Розпочинається суворий піст Страсного тижня

 

Вхід Господній у Єрусалим завершує піст святої Чотиридесятниці й одночасно розпочинає суворий піст Страсного тижня. Інша назва сьогоднішнього свята – Вербна, або Квітна неділя, яка зветься так через звичай освячувати в цей день пальмове віття, замінене у нас гілочками верби. Саме пальмовим віттям, як царя, у давнину зустрічали Господа Ісуса Христа жителі Єрусалима, вигукуючи Йому: «Осанна! Благословен, Хто йде в ім’я Господнє, Цар Ізраїлів!» (Ін. 12: 13).   

 

Мабуть, кожен правитель радів би такому вияву народної любови й пошани. Але Господь, входячи до Єрусалима, був засмучений, адже знав, що люди, найперше, бачили у Ньому більше земного царя, а не Сина Божого, не Спасителя роду людського. Він знав про майбутні хресні страждання, зраду і завершення Свого земного життя. Але йшов на це заради всіх людей, бо лише так, викупивши наші гріхи, можна було здійснити наше спасіння.   

 

Дійсно, Господь Ісус Христос був зовсім не схожим на звичайного царя. Спаситель протягом Свого земного життя, не придбав ніяких матеріальних благ. Він зростав у родині біженців. У свідомому віці Він подорожував світом, говорячи про Себе, що навіть «лисиці мають нори, і птахи небесні – гнізда; а Син Людський не має, де й голови прихилити» (Лк. 9: 58). 

Він увійшов до Єрусалима не як гордий володар, на красивому коні, урочистою ходою, з посмішкою на вустах. Він увійшов у місто як Цар «не від світу цього» (Ін. 18: 36) – смиренно, верхом на чужому осляті, не маючи жодної власності, грошей чи війська, без насилля, примусу та покарань, тихою ходою любові. І з того часу саме так – мирно і з любов’ю – Він входить у серця тих, хто їх Йому відкриває.

Відкриймо для Спасителя і наші серця. Слава Ісусу Христу!