Що таке Богородична Пасха. Третє святкування Всемилостивому Спасу

 

Після багатьох років Діві Марії знову з'явився архангел Гавриїл і сповістив про те, що настав час перейти Їй з земного життя в життя вічне. Матір Божа бажала перед кончиною попрощатися з учнями Її Божественного Сина, котрі в той час проповідували віру Христову по всій землі. Тому за ЇЇ молитвою апостоли чудесним чином були зібрані біля Її одра. Коли ж настав час кончини Пресвятої Богородиці, Сам Ісус Христос явився і прийняв Її душу в Свої руки. Оплакавши розлуку з Пресвятою Богородицею, апостоли урочисто пронесли Її тіло з Єрусалиму і поховали в Гефсиманії, в печері.

 

На третій день, бажаючи втішити апостола Фому, котрий промислом Божим не встиг на поховання, апостоли відкрили гроб і впевнилися, що Матір Божа була з тілом вознесена на Небо (в труні були тільки похоронні пелени) ...Матір Божа не вмерла, і, тілесно залишивши світ, не перестає заступатися за нас перед Сином Своїм, Ісусом Христом.

 

Свято Успіння Пресвятої Богородиці (28 серпня за н.ст.) (від слова «заснути») вказує на те, що Пресвята Діва залишилася за своєю видимою тілесною смертю непричетною смерті - вона земна Діва - найчистіша з усіх людей, одна з нас смертних. Тому це свято називається Богородичною Пасхою. У народі цей день називають «Першою Пречистою».

 

Свято Успіння Пресвятої Богородиці дуже любили на Русі. Три Лаври (великі монастирі) в Україні присвячені святу Успіння. У граді святої Єлисавети майже двісті років були Успенські храми. Спочатку дерев'яний однопрестольний (1756 р.), потім на місці дерев’яної церкви кам’яний трьохпрестольний (1800 р.). І після добудованих «пріделов» у 1856 році шестипрестольний величний Успенський собор, один з найкрасивіших у Південній Україні (за вийнятком Одеського кафедрального собору). Після Другої світової війни богоборча влада храм зруйнувала, побудувавши на цьому місті обком комуністичної партії, зараз будівля міськвиконкому, де в дворі стоїть пам'ятний хрест. А саме місто Єлисаветград почали будувати від Пречистих врат фортеці (де зараз гармати стоять)... Але зараз наше місто прикрашає чудовий Успенський храм (район Миколаївки) - там 28 серпня престольне свято.

 

А 29 серпня по-народному Третій Спас, «Спас на полотні», третє святкування Всемилостивому Спасителю. Це свято Нерукотворного (тобто не руками зробленого) Образу Ісуса Христа, котрий відобразився на рушнику (Убрусі) і яким, за переказами, був зцілений цар Едеський Авгарь від прокази. Пізніше цар Авгарь і всі жителі Едесси були охрещені апостолом від 70-ти святим Фадєєм (пам'ять його 3 вересня).

 

В 944 р візантійський імператор Костянтин Багрянородний переніс Нерукотворний Образ (Убрус) з Едесси до Константинополя і 29 серпня (н.ст) на честь цієї події було встановлено свято. 

 

Шанування цих двох свят 28 і 29 серпня в Православ'ї виразилося і в іконописному мистецтві. Ікони Успіння Божої Матері і Нерукотворного Образа - одні з найбільш поширених, серед яких слід назвати Києво-Печерську ікону Успіння, вручену, за переказами, грецьким будівельникам Успенського собору Самою Царицею Небесною. А в Соборному Благовіщенському храмі нашого обл. центру високохудожньо і духовно розписаний балкон (місце хору). Там зображено звістку про Успіння Божої Матері від Архангела Гавриїла (Смертне Благовіщення), Успіння і Поховання Божої Матері.

Православна Церква знову і знову закликає всіх людей доброї волі молитися за мир на Україні, за наш український народ!

 

Протоієрей Євгеній Назаренко