«Розлучення» з СНД. Чого чекати?

 

На відкритті Київського безпекового форуму 12 квітня Президент України Петро Порошенко заявив, що розірве Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною та РФ, залишивши чинними лише вигідні для нашої держави статті. Також наша держава припинить членство у статутних органах СНД. Спробуємо розібратися, що це означає і чи вплине на життя українців.

 

Співдружність чи ностальгія за Союзом?

Передусім слід згадати історію. Після розпаду СРСР Україна, Росія та Білорусь підписали Угоду про утворення СНД (Співдружності Незалежних Держав), до якої пізніше приєдналась більшість пострадянських держав. Попри те, що Україна була однією з країн-засновниць, вона не ратифікувала Статут організації. Тож ніколи не була повноправним членом СНД, лише країною-учасницею. 

Впродовж усіх років пріоритетом України була економічна і науково-технічна співпраця з країнами-членами СНД. Україна ніколи не брала участі в оборонних угодах, хоча співпрацювала з СНД у програмах, спрямованих проти міжнародного тероризму, екстремізму, наркотрафіку та організованої злочинності. 

 

У 2014 році Україна стала головуючою країною в Співдружності, однак склала ці повноваження після початку агресії РФ. СНД як організація ніяк не відреагувала на анексію  Криму. Тож 19 березня 2014 року Рада національної безпеки і оборони України ухвалила рішення про початок процедури виходу з СНД. До Верховної Ради навіть було внесено відповідний законопроект, але депутати його так і не розглянули. Через 4 роки Президент Петро Порошенко знову актуалізував це питання.

 

«З огляду на те, що Україна ніколи не була і не є зараз членом СНД та відмову цієї структури засудити російську агресію, просив би, щоб ми спільно з урядом підготували пропозиції щодо офіційного припинення нашої участі у статутних органах СНД. Рівно як і остаточного закриття українського представництва при відповідних інституціях у Мінську», – наголосив Президент Петро Порошенко на відкритті 11-го Київського безпекового форуму.

 

Обережний вихід

Україна не перша країна, яка виходить із СНД. Раніше організацію покинула Грузія і Туркменістан. Ст. 10 угоди про СНД передбачає, що кожна з країн-учасниць може припинити дію договору чи його окремих статей, попередивши інших членів за рік. 

Заява Президента про вихід держави із СНД викликала доволі різну реакцію у суспільстві. Дехто заявив, що це слід було зробити 2014 року. Інші зауважили, що від СНД уже давно немає користі, тому по суті нічого не зміниться. Також лунали застереження, що угода про СНД закріплює визнання Росією українських кордонів. Деякі експерти зазначили, що вихід із СНД зламає чинну систему зв’язків між Україною та пострадянськими країнами. Адже в рамках СНД було підписано багато угод, які регулюють цивільно-правові, господарські та економічні відносини між державами Співдружності. Наприклад, про зону вільної торгівлі в межах СНД. Втім, і уряд, і політичні експерти заявляють, що вихід України із СНД не вплине на економіку нашої країни.

 

Як пояснила представниця Президента у Верховній Раді Ірина Луценко, Україна не буде повністю скасовувати угоду, а розірве ті договори, які суперечать нашим інтересам.  

 

 

Згідно з Віденською конвенцією, денонсація угоди про створення СНД «не буде впливати на права, обов'язки або юридичний стан щодо міжнародних договорів СНД, дія яких автоматично не припиняється у зв'язку з денонсацією».

 

Що залишити?

За інформацією, яка розміщена на сайті МЗС, Україна вже вийшла з низки багатосторонніх угод в рамках СНД та припинила членство у багатьох органах галузевого співробітництва. Однак про які саме договори йдеться, не зазначається. 

 

Експерти роблять різні прогнози щодо того, коли Україна фактично може вийти з СНД. Інвентаризація угод може тривати кілька місяців, а може – цілий рік. До того ж, у виконкомі Співдружності заявили, що поки не отримували офіційного повідомлення про вихід України з організації, і закликали змінити рішення. На думку українських політологів, така реакція очікувана, адже організація перебуває під сильним впливом Росії.

 

Щодо угод, які слід залишити, існують різні погляди. Наприклад, важливими є транспортні договори, угоди про забезпечення правової та соціальної допомоги українцям за кордоном тощо. Тарас Качка, уповноважений з питань підприємництва при Державній фіскальній службі, вважає, що в деяких випадках можна буде актуалізувати колишні двосторонні угоди. 

 

 

Експерти запевняють, що СНД – це минуле України, а її майбутнє – це Європейський союз та НАТО. Саме таким вектором рухається наша держава останні 4 роки і, за словами політиків, не змінюватиме його найближчим часом.

 

Матеріал Центру громадського моніторингу та контролю

 

Нагадаємо: Що принесе Україні створення Єдиної помісної церкви?