Про що заявив Порошенко на Генасамблеї ООН
Українська перспектива Генасамблеї ООН
Генасамблея ООН, яка тривала у Нью-Йорку з 25 вересня до 1 жовтня, стала ідеальним майданчиком, щоб розширити міжнародну коаліцію проти Росії. Заяви країн-учасниць ООН засвідчили, що світ не підтримує російську агресивну політику. Які питання порушила українська делегація в Нью-Йорку і що відповіли міжнародні партнери, дізнався Центр громадського моніторингу та контролю.
«Москва робить українських дітей сиротами»
Виступ Президента України Петра Порошенка на Генасамблеї ООН цього року був емоційним і наступальним. Глава держави звинуватив Росію у розв’язанні війни та окупації частини України: «Поки я виступаю, приходять сумні звістки про ще одне щойно втрачене людське життя на фронті – у війні, яку приніс моїй країні постійний член Ради Безпеки ООН… Москва робить українських дітей сиротами. Катує наших патріотів у своїх в'язницях».
Він наголосив, що нинішня російська агресія в нашій державі, у Великій Британії та Сирії є прямим наслідком мовчання світової спільноти на попередні злочинні дії РФ.
«Чи знаємо ми, який наступний сусід Росії «нападе на себе»? Чи буде світ й далі перебувати в стані «зручного заціпеніння», сподіваючись, що «наступним буду не я»?», – звернувся Порошенко до присутніх у залі і додав: «ООН не повинна мовчати, коли цінності та принципи, закріплені її Статутом та принципами міжнародного права, порушуються країною, що має право вето».
Окупація Криму
Глава держави також звернув увагу країн ООН на небезпечне становище в окупованому Росією Криму. За його словами, Росія перетворює регіон на військову базу, «яка загрожує безпеці та стабільності всього Чорноморського регіону». Більше того, після окупації Криму Росія почала зазіхати на Азовське море. Зокрема, побудувавши незаконно міст через Керченську протоку, Кремль систематично порушує свободу пересування як українських, так і іноземних суден.
Петро Порошенко закликав ООН зафіксувати міжнародну позицію щодо окупації Криму Росією у резолюції 73-ї Генеральної Асамблеї ООН.
В’язні Кремля
Президент нагадав міжнародній спільноті також про українських заручників, яких Росія незаконно утримує за ґратами. Зокрема, у залі Генасамблеї ООН прозвучали імена кримчан Олега Сенцова та Володимира Балуха, які вже багато днів голодують на знак протесту проти незаконного ув’язнення.
Крім того, глава держави згадав про десятки українців, яких окупанти утримують на непідконтрольній території Донбасу. Серед них – солдат Сергій Глондар, який уже майже 3,5 роки перебуває у неволі.
Миротворці ООН
Найголовніша тема, яку порушив Президент в ООН, – це розгортання багатонаціональної миротворчої місії ООН на тимчасово окупованій території Донбасу. З 2015 року Україна послідовно просуває цю ідею перед представниками організації. Як наголосив міністр закордонних справ Павло Клімкін, за три роки Україна вже заручилася підтримкою США, Німеччини та Франції і разом із ними планує подати до Радбезу ООН проект резолюції про введення миротворчої місії на Донбас. Важливим, за словами міністра, є також питання міжнародної адміністрації на окупованому Донбасі та поліцейської місії.
«Оскільки інакше Росія й надалі буде намагатися керувати окупованими територіями, і вся ідея російської так званої «миротворчої операції» – це почати процес регіоналізації та федералізації України», – підсумував він.
Визнання Голодомору
У контексті проблеми голоду у світі, від чого нині страждають майже 850 млн людей, український Президент згадав Голодомор в Україні. Цього року Україна вшановуватиме 85 річницю масового геноциду українців, влаштованого сталінським режимом.
«Він забрав життя багатьох мільйонів українців. У зв'язку з цим хотів би відновити свій заклик до Асамблеї відзначити одну з найбільших трагедій в історії людства шляхом прийняття відповідної декларації», – зазначив Петро Порошенко.
Варто зауважити, що напередодні засідання в ООН Сенат США підтримав резолюцію про визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу.
Міжнародна ізоляція Росії
Українські політологи та члени делегації одноголосно заявили, що 73 сесія Генасамблеї ООН посилила міжнародну ізоляцію Росії. По-перше, більшість країн світу підтримали внесення питання щодо окупованих територій на порядок денний Генасамблеї. По-друге, багато світових лідерів говорили про Росію як про агресора.
Зокрема, прем’єр Великої Британії Тереза Мей звинуватила Кремль у безцеремонному порушенні міжнародних норм, серед яких захоплення суверенних територій, а також застосування хімічної зброї на території Великої Британії. Тим часом президент Польщі Анджей Дуда згадав про порушення Росією Будапештського меморандуму, закликаючи до належної відповіді агресору: «Польща вважає своїм обов’язком привернути увагу міжнародної спільноти до джерел загроз миру у світі, які походять від заморожених конфліктів, окупації та зміни кордонів силою, що має місце у Східній Європі», – зазначив Дуда.
За словами постійного представника України при ООН Володимира Єльченко, голосування в Генасамблеї показало, що підтримка української позиції в ООН зростає.
«Очевидно, що подальше ігнорування російською стороною Статуту ООН та міжнародних договорів наближає її до повної міжнародної ізоляції», – підкреслив він.
На полях Генасамблеї
За словами речника Президента Святослава Цеголка, під час поїздки до Нью-Йорка українська делегація із главою держави на чолі провела 25 зустрічей з іноземними політиками: з Великої Британії, Туреччини, Нідерландів, Польщі, США, Фінляндії, Бельгії, Румунії, Словаччини, Хорватії, Словенії, Сербії, Болгарії, Ємену, Чорногорії, Албанії, Еквадору, Республіки Корея, Данії, Португалії, а також з генеральними секретарями ООН, НАТО та головою Ради ЄС.
Зокрема, Порошенко передав Генсеку ООН Антоніу Гутеррешу ноту щодо рішення України не продовжувати дію договору про дружбу з Росією.
На думку політолога Олександра Палія, українській стороні вдалося переконати слухачів у Генасамблеї ООН. Його колега Віктор Таран також вважає, що заяви та дії адміністрації Трампа свідчать, що Сполучені Штати симпатизують Україні та її керівництву.
Матеріал Центру громадського моніторингу та контролю
Нагадаємо: Нарівні з чоловіками. Чи з’явиться в Україні жінка-генерал?
