Що пов’язує філологію з криміналістикою - погляд кропивницької журналістки
Від редагування до криміналістики. Куди податися сучасному філологові?
У суспільстві досі побутує стереотип, що випускникам філологічних факультетів дорога або у школи, або за прилавки закладів харчування. На тему гуманітаріїв полюбляють піджартовувати навіть самі гуманітарії, але зрештою таки обирають шлях мовника. Що ж спонукає молодь вивчати мови та літературу та які перспективи відкриваються перед фахівцями з філологічних дисциплін?
Не будемо кривити душею: може, років двадцять тому філологи справді у кращому випадку ставали вчителями у школах чи викладачами у вишах. У гіршому — шукали роботу не за спеціальністю. Проте зараз провідні позиції на ринку праці зайняла інформація, а отже постала гостра потреба у спеціалістах з її обробки, передачі та правильної подачі.
— Філолог — це фахівець з комунікацій. Рівень комунікацій може бути різним. Якщо людина володіє мовою, вона може передавати інформацію від одного джерела до іншого і бути посередником. Виникає питання: якого рівня посередником? Найбільш простий рівень — вчити дітей; вищий рівень — навчати дорослих людей кількох мов; і так далі — немає межі досконалості, — коментує Олександр Іванюта, кандидат фізико–математичних наук Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Традиційними сферами життя, у яких може бути задіяний мовник, лишаються засоби масової інформації. Вибір журналістських професій коливається від власне журналіста до коректора та редактора. Однак у наш час це вже якісно інша журналістика, ніж та, що була колись: більш динамічна, більш змістово розлога. Тобто така, що потребує значних емоційних затрат і ґрунтовних знань не лише з філології. Також усе частіше знавців слова шукають різні компанії, які працюють з документацією.
— Філолог–лінгвіст може бути професійним коректором чи редактором у будь–яких друкованих виданнях, а також на радіо та телебаченні. Цінність філолога — у володінні мовним чуттям, яке без зв’язку усного і писемного мовлення неможливе. Коли редактор читає текст, він повинен це робити не тільки очима, він має озвучувати текст. Тільки тоді твір заграє своїм повним спектром. Філолог може бути консультантом у різних державних структурах. Документація обов’язково має проходити через руки фахівця з філології, оскільки терміни–канцеляризми, створені не філологом, часто недоречні й недолугі. Така сама ситуація з паспортними столами. Адже тут маємо справу з передачею прізвищ різними мовами, транслітерацією власних назв. В юридичній сфері важливо, щоб у документах усі слова були вжиті у правильному значенні. Недогляд багатозначності може викликати небажані колізії у судових справах. Тут потрібен фахівець із лінгвістичної експертизи, який професійно витлумачить усі можливі значення й уживання аналізованих слів, — розповіла Оксана Бас–Кононенко, кандидат філологічних наук КНУ імені Тараса Шевченка.
Потрібні мовники і у сферах, які, на перший погляд, зовсім далекі від філології. Перша з них — це практична логопедія. З нею співпрацює така мовна наука як фонетика. Цілком філологічною її назвати не можна, адже фонетисти послуговуються знаннями із природничих галузей: акустики, анатомії. Знаючи, як утворюються звуки, як влаштований мовний апарат, спеціаліст з фонетики може стати правою рукою логопеда. Його завдання — постановка усного мовлення, окремих звуків, особливо у дітей молодшого віку. На фонетичних знаннях ґрунтується друга сфера, ще більш несподівана, — криміналістика.
— Якісну експертизу усного мовлення може провести людина саме з лінгвістичною підготовкою. Щодня на телефони поліції надходить безліч дзвінків з погрозами, повідомленнями про замінування тощо. За допомогою фонетичної експертизи можна отримати багато інформації про телефонного терориста. Якщо треба проаналізувати акустичний сигнал, то лише фізик–акустик з цим завданням не впорається, бо не знає закономірностей творення звуків. Творення звуків — це робота мовних органів. За результатом акустичної експертизи можна спрогнозувати, як вони працювали. Наприклад, акустичний сигнал може вказати на стан голосових зв’язок мовця — здорові вони чи хворі. Така професія має назву «експерт з аналізу усного мовлення та акустичних сигналів». Вона нова, але набирає все більшої популярності, — Оксана Бас–Кононенко.
Не менш актуальною філологічною професією вважається перекладання. Проте й цей фах вийшов за межі свого традиційного змісту, адже у нашому комп’ютеризованому світі з’явилася потреба робити переклади не лише на гуманітарні мови, а й на природничі. Наприклад, комп’ютерні мови програмування: людської — на мову машини. До того ж зараз в Україні є велика потреба у створенні так званої технічної мови.
— Мовою міжнародного зразка вважається англійська, оскільки Ньютон і його послідовники ввели англомовну термінологію. А ми як країна, яка була залежною від Росії, взяли за основу російськомовну кальку ньютонівських термінів і використовуємо її як технічну мову. Бракує україномовних термінів, оскільки наука йде вперед, а ми продовжуємо користуватися російською термінологією. Це велике поле для роботи філологів. Також в умовах глобалізації сучасного світу філологи робили спроби створити універсальні мови на кшталт есперанто чи шрифту Брайля. Ми всі люди, і було би добре, якби ми могли розмовляти однією мовою, зрозумілою всім, незалежно від національності, — Олександр Іванюта.
Українські виші пропонують великий вибір філологічних спеціальностей, після яких можна опанувати одну з вищезгаданих професій. Охочим вивчати рідну мову, окрім універсальної спеціальності «українська мова та література, іноземна мова», пропонують вивчати фольклористику, компаративістику, методику викладання української як іноземної. Порівняно новим напрямком є прикладна лінгвістика, яка досліджує мову у зв’язках із технічними науками.
— Мені комп’ютерна лінгвістика видається цікавою і прогресивною наукою. У ній мови вивчаються в контексті математики та інформатики. У майбутньому хочу бути вчителем. При цьому знатися на комп’ютерах та програмуванні для мене теж важливо, бо у сучасному світі без цього ніяк. Попри поширену думку, що філологи далекі від техніки, випускники цієї спеціальності можуть працювати у сфері IT, — поділилася Камілла Ружанська, студентка другого курсу КНУ імені Тараса Шевченка, спеціальність «українська мова та література, іноземна мова».
Іншою новою спеціальністю є літературна творчість. Тут готують майбутніх письменників, навчають відчувати слово і майстерно ним володіти. За словами студентів–літтворців, навіть якщо ви не плануєте стати митцем слова, літературна творчість допоможе стати всебічно розвиненою особистістю.
— Я зараз працюю на сайті для підлітків «Teens’ life» копірайтером, пишу статті, наповнюю сайт інформацією для підлітків про безпечні стосунки та здоров’я. Моя спеціальність допомагає мені в роботі тим, що спілкування з творчими людьми розширює кругозір. Мої одногрупники — начитані, цікаві люди, і перебування з ними в одному колективі насичує мене новою інформацією. Крім цього, в університеті я займаюся організацією літературних студій. Це розвиває організаторські навички. Після закінчення навчання я планую продовжити займатися літературною діяльністю, але вона не буде основним вектором моєї роботи. Я вважаю, що заробляти на життя письменництвом цілком реально, і такі письменники, як Андрій Кокотюха — яскравий тому приклад. Але для цього треба постійно працювати, незважаючи на те, є натхнення у даний момент чи ні. Це доволі складно», — Світлана Вертола, студентка третього курсу КНУ імені Тараса Шевченка, спеціальність «літературна творчість».
Деякі студенти радять: якщо не знаєте, ким хочете бути, але мови — ваша пристрасть, — сміливо подавайтеся у філологію, а там — час підкаже.
— Я завжди хотіла досконало вивчити українську мову, аби краще розуміти її глибинні аспекти: наприклад, чому відбувається спрощення у групах приголосних. Вступаючи на філологію, не мала на думці якусь конкретну професію. Просто у мене до цього схильність. На мою думку, спеціальність «українська мова» універсальна, бо фахівці з неї можуть працювати практично в будь–якій галузі. Тому поки що я не замислююсь про майбутню професію, бо маю на меті досконало опанувати всі тонкощі рідної мови. А тим, хто іще не визначився зі спеціальністю, раджу обирати сферу, яка до душі, бо тільки так можна самореалізуватися повною мірою, — Уляна Ліщук, студентка другого курсу КНУ імені Тараса Шевченка, спеціальність «українська мова та література, іноземна мова».
Значна частина любителів слова обирає іноземні мови. В університеті їх можна вивчити «з нуля» або продовжити опановувати, якщо є певний багаж знань.
— На цю спеціальність я вступив, бо шукав чогось нового. Зараз популярна китайська мова, але серед її знавців висока конкуренція. Тому я обрав арабську. Вона не така складна у вивченні, як китайська, а спеціалістів з неї значно менше. Щодо перспектив, то дехто радить їхати за кордон перекладачем. Мене приваблює туристичний бізнес, — Анатолій Шестаков, студент другого курсу, спеціальність «арабська і французька мови».
— Мені подобається вивчати іноземні мови, а ще я люблю працювати з дітьми. Мрію відкрити школу іноземних мов у арт–стилі, аби навчання приносило дітям задоволення.
У такій школі можна було б вільно спілкуватися з однодумцями і так покращувати свої навички спілкування, — Вікторія Патлань, студентка третього курсу КНУ імені Тараса Шевченка, спеціальність «в’єтнамська і французька мови».
Як бачимо, філологія стає однією з провідних наук сучасності, мовники — потрібними як ніколи спеціалістами у різних сферах життя, не лише пов’язаних з основною спеціальністю. А в умовах гібридної війни — ще й борцями за національну ідею. Недарма кажуть: хто володіє інформацією, той володіє світом. Можливо, саме філологи з їхніми глибинними знаннями з мови, історії та людських душ покликані завершити інформаційну війну.
Наталія Нічишина
