Почесний краєзнавець Кіровоградщини, творець її літопису й традицій: Станіславу Янчукову виповнилось 80 років (ФОТО, ВІДЕО)

Сьогодні в обласній бібліотеці імені Чижевського відбулась ювілейна зустріч із відомим краєзнавцем, філологом і філософом, громадський діячем, багаторічним очільником Центрально-Ураїнського видавництва Станіславом Янчуковим. Привітати іменинника з 80-річчям, яке він відзначив 14 червня, прийшли колеги, друзі, рідні. Як зазначила організатор події, завідувачка відділу мистецтв Світлана Ушакова, багатогранність особистості Станіслава Миколайовича робить його постать знаковою для нашого краю.

Завдяки його таланту Кіровоградщина отримала ретельно зібрані та зв’язані воєдино історію, сьогодення та завтрашній день.

Для самого ж ювіляра, який народився в селі Світлопілля Олександрійського району, це був привід згадати події свого життя, починаючи з повоєнного дитинства. Його родина зустріла початок Другої Світової на Кіровоградщині.

- Війна – це трагедія не лише для цілого народу, а й для окремої людини, - розповідає він. – У цю драму потрапив і мій батько, який не лише втратив ногу, а й ледь не пропав у полоні.

 

Та, незважаючи на випробування, син сільського вчителя закінчив школу та вступив на філологічний факультет Кіровоградського педагогічного інституту імені Пушкіна.

 

- Мені в інституті було надзвичайно цікаво завдяки людям, які там навчались та викладали, - згадує він. – Треба було тільки цим користуватися, що ми й прагнули робить. Можна було відвідувати факультативи, творчі студії. Навколо тебе ходять поети: Народовий, Журавський, Юр’єв. Ми удвох із Леонідом Народовим винаймали квартиру у баби Дусі. Я співав у капелі Семена Дорогого! Це сюжет для оповідання… У студентський театр до нас прийшов керівником Костянтин Параконьєв. Це тепер ви знаєте, що це лауреат Державної премії імені Шевченка. А тоді це був провідний актор Кіровоградського музично-драматичного театру. Такі події залишають не просто слід у біографії – залишається слід у душі.

 

Активність юнака не залишилась непоміченою, і йому запропонували роботу в обкомі комсомолу, пообіцявши навіть дати квартиру.

 

- Я відповідав за культуру, мистецтво, фізичну культуру і спорт, а там теж було цікаво! – продовжує Станіслав Янчуков. – Ми проводили безліч заходів, створювали нові колективи. До нас у клуб творчої молоді приходили актори, співаки, медики, художники. Приїздили відомі українські письменники і поети: Іван Драч, Микола Вінграновський, Борис Олійник, Олесь Гончар. І коли з Києва приїздять такі особистості, а я, випускник російського філфаку, не вмію з ними маминою мовою розмовляти – то це мені ганьба! Це так підтягувало, мобілізовувало.

 

Особливим є ставлення Станіслава Янчукова до рідної мови та до талановитих земляків.

Біографічна довідка:

Народився 14 червня 1938 року у селі Світлопіль Олександрійського району в сім’ї сільського вчителя. За фахом Станіслав Миколайович — філолог. Працював у школі, викладав у педагогічному інституті, згодом на державній службі, громадській роботі. Постійно займався культурно-просвітницькими проектами, розвитком видавничої справи. Захоплювався історичним краєзнавством, брав участь у підготовці тому “Історія міст і сіл УРСР. Кіровоградська область”, був членом редколегії “Книги пам`яті України”. З 1998 року - головний редактор Центрально-Українського видавництва. За цей час підготував до друку сотні видань, більша частина з яких - історико-краєзнавчі.

 

Станіслав Миколайович — двічі лауреат обласної краєзнавчої премії імені Володимира Ястребова (2006, 2018 рр.), автор книг “На чолі обласного самоврядування” (2003), “З іменем Володимира Ястребова” (2005), “До спортивних вершин: нариси з історії фізичної культури і спорту на Кіровоградщині” (2015). Незмінний редактор  «Історичного календаря Кіровоградщини».

 

- Під час роботи в обкомі комсомолу я й зачепився з краєзнавством, - згадує ювіляр. - Наближалось 50-річчя створення ВЛКСМ, і мені стало цікаво: а що ж було у нас? Почав шукати історичні факти, познайомився з олександрійським краєзнавцем Анатолієм Коханом, вів із Григорієм Жердієм на обласному радіо цикл передач «З історії комсомолу області»…

 

Цікаво, що за особистого сприяння Станіслава Янчукова і області з’явилась літературна премія імені Юрія Яновського – він був однім із співавторів положення про цю відзнаку. Тоді першу обласну премію отримали Леонід Народовий та Олег Смолянський за пісню «Земле моя», яка упродовж майже десяти років звучала в ефірі українського радіо у програмі «Колос».           

 

У той час був такий собі секретар обкому партії Сиволап – майбутній міністр кіно України. Саме він започаткував на Кіровоградщині дні кіно, науки, красного письменства. З його легкої руки народився фестиваль театрального мистецтва «Вересневі самоцвіти», які тривають понад півсторіччя.

 

Така була історія створення в нашій області потужного гурту творчих особистостей, які увійшли до літопису краю.

 

Станіслав Янчуков і сьогодні залишається небайдужою і творчою людиною, закоханою в життя. Серед його численних талантів – різьбярство по дереву. Одну зі своїх робіт – портрет поета Євгена Євтушенка – він подарував заввідділом мистецтв Світлані Ушаковій.

 

 

Людмила Макей