Потяг медреформи рушив

Потяг медреформи рушив

 

Наприкінці квітня журналісти з багатьох областей України почули від ініціатора медичної реформи виконувача обов’язків міністра охорони здоров’я України доктора Уляни Супрун про початок реформування первинної медичної ланки, а також відповіді на запитання, що стосувалися й інших аспектів медичної реформи.   

 

Можливість зустрітися з «матір’ю» медреформи представникам засобів масової інформації надав Український кризовий медіа–центр за фінансової підтримки Програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) DOBRE (виконує міжнародна неурядова організація «Глобал Комьюнітіз»), організувавши прес–тур для регіональних журналістів «Медична реформа в умовах децентралізації». Журналісти перед зустріччю відвідали амбулаторію сімейної медицини № 10 Печерського району міста Києва, де побачили, як триває підписання декларації пацієнта із сімейним лікарем та як працює амбулаторія.

Уляна Супрун детально, наскільки це можна було зробити протягом годинної прес–конференції, поінформувала про стан справ у медичній галузі, заплановані зміни й те, як їх необхідно впроваджувати.

 

Реформування первинної ланки медичної допомоги почалося

— Протягом першого кварталу цього року тривало створення Національної служби здоров’я України (НСЗУ), що реалізовуватиме державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення, — розповіла пані Уляна. — Наприкінці грудня 2017 року було прийнято положення про НСЗУ, а 28 березня 2018–го Олега Петренка було призначено на посаду голови служби. Із квітня цього року стартувала кампанія з вибору лікаря з надання первинної допомоги, під час якої пацієнти підписують декларації з обраними медпрацівниками. Пацієнт може обрати для себе будь–якого з них, незалежно від місця реєстрації чи проживання. Декларація про вибір лікаря первинної допомоги повідомляє державі, що конкретний лікар отримуватиме гроші за ведення конкретного пацієнта.

 

У червні НСЗУ почне підписувати договори з першими закладами охорони здоров’я, які мають статус некомерційних комунальних підприємств. Ці медзаклади первинної допомоги вже в липні почнуть отримувати прямі виплати за конкретних пацієнтів (до речі, 24 квітня під час другого засідання дванадцятої сесії міської ради Кропивницького депутати підтримали проекти рішень щодо реорганізації трьох закладів охорони здоров’я. Статусу некомерційного комунального підприємства набули «Амбулаторія загальної практики — сімейної медицини», «Центр первинної медико–санітарної допомоги № 1» та «Центр первинної медико–санітарної допомоги № 2». — Ю. С.). 

Приватні практики первинної допомоги (лікарі–ФОП та приватні заклади) можуть укласти договір та розпочати роботу з НСЗУ в будь–який момент від запуску роботи служби. 

 

Обирати лікаря — важливий крок

— Базовий тариф за обслуговування пацієнта в сімейного лікаря (терапевта, педіатра) — 370 грн. на рік, але також є коефіцієнти, — зазначила в. о. міністра. — Залежно від віку пацієнта, тариф може бути більший. Так, для пацієнтів віком від 18 до 39 років діятиме коефіцієнт 1; для дітей віком від 0 до 5 років — 4; для дітей віком 6–17 років — 2,2; для людей від 40 до 64 років — 1,2; для людей віком від 65 років — 2. Тобто якщо пацієнтові 45 років, то його лікар отримуватиме за нього 444 гривні, а якщо три роки, то 1 480 гривень. 

 

З лікарем можна підписати декларацію й на відстані — за допомогою Інтернету. Для цього вже розроблено електронний кабінет пацієнта. Але я не заохочую людей це робити. Бо обирати свого лікаря — дуже важливий крок. Думаю, треба поспілкуватися з ним, пересвідчитися в його професіоналізмові. Адже він разом з вами вестиме ваше здоров’я багато років. А в Україні досі багато хто ще не розуміє, що людина сама відповідає за власне здоров’я, а не держава, не міністерство. І через це також українці живуть на одинадцять років менше, аніж, наприклад, жителі Великобританії. 

 

Про державне та інші види медичного страхування

— Трансформація системи охорони здоров’я полягає в тому, що ми створюємо систему, яка фінансово покриватиме ті кошти, які зараз усі платять зі своєї кишені, створюватиме умови для лікарів, щоб вони хотіли їхати працювати в село, — пояснила посадовиця. — Там у них, наприклад, буде тисяча пацієнтів, і переважно похилого віку, — то це ніби дві тисячі пацієнтів. А це 740 гривень на рік за кожного, що є непогано. 

На первинній ланці створено державне страхування. Чи буде приватне страхування — це вже інше питання. Ми взяли за взірець британську модель, коли кошти за надання медичних послуг пацієнтові надходять з бюджету. Думаємо, поки що запровадження страхування за кошти людей — це неправильно, не варто накладати на них нові податки. До того ж у нас ще не завжди ефективно використовують бюджетні гроші. 

 

З часом побачимо, які ще будуть потреби. Як не вистачатиме коштів у бюджеті, то, можливо, будуть і додаткові якісь податки. В Україні вже є підприємства, які закуповують приватну страховку для своїх працівників. Тоді ті не користуватимуться державною програмою. І більше коштів залишатиметься для пенсіонерів, дітей. Сподіваємося, що розвиватиметься й така приватна страховка, що її підприємства й роботодавці закуповують для своїх працівників. 

 

У медицині треба постійно навчатися

— Тепер люди матимуть своїх сімейних лікарів, навантаження на екстрену медичну допомогу зменшиться. А зараз «швидка» часто виїздить на непрофільні виклики, — зауважила Уляна Супрун. — Ще одна проблема — майже повна відсутність у наших лікарнях відділень невідкладних станів, тобто екстреної медичної допомоги, де є всі необхідні лікарі для пацієнта в реанімаційному стані, обладнання, операційна. Таких відділень на всю країну поки що лише п’ять. Є тільки приймальні відділення й коридор. І туди приходять лікарі з різних відділень. А так не повинно бути, навіть існує вимога, що кожна лікарня повинна мати таке відділення, щоб навіть одну хвилину не було витрачено марно. 

 

Маємо також розпочати навчання наданню першої медичної допомоги поліцейських і пожежників, бо переважно вони є першими, хто може врятувати життя. Хочемо підвищити статус наших фельдшерів до парамедиків, які отримуватимуть таку ж зарплату, як і поліцейські, але перед тим повинні будуть пройти стандартизований екзамен. Пройшли екзамен — і стають парамедиками, мають нову зарплату і нові навички. Але кожних два роки повинні будуть оновлювати їх. У медицині ми повинні постійно навчатися. Має бути постійне підвищення кваліфікації працівників екстреної медичної допомоги, створення умов у лікарнях, щоб там могли приймати пацієнтів в екстрених станах і надавати допомогу одразу. І коли ми цей ланцюжок зможемо крок за кроком вибудувати, то побачимо, що смертність від серцево–судинних захворювань, травм із часом зменшиться. 

 

Записав Юрій Сергійчук