Реформа шкільного харчування. Як годуватимуть українських учнів?
Освітня реформа в Україні триває не лише в навчальному процесу, а й шкільному житті загалом. Українські учні нарешті отримують шанс на збалансовані і смачні шкільні обіди. Як може змінитись харчування у школах, детальніше у нашій статті та інфографіці.
Розварена каша і «гумова» котлета – це типовий спогад про шкільну їдальню для всіх поколінь українців. Система харчування у наших школах дуже застаріла. У їдальнях досі користуються радянською збіркою рецептів, затвердженою у 1985 році, яка не враховує ні сучасні технології приготування, ні інгредієнти. Через несмачні й одноманітні страви діти відмовляються обідати в школах, а незбалансоване меню призводить до шлункових захворювань. Щоб вирішити цю проблему, перша леді Олена Зеленська ініціювала реформу шкільного харчування. З чого планують почати зміни, щоб діти могли їсти смачну і корисну їжу в школах, дізнавались наші експерти.
Оцінка дитячого харчування
Першочергове завдання реформи – зрозуміти реальну ситуацію у галузі шкільного харчування. Для цього 13 лютого стартувало комісійне обстеження шкіл. Робоча група почала перевіряти технічний стан та оснащення шкільних харчоблоків, рецептуру страв, калорійність та різноманітність меню, якість питної води та загальний санітарно-гігієнічний стан. Всього планують перевірити 500 шкіл у різних областях України. Для збору додаткової інформації запустять онлайн-анкетування школярів і батьків.
Водночас Олена Зеленська разом з міністеркою освіти і науки Ганною Новосад почала особисто відвідувати школи. Щоб побачити реальну картину, для візитів першої леді обрали різні категорії шкіл Черкаської області: в селах Іваньки Маньківського району та Дмитрушки Уманського району, а також школу №3 в Умані.
- Для ефективного втілення проєкту потрібне розуміння, що насправді відбувається у кожній з найменших та найвіддаленіших шкіл країни. Аудит у процесі. Звіт та статистика, безперечно, корисні, але я хочу на власні очі побачити ситуацію та почути про проблеми безпосередньо від вас, – зауважила Олена Зеленська у розмові з батьками й дітьми.
Уже перші результати перевірок виявили чимало проблемних моментів: від аварійного стану харчоблоків до нестачі фруктів у раціоні школярів. Після закінчення роботи команда проєкту презентує детальний звіт.
Модернізація їдалень
Матеріально-технічний стан і організація роботи їдалень в школах України дуже відрізняються. Адже шкільним харчуванням займаються місцеві органи влади – районні та міські адміністрації або керівництво об'єднаних територіальних громад. Вони закуповують послуги з харчування у постачальників на тендерах ProZorro, і від цього залежить ціна, якість та різноманітність меню.
За словами директорки Іваньківської школи Вікторії Максимчук, їхній школі пощастило, тому що із забезпеченням шкільного харчування сільській раді допомагають місцеві підприємці. Щодня школа отримує свіжі яблука, а двічі на тиждень – молоко. Проте не всі мають такі переваги, у деяких школах нема навіть базового оснащення на кухнях.
Саме тому у рамках реформи планують розділити школи залежно від обсягів необхідної допомоги. Зеленська пояснює: «Ми хочемо зробити класифікацію шкіл, яким держава буде допомагати по-різному. Є школи, в яких зовсім нічого немає. Тобто там буде більше фінансування».
Уже зараз Кабмін виділив 400 млн гривень на переобладнання старих харчоблоків у школах. Місцева влада може отримати гроші на умовах співфінансування, додавши до державних інвестицій від 5 до 30%.
- Основа Нової української школи – безпечне освітнє середовище. Сьогодні ми маємо статистику, що впродовж навчання у школі майже на 40% зростає кількість дітей із захворюваннями шлунково-кишкового тракту. Це сигнал для нас, що ми разом із МОЗ маємо звернути увагу на здорове харчування у школах. Ці 400 млн грн – наш перший крок у цьому напрямі, – наголосила Ганна Новосад.
Нове меню
Найважливіша частина реформи – це запровадження у школах здорового і збалансованого меню. У цьому напрямку вже кілька років працює шеф-кухар і консультант з кулінарних питань Євген Клопотенко. Минулого року він презентував книгу з рецептами корисних страв, розроблених спеціально для шкільних їдалень. У збірнику кухар пропонує замість каші з котлетою готувати для школярів нагетси, бургери і салати. При цьому в команді Клопотенка ретельно прорахували вартість приготування страв, щоб ціна лишилась така сама, як у їдальнях зараз. Вони запевняють, що за допомогою базового набору продуктів: буряка, цибулі, моркви і капусти смачно можна приготувати і за 15 гривень.
Варто зауважити, що середня вартість шкільного сніданку в Україні становить саме 15-20 грн. Діти початкових класів (1-4 клас) в Україні харчуються один раз на день безкоштовно, решта школярів можуть купувати обіди.
Зараз книга рецептів перебуває у відкритому доступі на сайті cultfood.info і будь-яка школа може за бажанням перейти на нове меню.
- Наразі збірка рецептур затверджена Держпродспоживслужбою, а МОН і МОЗ в листах-роз’ясненнях підтвердили, що цього цілком достатньо, аби рецепти почали використовувати кухарі в школах. Але новому найбільше протистоїть інерція, сила звички та страх, – зауважує координатор проєкту «Нове шкільне харчування» Андрій Отрішко.
За підрахунками авторів проєкту, рецептами зі збірки користуються понад 2 тисячі навчальних закладів, це приблизно 10% від загальної кількості шкіл. Щоб відсоток їдалень із здоровим меню зростав, потрібне більш системне реформування з боку держави й активніше включення батьків.
Експерти погоджуються, що реформа шкільного харчування – це довгий шлях. Щоб усі українські школярі мали смачні і корисні обіди, слід не тільки модернізувати їдальні, оновити меню, а й почати привчати дітей до культури харчування змалку.
