Робота за фахом: Чи планують студенти кропивницьких вишів працювати за обраною професією
Студентські роки швидко минають, і людина постає перед дорослим і серйозним світом. Їй потрібно шукати роботу, платити за комунальні послуги й виконувати справи, про які раніше вона навіть не задумувалась. І зокрема, перед нею постає питання, чи варто їй йти працювати в тій сфері, за якою вона навчалася.
Адже за студентські роки люди починають більш тверезо дивитися на ту професію, про яку вони мріяли в школі. І в минулому космонавти, лікарі чи режисери вже хочуть стати офісними працівниками чи банкірами.
– По-перше, більшість молодих людей мають відносне уявлення щодо обраної спеціальності. Інформації недостатньо, радників багато, майбутнє здається далеким і не конкретним. По-друге, ніхто всерйоз не моніторить ринок праці. Як дізнатися, скільки потрібно менеджерів, маркетологів, юристів, коли на них немає конкретного запиту, або держзамовлення висмоктані з пальця? По-третє, змінюються пріоритети, доформовується система цінностей, адже людина отримує нові знання і навички побудови стратегій, – коментує психолог Андрій Фоменко.
Згідно з опитуванням, проведеним серед понад ста студентів кропивницьких вишів, 42% з них не планують працювати в тому напрямі, за яким вони навчаються. Цікаво також зазначити, що молодші курси мають більше бажання працювати за фахом, ніж старші. Серед основних аргументів, чому вони змінили свою думку, є те, що робота виявилася низькооплачуваною або просто стала їм нецікавою.
– Навряд чи працюватиму за обраною спеціальністю, тому що за період навчання зрозуміла, що ця професія не підходить моєму характерові. Проте є деякі аспекти, які мені все ж подобаються, – розповідає студентка-психологиня Олена.
– Я зараз працюю на роботі, що ніяк не пов’язана з моєю професією. І на даний момент я заробляю набагато більше, ніж якби я працював за фахом. Саме через це, принаймні найближчим часом, працювати за професією я не планую, – розповідає студент-політолог Назар.
Проте це буде в майбутньому, а попереду у студентів ще є хоч і недовгий, проте такий яскравий період життя.
Нікіта Шендеровський