Покликання – рятувати: Майбутня медсестра з Кропивницького про професію, Covid-19 та сімейну династію

Сьогодні, під час епідемії Covid-19 у світі, увага суспільства прикута до праці медичних працівників. Вони опинились на передньому краї боротьби з небезпечною інфекцією, допомагаючи людям одужувати й повертатися до життя. І саме зараз, як ніколи раніше, ми починаємо розуміти важливість професії лікаря, медичної сестри, фельдшера – тих, чия робота на завжди достойно оцінювалась державою.

 

– Медична сестра за покликом душі, - каже Катерина Манойленко про свою маму, Аллу Володимирівну, яка є прикладом професійної майстерності та людяності не лише для родини, а й для оточення. – Вона постійно повторює, що робити маленькі добрі вчинки треба завжди. Людство гине не від нестачі великого добра, а від нестачі малого.

 

 

Професія медичного працівника – наймилосердніша та найгуманніша у світі! Тому, в майбутньому, вона дасть мені можливість робити «маленькі», але від щирого серця зроблені діла. Я відчуваю, що моє покликання – рятувати людей!

 

 

Кропивничанка Катерина Манойленко походить із династії медичних сестер. Її мама – старша медсестра відділення неонатології міського пологового будинку з функціями перинатального центру ІІ рівня. Катя ж навчається сестринській справі в Кіровоградському медичному коледжі імені Мухіна. Вона успішна і в навчанні, і в громадській діяльності.

 

 

Зокрема, ще першокурсницею брала участь в обласній молодіжній акції «Студенстька ліга», брала участь у зустрічі молодих кропивничан з тодішнім головою облдержадміністрації Сергієм Кузьменком.

Ми познайомились із Катериною завдяки людині, на честь якої заснована унікальна відзнака – Стипендія імені Валентини Костенко (про неї «Первая городская газета» розповідала два роки тому). Цю винагороду Фонд Костенко заснував з метою визначення кращих студентів Кіровоградського медичного коледжу імені Мухіна.

 

Першою переможницею у 2018 році стала Анастасія Мацак. Катерина Манойленко разом зі своєю співученицею по медичному коледжу Даріною Канюкою стали минулорічними лауреатками.

 

 

– Я народилася та виросла в Кропивницькому, - розповідає Катерина Манойленко. – Тут живуть моя родина та найближчі друзі. У нас звичайна українська сім’я. Мій тато – приватний підприємець, мама – старша медична сестра. У мене є двоє старших братів, які мають власні сім’ї.

 

Наша родина дуже дружна. Нам подобається проводити час разом. На свята та коли є вільний час, намагаюся балувати своїх близьких кулінарними експериментами та смаколиками.

– Катю, а чому ви вирішили взяти участь у конкурсі на здобуття Стипендії Костенко?

– Я знайома з першою преміанткою Стипендії Фонду Костенко, Анастасією Мацак, яка й розповіла мені про конкурс. Я почала цікавитись. Життєвий шлях матері Анни Гіваргідзе, засновниці Фонду, надихнув мене на участь у цьому конкурсі.

Саме людські чесноти Валентини Костенко вселили мені думку про те, що пам'ять про батьків тримається на добрих вчинках їхніхдітей. Я бачу, що любов Анни Гіваргідзе до своєї матері наповнена особливою глибиною.

– А чим майбутня медсестра займається у вільний від навчання час?

– У вільний час опановую масажні техніки. Пройшла курси. Маю серед родичів та знайомих перших клієнтів, на яких здобуваю практичний досвід.

– Зараз ми всі сидимо вдома на карантині. Чи є у вас секрет, як зробити так, щоб не нудитись в цей час? І що ви хотіли б побажати своїм одноліткам, які не знають, чим себе зайнати?

– Найкраще, що можна зробити – це поставити власне здоров’я та здоров’я рідних вище власних особистих бажань. Потрібно самоорганізуватися та розробити власний розпорядок дня. Виділити час на навчання та відпочинок.

А якщо вільного часу забагато, можна записати привітання друзям на відео й розіслати його в соціальних мережах. Всім точно буде приємно, що ви особисто витратили свій час на створення такого вітання.

А ще з власного досвіду знаю, що допомагає впоратися з поганим настроєм та труднощами в навчанні гумор. Тож зробіть собі, наприклад, добірку фільмів, де в головних героїв усе йде не за планом. Настрій точно покращиться, адже такі фільми, зазвичай, мають щасливе закінчення.

Я впевнена, що після цього ваші труднощі будуть здаватися не такими глобальними.

Людмила Макей

Читайте також: На Кірoвoградщині ще у 25 людей виявили кoрoнавірус.