та практичний досвід роботи в економічній і бізнесовій сферах. Після закінчення університету багато років працювала в банківських установах обласного центру та здобула репутацію ефективної топ-менеджерки.
– А потім раптом усвідомила: всього, що могла зробити у своїй кар’єрі – я вже досягла, – розповідає Алла. – Банк, у якому працювала, мав високий рейтинг, мене поважали колеги й цінувало керівництво. Моя праця гідно оплачувалася, надходили вигідні пропозиції щодо подальшого кар’єрного зростання. Та я, попри здивування колег та знайомих, відважилася піти з банку та започаткувати власну справу.
Алла відкрила магазин одягу відомого білоруського бренду. Вона ретельно ставилась до підбору асортименту й завжди враховувала індивідуальні особливості покупців: їхній вік, статуру, колір волосся і навіть настрій. Відтак швидко здобула гарну репутацію і вийшла на рівень стабільних доходів. Серед її клієнтів і клієнток були люди з юридичної та педагогічної сфер, державні службовці – словом, ті, хто мали певний соціальний статус.
Ця робота приносила їй неабияке задоволення. Однак на певному етапі Алла зрозуміла, що її сутність прагне реалізації в іншій іпостасі, де перетинаються не лише попередньо набуті знання, а й цікавість до психології успішної людини. Тож бізнес продала партнерам і перегорнула нову сторінку життя – стала тренеркою з особистісного зростання. Алла зауважує: найкращим каталізатором змін є, як не дивно, кризові моменти. Саме вони спонукають шукати і знаходити свій шлях.
– Душа не розвивається в зоні комфорту. Коли немає труднощів і напруги – немає зростання. У кожного вони свої, в залежності від розвитку особистості. Але людина здатна реалізувати свій потенціал лише тоді, коли усвідомить власну цінність та унікальність, – резюмує Алла Пояркова.
Банка щастя
Напевно, так само розмірковували дві подруги – Настя Войчук та Ірина Ткачук, коли вирішили розпрощатися з минулим і разом створити новий амбітний проект під назвою «Банка щастя». Настя вивчала іноземні мови в Центральноукраїнському державному педуніверситеті імені Володимира Винниченка, а після закінчення навчання очолювала відділ зовнішньоекономічної діяльності у приватній компанії. Ірина – фахівчиня з економіки, працювала в податковій інспекції. Каже, що її рідні пережили шок, коли вона заявила їм, що звільняється.
– Мама казала: «Доню, ти маєш хоч і невисоку, але стабільну зарплату. Сидиш у кабінеті, маєш хоч і скромні, але соціальні гарантії. А що ти матимеш у своєму бізнесі, крім нервів?»
Настині батьки теж були не в захваті від її рішення, переживали й відмовляли. Але подруги змінювати своє рішення не збиралися, бо мали сильну мотивацію.
– Іринка більше шести років займається пасікою, яку успадкувала від свого дідуся, – розповідає Настя Войчук. – А я люблю вирощувати різноманітні ягоди, любов до яких успадкувала від бабусі і батьків, і обожнюю варити джеми й варення. Ми любимо природу, любимо робити гарні речі своїми руками, вкладати в них частинку душі. Ми любимо свою країну, її мову, культуру і традиції. А ще любимо радіти життю, посміхатися світу, подорожувати, відкривати нові місця, людей, смаки! Тож вирішили об'єднати всі ці наші "любові" і покласти їх в одну банку.
Так менше року тому на Кіровоградщині з’явився бренд «Банка Щастя». Під цією маркою виходять 25 смаків крем-меду з різними наповнювачами з ягід, фруктів, горіхів, злаків, та натуральні джеми.
– Ми довго обмірковували, проводили опитування серед близьких і друзів, аналізували, перевіряли, чи немає вже зареєстрованої такої торговельної марки і т.д. Ми нікого не скопіювали в цій назві. Вона спала на думку спонтанно, як чітке відображення концепції нашого проєкту в двох словах. Все дуже просто: те, що всередині наших баночок – має дарувати щастя!– пояснює Ірина Ткачук.
Всі солодкі подарунки подруги готують самі. Власноруч варять джеми, експериментують зі смаками (наприклад, поєднали солоні фісташки з солодким медом, або кабачок із лимоном – вийшов джем Кабаличкомон). Дівчата фасують, пакують, відправляють посилки до інших міст, ведуть сторінки в соцмережах, виїздять на ярмарки й торгують своєю ексклюзивною продукцією, ще й навчаються її ефективно просувати. Інколи знайомі дивуються: як можна все це встигати?!
Але секрет успіху простий, посміхаються вони. Головне – любити те, чим займаєшся, і займатися тим, що любиш.
Етикет понад усе
Авторка курсу «Прекрасний етикет» Альона Дергаленко додає: робити це потрібно ще й у відповідності до загальноприйнятих норм поведінки в суспільстві. Десять років вона займалась перекладами текстів із англійської мови, але мріяла мати не лише спосіб заробітку, а й справу для душі. Під час карантину, коли з’явилося більше часу для навчання та саморозвитку, збагнула: хоче навчати людей гарним манерам.
– Це рішення не було випадковим. Невігластво міцно увійшло в побут, і подекуди навіть доходить до курйозів. Однак іще сумнішим є той факт, що люди відчуваюсь себе ніяково в незвичних умовах і через це втрачають нові можливості, бо виглядають невпевнено чи непрофесійно. Подорожуючи за кордон, не всі наші співвітчизники замислюються над тим, що своєю поведінкою формують певне враження про Україну. Тому я вважаю, що знання столового, ділового та цифрового етикету допоможуть людям не лише впевнено почуватися в будь-якій ситуації та представити себе як професійну й компетентну особу, а ще й створити позитивний імідж нашої країни у світі. , - пояснює моя співрозмовниця.
Альона лише починає втілювати свою мрію в життя, проводить перші майстер-класи з етикету у Кропивницькому для підприємців, школярів, працівників ресторанного бізнесу та всіх охочих. Вона розповідає про правила поведінки на своїх сторінках у соцмережах та мріє розгорнути діяльність в інших українських містах. Адже, каже вона, вихована людина має низку конкурентних переваг і в особистому житті, і у професійній діяльності.
«Якщо інші поводяться огидно, ми у відповідь поводимося гідно і пристойно». Ці слова, що належать Мішель Обама, сказані під час минулої політичної гонки у США. Але цей принцип можна і треба застосовувати не тільки в політиці, а й в інших сферах життя. І не лише в Америці.
Замість післямови
Незважаючи на те, що присутність жінки в дрібному підприємництві вже давно нікого не дивує, це явище з кожним роком набуває особливого значення. Передусім тому, що активна участь жінок у бізнесі – це важливий чинник економічного зростання. Підприємництво пробуджує в жінках ініціативу до ділової та суспільної активності. Саме ця соціальна ніша є підгрунтям для майбутніх лідерок. Вони зуміли зробити успішним власний бізнес-проект, а відтак можуть застосовувати свій досвід і в політичній діяльності, тобто стати рушійною силою позитивних змін у країні. Досвід Швеції, Канади, Фінляндії, Німеччини, Норвегії та інших країн доводить: чим більше успішних бізнес-вумен в державі, тим менше проблем у її громадян.
Людмила Макей
Матекономічного зростання. еріал створено в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки Української медійної програми, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується Міжнародною організацією Internews
