Скіфське поховання "Лита могила" на Кіровоградщині вражає своєю видатною історією

 

Однією із знакових пам’яток історії та археології на території нашої області є курган «Лита могила» – сакральне місце давніх скіфів. Пам’ятка археології розташована біля села Копані нинішнього Кропивницького району, сповіщає Кіровоградський обласний краєзнавчий музей.

 

 

За всю історію досліджень «Литу могилу» розкопували щонайменше чотири рази. Вперше – у 1763-му році. Під час археологічних робіт посередині кургану було викопано колодязь. На глибині одного метра робітниками було виявлено кам’яну антропоморфну стелу. Діставшись до самої основи кургану копачі виявили там кам’яну скриню зі скарбом золотих предметів, переважно передньоазійського походження. На думку науковців, ці речі могли належати знатному скіфському воїну, вождю, або навіть царю. Разом з тим, решток самого небіжчика у похованні виявлено не було.

 

Під час досліджень на глибині 2-х метрів під кам'яними плитами були знайдені залізний акінак з окутим золотом руків'ям та вкритими золотою платівкою дерев'яними піхвами, прикрашеними зображеннями фантастичних тварин у передньосхідному стилі, золоті діадема, каблучка та масивний ланцюжок, срібні деталі від ассирійського палацового табурету, 17 поясних золотих платівок із зображенням орла, який згодом був взятий за основу герба Кіровоградської області, а також платівки із зображеннями мавп і птахів, бронзова застібка з голівками левів на кінцівках, 40 бронзових наконечників стріл. Усі прикраси і зброя виконані в скіфо-урартському стилі. Загальна вага скарбу складала більше трьох кілограмів.

 

 

У кургані було виявлено численні фрагменти ошлакованого ґрунту, в якому знайдені залишки переплавлених металів, горілих кісток, каміння, землі та глини, змішаних з вуглинами. Використання вогню, скоріш за все, було частиною поховального обряду.

 

Більша частина виявлених предметів, а саме скіфський акінак, кілька накладок бойового поясу у вигляді степового орла та інші елементи бойової амуніції скіфського воїна були вивезені до росії та нині перебувають в Ермітажі.

 

Другий етап досліджень «Литої могили» пов’язаний з відомим істориком, археологом та етнографом, засновником історико-географічного музею Єлисаветградського земського реального училища Володимиром Ястребовим. У 1892 році ним були проведені перевірочні розкопки, під час яких у західній частині кургану було виявлено давню канаву, а в східній – дві катакомби з похиленою підлогою, що були поєднані між собою підземним ходом. Також в кургані було виявлено впускну катакомбу IV століття до н.е.

 

У 1949 році історик і археолог Олексій Тереножкін відвідав залишки курганного насипу, який місцеві жителі називали Розкопаною могилою. У 1990 році археолог, кандидат історичних наук та керівник археологічної експедиції Кіровоградського державного педагогічного інституту Нінель Бокій відкрила рів і довела, що в античні часи там був проведений скіфський поховальний обряд. Невеличка ділянка кургану залишалася не розкопаною, бо вона була під дорогою. І в 2019 році вже київська археологічна експедиція поставила крапку в цьому питанні. Після завершення останніх розкопок на місці кургану було встановлено пам'ятний знак «Лита Могила».

 

Численні предмети матеріальної культури, виявлені у «Литій могилі», а згодом і в інших скіфських курганах, відкрили світу унікальну, і до того невідому давню культуру, що базувалася на особливому анімалістичному мистецтві, більш відомому нам під назвою «звіриного стилю». Дослідники були вражені не лише надзвичайною майстерністю древніх майстрів, їм також відкрився чарівний світ культури скіфів, з їхніми дивовижними уявленнями про навколишній світ, сповнений химерних картин і забобонів.

 

«Лита могила» відноситься до трьох найбільш відомих ранніх скіфських поховань. Аналогічні кургани, що відносяться до архаїчного періоду скіфів, були виявлені поблизу станиці Костромської та станиці Келермеської на Кубані. Ще одне надзвичайно багате поховання подібного типу було порівняно недавно відкрите біля міста Сакіз, на території стародавньої держави Урарту, на місці ймовірного розташування першої столиці скіфів.

 

Для України «Лита могила» має видатне значення, оскільки це чи не єдиний на території нашої держави відомій на сьогодні скіфський царський курган того часу. Більшість дослідників вважають, що розкопки «Литої могили» відіграли ключове значення для розвитку окремої галузі археологічної науки – скіфології.

Старший науковий співробітник відділу історії Анатолій Маршанін