Подорож до Бельгії та Польщі: «Найбільше вразила чистота на вулицях»

 

Ротарі клуб Кропивницького організував дітям загиблих АТОвців подорож до Бельгії та Польщі. 

 

Цього літа за підтримки Ротарі клубу Кропивницького шестеро дітей бійців, які загинули у зоні проведення антитерористичної операції, пройшли курс реабілітації у Польщі та Бельгії.

 

Ротарійці регулярно зустрічаються, щоб запланувати свою діяльність на майбутні місяці та обговорити вже втілені в життя проекти. Нещодавно члени клубу знову зустрілися, щоб почути враження від подорожей від самих дітей – учасників поїздки до Європи.

 

– Цього літа я побувала в чудовій країні – в Бельгії, - ділиться враженнями Софійка Таранець. – Ми там провели всього 10 днів. Та програма була настільки насиченою, що склалося враження, ніби ми пробули там декілька місяців. Найбільше мене вразив іподром, де нас навчали їздити верхи та доглядати за кіньми. Ще мені сподобався зоопарк. Там було багато тварин і працівники до них дуже гарно ставились. Ми з нашою групою спускалися до шахти. Я була здивована розповіддю про те, що, виявляється, раніше в шахті працювали діти з 10 років, - згадує про поїздку дівчинка.

 

Перелік екскурсій дівчинки разом з іншими дітьми загиблих українських бійців по Бельгії значно ширший, ніж дозволяє написати газетна площа. Та найбільше школярку вразило ставлення бельгійців до інших людей, їхня дружелюбність та комунікабельність. 

 

 

Мама Софійки додає, що сама поїздка була гарно організованою та чітко спланованою. Поруч із дітьми завжди перебували психологи, лікарі та перекладачі на випадок непередбачуваних ситуацій.

 

– У нас була можливість відправити до Бельгії двох дітей, проте одна дівчинка захворіла і не змогла поїхати, - повідомляє чартерний президент Ротарі клубу в Кропивницькому Дмитро Бірюков. – Але вона матиме можливість подорожувати туди наступного року. 

 

Цього літа відбулася ще одна мандрівка дітей загиблих бійців – до Польщі. Там з 15 по 29 серпня перебували Анна Бурко, Аліса Голота, Максим Крадожон, Дар’я Сніцар, Аліна Сухіна. Всього ж з України їздили 26 дітей та четверо опікунів. Члени делегації жили в Закопане. На них чекали прогулянка навколо Харенди (однойменні гора та спортивно-рекреаційний центр), візит до аквапарку, термального басейну Чорний Потік та сімейного парку розваг у Рабці, ігри та заняття з психологами, прогулянка до Крупувки – однієї з найвідоміших і характерних вулиць у Польщі. Діти на власні очі побачили найдовшу і найбільшу долину в польських Татрах – Чочоловську. Були також зустрічі з польськими ротарійцями, поїздка до Кракова. Українські дітлахи відвідали Морське Око — найбільше та найвідоміше озеро у Татрах, розташоване в польській частині Татр, у долині Риб'ячого Потоку, на висоті 1 395 м. До речі, Морське Око було визнане журналістами The Wall Street Journal одним з п'яти найкрасивіших озер у світі. Словом, графік перебування в Польщі був дуже насичений. Навіть погода сприяла гарному відпочинку, і лише останні декілька днів дощило. 

 

Про враження від поїздки до Польщі Максима Крадожона розповіла його мама.

 

 

Члени Ротарі клубу Кропивницького взяли на себе витрати на дорогу. Організаційними питаннями займалися Міждержавні комітети Бельгія –Україна разом із ротарійкою з Харкова та комітет Польща – Україна разом із ротарійцем зі Львова. 

 

– Програму перебування дітей за кордоном забезпечували фінансово бельгійські та польські ротарійці. Це і пересування, і проживання, і харчування, і розваги та екскурсії – абсолютно все сплачували наші колеги з Ротарі клубів цих країн. Ми мали допомогти зібрати документи, організувати підготовчу роботу для подорожей, - додає голова Ротарі клубу у Кропивницькому.

 

Як зазначив Дмитро Бірюков, головним завданням цих двох поїздок було зняти стрес у малечі.

 

 

Мами також зауважили, що після подорожі малеча стала дорослішою та спокійнішою. А отже, поставлене на початку завдання було виконано. Діти задоволені літніми поїздками, отримали купу емоцій та вражень, а їхні батьки вдячні членам Ротарі клубу за унікальну можливість на власні очі побачити життя європейських країн та бодай ненадовго забути про горе непоправної втрати.

 

Аліна Кулик