Сила і честь кропивницького хортингу

 

Серед десятків видів бойового та спортивного єдиноборства, які культивуються в Україні, саме хортинг є видом спортивних єдиноборств, автором якого є  Україна. Хортинг позиціонується не тільки як бойове мистецтво, а і як система комплексної фізичної підготовки, самовдосконалення, морального, духовного та культурного виховання, максимально наближена до українських традицій. 

 

Засновники пояснюють, що слово «хортинг» походить від назви острова Хортиця, де розташовувалася Запорізька Січ. 21 серпня 2009 року  Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту офіційно визнало хортинг як вид спорту (наказ № 3000). Цього року черговий Чемпіонат України з хортингу пройшов у Кропивницькому.

Одночасно з Чемпіонатом України проходив і чемпіонат Кіровоградської області. Змагання зібрали близько 400 бійців різного віку з 18 регіонів України. Кіровоградщину представили 11 команд з районів та чотири з обласного центру. Всі учасники виступали в різних вікових  та вагових категоріях  за двома розділами — «Сутичка»     (молодші юнаки й дівчата, юнаки та дівчата, старші юнаки та дівчата) та «Показовий виступ» (кадети, юніори та дорослі). Традиційно змагання проходили в особистому та командному заліках. Місцем проведення поєдинків та виступів став спортивний зал факультету фізвиховання педагогічного університету імені В. Винниченка.

Як зазначив голова оргкомітету Олег Ковальчук, подібні змагання проводяться з метою розвитку та популяризації хортингу серед населення, підвищення спортивної майстерності, відбору кращих спортсменів для міжнародних змагань та удосконалення практичного досвіду суддями УФХ. Сам Олег теж заявився на виступ  у складі команди ЦОТП «Цитадель», яка популяризує військово–спортивний напрям хортингу, в розділі «Показовий виступ».

Безпосередньо Чемпіонат України з хортингу серед молодших юнаків та дівчат, юнаків та дівчат, старших юнаків та дівчат у розділі  «Сутичка» та серед кадетів, юніорів і дорослих у розділі «Показовий виступ» проводив  Кіровоградський обласний осередок ВГО «Українська Федерація Хортингу», керівника якого Валерія Вєхтєва було обрано головним суддею змагань. 

 Перша половина дня була присвячена відбірковим змаганням серед малечі, яка була представлена найбільшою кількістю. Найменшими були шестирічки, але вони демонстрували на диво вперту боротьбу — особливо дівчатка. О 12.00 відбулось урочисте відкриття. Пройшовши урочистим маршем, команди вишикувались перед суддівською колегією та почесними гостями. З вітальними словами й побажаннями сильної та чесної боротьби виступили головний суддя Валерій Вєхтєв, керівники ЦДПУ та ДЛАУ Олег Семенюк та Сергій Неділько, а також «колеги» по видах боротьби Олександр Горбунов (рукопашний бій та карате) та Андрій Табалов (дзюдо). Далі змагання тривали аж до пізнього вечора, коли арбітри виглядали більш виснаженими, ніж учасники. 

Відповідно до Правил спортивних змагань з хортингу, участь у змаганні брали збірні команди клубів, міських, районних та обласних федерацій. В  особистому заліку, крім основних нагород, за рішенням оргкомітету визначався спортсмен, який показав найкращу техніку, спортсмен, який показав волю до перемоги, та  спортсмен, який продемонстрував найкращу спортивну етику. Поєдинки проводились окремо для хлопців та дівчат по системі з вибуванням після поразки.

 За правилами та з метою убезпечити життя та здоров’я учасників всі були розподілені на вікові та вагові категорії.  Тому об’єктивність арбітрів мала бути на вищому рівні. У «Показовому виступі»  кадети, юніори та дорослі змагались у трьох розрядах:  особистому (показовий виступ виконує один учасник від однієї команди); парному (показовий виступ виконують два учасники від однієї команди); та командному (показовий виступ виконує команда  — учасник у складі п›ятьох осіб від однієї команди). 

Розповідати перебіг змагань доволі важко — адже видовищність поєдинків та показових виступів неможливо передати словами. Достатньо ефектно виступили «Галицькі леви» зі Львова, непогано — волиняни, які цього року дебютували на змаганнях.  Серед наших команд безперечно кращими були вихованці спортивного клубу з села Федірки Світловодського району. «Цитадель» виступила з показовою програмою військового напряму. Судді були вражені як злагодженими діями трьох чоловіків та двох жінок, так і використанням різних видів холодної та вогнепальної зброї. Одним з номерів багатьох команд були розбивання дерев›яних плиток ногами, ліктями й кулаками, але деяка частина  вражала суддів й розбиванням черепиці на власних головах, й розбиванням одним бійцем цеглини на животі іншого, що лежить спиною на цвяхах. Хлопці й дівчата стрибали на розбите скло, приймали на живіт вертикально падаючі ножі, і, звичайно, запекло кидали одне одного по всій площині хорту (майданчик для виступу). Арбітри ретельно все фіксували, але підведення підсумків та нагородження відбулось вже пізнього вечора. А доки підбивались підсумки, у найменших учасників ніби відкрилось друге або навіть третє дихання. Напившись кави або какао досхочу, вони гасали приміщеннями, а після звільнення майданчиків продовжували поєдинки  — але вже «поза заліком».

У підсумку кропивничани показали достатній рівень майстерності, які судді оцінили наступним чином: