Павло Давлєтбаєв: За останні два роки серед пацієнтів програми підтримувальної терапії на світ з’явилось 22 дитини
Відмовитися від вуличних наркотиків і розпочати життя спочатку. Це можливо, стверджують фахівці Кіровоградського обласного відділення Всеукраїнської благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД», що здійснюють соціальний супровід наркозалежних. Про реальні історії, про роль соціального супроводу, про замісну підтримувальну терапію спілкуємося із координатором проектів напрямків «Психо-соціальний супровід пацієнтів ЗПТ» вищезгаданої організації — Павлом Давлєтбаєвим.
— Що таке замісна підтримуюча терапія?
— Замісна підтримувальна терапія — це терапевтичний різновид лікування наркологічних пацієнтів, яким встановлено діагноз опіоїдна залежність. ЗПТ — це антагоніст опіатів, препарат повністю блокує центр задоволення, провокує відмову від вживання наркотичних речовин. Також препарати ЗПТ знімають абсинентний синдром та токсикацію від вживання вуличних наркотичних речовин. ЗПТ дозволяє пацієнту повністю відмовитись від вживання, продовжувати нормальне життя та відновлює фізико-емоційний стан.
— Коли ця програма розпочала свою дію на Кіровоградщині?
— В Кіровоградську область програма ЗПТ зайшла в 2008 році на базі обласного наркологічного диспансеру. З 2009 року ЗПТ було впроваджено в Олександрії на базі місцевого наркодиспансера та в Світловодську — на базі центральної районної лікарні. З 2015 року ЗПТ діє в Знам’янській районній лікарні.
— Які проблеми у суспільстві вирішує ЗПТ?
— Ця програма націлена першочергово на подолання епідемії ВІЛ/Сніду, оскільки передбачає відмову від вживання ін’єкційних вуличних незаконних наркотичних речовин. Вона сприяє лікуванню тяжких інфекційних захворювань ВІЛ та ТБ. Пацієнти ЗПТ відновлюють сім’ї або їх створюють. Від-новлюється працездатність. Людина повертається до соціуму. Зменшується кількість наркозалежних, які вживають незаконні наркотичні засоби. Відповідно змінюється криміногенна ситуація в регіоні за рахунок зменшення наркообігу.
— Які недоліки замісної підтримуючої терапії?
— Основний недолік програми — розподіл на декілька фаз. Період індукції триває 10-15 днів, період стабілізації до шести місяців, активна фаза прийому препарату до трьох років. У тяжких випадках, коли особа не може відмовитись від вживання, програма є пожиттєва. Та все ж таки переваги домінують.
— Наскільки доступна програма ЗПТ на Кіровоградщині?
— Сьогодні черга очікування більша, аніж кількість пацієнтів, які вже в програмі. Це зумовлено недостатністю препарату ЗПТ. Та наша благодійна організація робить все для того, щоб кількість курсів препарату збільшувалася. У першому півріччі 2018 року в програму було включено 45 нових пацієнтів. Завдяки адвокаційним діям нашої організації було замовлено додатково 160 курсів на цей рік. Це дасть змогу досить серйозно розширити доступ до програми ЗПТ. Доступ до програми пацієнти мають лише в тих регіонах, де є кабінети ЗПТ. Та наша організація розробила стратегію розвитку ЗПТ на 2019-2020 рік в нашому регіоні. Це дозволить розширити географію доступу до неї. До 2020 року наша організація разом з медичними закладами планує охопити 950 пацієнтів програмами ЗПТ.
Закупівля препарату для ЗПТ здійснюється за рахунок Державного бюджету, а медико-психо-соціальний супровід пацієнтів здійснюється за рахунок Глобального фонду. З другої половини 2018 року планується додаткова закупівля препарату за рахунок Глобального фонду.
— У чому полягає робота соціальних працівників Кіровоградського обласного відділення Всеукраїнської мережі людей, які живуть з ВІЛ/СНІД?
— Соціальні працівники здійснюють коригування індивідуального плану супроводу клієнта ЗПТ. Проводять індивідуальне консультування, супроводжують клієнтів до закладів охорони здоров’я, соціальних служб, інших державних закладів, установ і неурядових організацій. Проводять групові консультації з покращення та стабілізації психоемоційного стану клієнтів, ведуть групи самодопомоги. Якщо у клієнта подвійний (наркотична залежність+ВІЛ-інфекція) чи потрійний діагноз (наркотична залежність+ВІЛ-інфекція+туберкульоз, наркотична залежність+ВІЛ-інфекція+гепатит В/С), тоді соціальний працівник супроводжує під час діагностики, диспансерного нагляду та лікування. У разі необхідності допомагає у поновленні документів, працевлаштуванні та отриманні пільг або субсидій. Допомагає клієнтам у переході на отримання препаратів для самостійного прийому. Координує отримання послуг клієнтом, представляє його інтереси в медзакладах. Доводить ВІЛ-позитивних пацієнтів до АРТ-лікування. Проводить оцінку ситуації, супроводжує клієнта на всіх етапах задля взяття на облік з приводу ВІЛ-інфекції та початку отримання АРТ. Для ефективної адаптації пацієнтів одним із основних напрямків є консультування близького оточення (батьки, дружина та інші), тому що пацієнти ЗПТ не завжди розповідали близьким про своє лікування.
— Скільки наркозалежних стоїть на програмі ЗПТ?
— Загалом на Кіровоградщині 371 пацієнт ЗПТ, з них з ВІЛ-позитивним статусом — 131 пацієнт, з вірусним гепатитом С — 178, з діагнозом ТБ — 56 пацієнтів.
— Скільки кабінетів ЗПТ планується відкрити до кінця року? Скільки клієнтів охопити?
— До кінця року планується впровадити ще три сайти ЗПТ в Новоукраїнському районі на базі ЦРЛ та в Кропивницькому на базі центрів первинної медико-санітарної допомоги №1 та №2. Планується додатково охопити близько 160 пацієнтів.
— Як змінилося життя наркозалежних після того, як вони залишили вуличні наркотики та перейшли на ЗПТ?
— Таких прикладів багато. Юрію 25 років. Він виріс у благополучній сім’ї, отримав вищу технічну освіту. Працював провідним фахівцем на підприємстві. Нарковживання розпачалося як метод зняття стресу, а з часом переросло в систему. Батьки відвернулись від нього, він втратив роботу. Почались проблеми із законом. Після того, як він потрапив у програму, повністю відмовився від вживання наркотиків, налагодив стосунки з батьками, отримав роботу — провідного фахівця в айті-компанії. Цього року одружився та виховує трирічну дитину.
Також можу розповісти історію Наталі, якій 45 років. Вона була одружена, мала щасливу сім’ю. Але після розлучення з чоловіком знайшла втіху у наркотиках. Розпочалася затяжна система вживання, дітей відібрала соцслужба. Сьогодні Наталя вдруге вийшла заміж, народила третю дитину, повернула опіку над двома дітьми від першого шлюбу, працевлаштувалася, отримала вищу освіту.
Миколі 47 років. Має неповну вищу освіту, через погану компанію почав вживати наркотики, на систематичному вживанні перебував більше десяти років, ВІЛ-інфікувався, захворів на вірусний гепатит С та мультирезистентний туберкульоз. Як і більшість наркоспоживачів, звісно ж, свої хвороби не лікував. Після того, як розпочав участь у програмі ЗПТ, почав активне лікування туберкульозу. Успішно його завершив, без рецидивів, повністю взяв під контроль ВІЛ-інфекцію та досяг не визначного вірусного навантаження. Працевлаштувався та за власний рахунок вилікував гепатит С.
За останні два роки серед пацієнтів програми ЗПТ на світ з’явилось 22 дитини, які виховуються в сім’ях, 70% ВІЛ-інфікованих отримують АРТ-терапію та мають нульове значення вірусного навантаження, 94% пацієнтів вилікували та/або лікують туберкульоз, 6% — вилікували вірусний гепатит за власний кошт, 131 особа працевлаштована офіційно.
Вікторія Семененко
