Практика Чечні та Сирії. Навіщо Росія знищує українські лікарні

Ввечері 5 серпня Росія вдарила керованою авіабомбою по Центру переливання крові у Куп’янську на Харківщині. За день до цього — 4 серпня — російські війська обстріляли лікарню Карабелеша в Херсоні. Цей заклад вже потрапляв під обстріл 1 серпня: тоді там загинув лікар, поранень зазнали 5 людей, серед них і медсестра. Це лише кілька медзакладів, які Росія знищила чи пошкодила від початку повномасштабної війни. Загалом, атаковані вже понад 1000 лікарень. Фахівці кажуть: це навмисна тактика щодо знищення української медицини, яку РФ вже застосовувала у Сирії, а до того — у Чечні. Центр громадського моніторингу та контролю зібрав статистику російських злочинів проти системи охорони здоров’я України.

Лікарню розстріляли із танку

У березні минулого року мешканка Тростянця на Сумщині побачила із вікна своєї квартири, як до їхньої лікарні під’їхав танк. Із нього вийшли троє росіян у формі, військові розмовляли, оглядали будинок, а тоді сіли назад у танк та вистрілили по лікарні. Споруда зазнала значних руйнувань, на щастя, ніхто не загинув.

Це один з багатьох випадків навмисного знищення українських медичних закладів російськими військами. Але, на відміну від інших злочинів, щодо обстрілу лікарні у Тростянці відбувся суд, а винуватцям винесли вирок. Двох російських військових засудили до 11 років за гратами за порушення законів і звичаїв війни, вчинене за попередньою змовою. Щоправда, строк росіяни відбуватимуть лише після того, як їх вдасться затримати. Наразі військових оголосили у розшук.

Понад 1000 медзакладів атаковані, загинули 148 медиків

1014 медичних закладів України зазнали атак від початку повномасштабного вторгнення Росії. 148 медичних працівників загинули. Такі дані на 14 липня цього року наводить низка українських та міжнародних організацій, які документують такі атаки, — EyeWitness to Atrocities, Insecurity Insight, Медійна ініціатива за права людини, Physicians for Human Rights та Український центр охорони здоров'я.

За підрахунками аналітиків, росіяни 57 разів атакували дитячі лікарні, 40 — пологові будинки. Як йдеться у звіті цих організацій за минулий рік, чимало українських лікарень були обстріляні кілька разів. Наприклад, Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня в Луганській області зазнала щонайменше 10 атак з березня по травень 2022 року. В одну з лікарень Харківської області влучили п’ять разів, в іншу – чотири.

Крім того, РФ 79 разів атакувала автомобілі екстреної медичної допомоги.

Ще тривожніші дані у Міністерства охорони здоров’я України. За їхніми підрахунками, від початку повномасштабної війни пошкоджені 1 389 медзакладів, 186 — зруйновані повністю.

Росія застосовувала цю тактику у Чечні та Сирії

Руйнування інфраструктури охорони здоров'я не тільки порушує закони війни, а й обмежує доступ українців до життєво необхідної допомоги. Адже, коли лікарні є об'єктами атак, пацієнти остерігаються звертатися до медиків. Як розповів один зі співавторів звіту щодо лікарень, співзасновник Українського центру охорони здоров’я Павло Ковтонюк, ці атаки не випадкові, Росія здійснює їх сплановано.

“Росіяни руйнують лікарні, школи та енергетичну інфраструктуру, щоб досягти військових цілей. Росія використовувала цю вбивчу тактику раніше — в Чечні та Сирії, але не понесла за це жодної відповідальності. Якщо і зараз Росія уникне покарання, ми побачимо ще багато зруйнованих лікарень, які будуть використовувати як засіб ведення війни в майбутньому. Непокаране зло завжди зростає”, — заявив Ковтонюк.

Відновили понад 300 медзакладів

І все ж українські медики продовжують працювати попри регулярні обстріли. А в МОЗ звітують, що станом на кінець липня Україні вдалося повністю відновити 343 медзаклади, пошкоджені під час повномасштабного вторгнення РФ. Ще

ще 414 – відновлені частково.

Найбільше відремонтували лікарень — на Миколаївщині, Дніпровщині, Київщині, Харківщині та Чернігівщині. Нещодавно уряд виділив ще понад 230 млн гривень на відновлення закладів охорони здоров’я. Кошти спрямують на відбудову лікарень у Харківській та Сумській областях.

Центр громадського моніторингу та контролю