Сергій Поліщук: Ми пам’ятаємо

  • 26 квіт. 2016 09:51
  • 915
    • Новина Сергій Поліщук: Ми пам’ятаємо Ранкове місто. Кропивницький

    30 років тому на благодатній землі українського Полісся, майже в центрі Європи, за 110 км. від столиці України, сталася непоправна, яку обґрунтовано вважають найбільшою в світі техногенною і екологічною катастрофою, трагедія – вибухнув четвертий реактор на Чорнобильській АЕС.

    Указом Президії Верховної Ради УРСР від 29 березня 1990 року (N 8985-ХI) 26 квітня проголошено "Днем чорнобильської трагедії". Цього дня прийнято згадувати тих, хто першим пішов на подолання ядерної чуми. Люди вшановують пам'ять загиблих під час трагедії, згадують про героїзм тих, хто брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

    26 квітня 1986 року о 01:23 за київським часом на четвертому реакторі ЧАЕС під час його планового вимкнення виникла неконтрольована ситуація, внаслідок якої сталися два вибухи. Їх потужність була настільки великою, що було зруйновано сталеву і свинцеву обшивки реактора, а в повітря піднялося понад 60 тонн радіоактивних матеріалів. Сумарна радіація викинутих у повітря ізотопів склала 50 мільйонів кюрі, що у 30-40 разів більше, ніж при вибуху ядерної бомби в Хиросимі у 1945 році. Постраждала не лише територія України, а й інших, не лише радянських держав.

    На захист землі і народу України встали не лише пожежники, а й ті, хто брав участь у ліквідації аварії та будівництві захисної споруди – так званого об’єкта “Укриття”, який заховав залишки зруйнованого реактора. Це – робітники атомної станції, що залишились працювати після вибуху, атомники з інших станцій, водії машин, що прийшли на ліквідацію аварії. Це і льотчики гелікоптерів, з яких у воронку закидали пісок. Це і шахтарі, які під зруйнованим реактором будували фундамент саркофагу, і медики, що надавали допомогу постраждали, і наші колеги-дорожники. Це були люди з усіх куточків України. Багатьох з них вже немає з нами.

    Та постраждали не лише ліквідатори, а й ті, хто допомагав евакуювати населення з ураженої зони до безпечних куточків тоді необ’ємної радянської держави.

    - Сьогодні у колективах Служби автомобільних доріг, Кіровоградському облавтодорі та його філіях працює багато чорнобильців. Хотілося б подякувати тим, хто не шкодуючи життя та здоров’я, перебував у зоні ризику, аби локалізувати поширення радіації та захистити інших громадян від опромінення, - зазначає начальник Служби автодоріг Сергій Поліщук. – Нехай Господь дарує всім вам здоров’я, сімейної злагоди, довгих років життя, достатку та миру, а всіх нас береже від бід та катастроф. Дякуємо нашим колегам-ліквідаторам за їх мужність та самопожертву.Ми пам’ятаємо ваш подвиг.