Сьогодні Україна відзначає трагічну дату в історії України - смерть Василя Стуса

 

У ніч з 3 на 4 вересня 1985 року, в карцері табору ВС-389/36-1 біля села Кучино Пермського краю у РРФСР зупинилося серце геніального українського поета, людини морального абсолюту Василя Стуса. Самобутній, ні на кого не схожий…

 

Майже все життя великий патріот прожив на Донеччині. Двічі його кидали за грати – він був занадто небезпечним для радянської влади. Він мріяв про незалежну Україну, але не дожив до її виходу зі складу СРСР 6 років… 27 серпня 1985 поет оголосив голодування і… за офіційною версією – помер, але багато хто впевнений – його вбили. Василь Стус залишив після себе неоціненний спадок – свою творчість та мудрість. Давайте разом згадаємо його цитати:

 

• «Від горілки шлях до витверезника, від гашиша — до в'язниці, за читання книжок платимо життям. Народився — щоб читати».

 

• «Наша історія — це все і завжди спочатку, якась постійна гойданина на одному й тому ж місці, мертва хвиля еволюції».

 

• «Це щастя: мати таку долю, як у мене... Чуюся добре, бо нікому не зробив зла, бо дбав не тільки про себе. І від того мені світло на душі. Долі не обирають... Її приймають — яка вона вже не є. А коли не приймають, тоді вона силоміць обирає нас».

 

• «Бери од кожної пори свого життя те, що вона тобі пропонує. Вимагати од часу — і немудро, і негідно, може. Але — і не пливи за течією. Будь собою — тобто, виробивши тверді орієнтири, що таке добро і що зло, виростай у їхньому магнітному полі, аби по ньому все в тобі скристалізувалося (так Вернадський писав, згадуючи геологічні структури). Ідеал є один — добра і справедливості, чесності і любові. Іншого, мабуть, нема. Ще додам — ідеал Краси».

 

• «Завжди любити, щоб завжди помилятися. Але - завжди любити. І відтак існувати, а існувати - це помилятися».

 

• «З прикрістю можна констатувати, що психологічна ситуація сьогодні дуже подібна на ту, що, була сто років тому. Різниця одна, але суттєва: хліборобсько-селянська Україна вже не є ні хліборобською, ані селянською, хоча її культура й досі живиться з цієї основи».

 

• «Намагайся зрозуміти інших людей, бачити в їхніх життях їхню правду, яку треба приймати, а не оспорювати. Отож, суди про людей не зі своєї позиції тільки, а й з їхньої. Ще краще — з кількох позицій. А як би вчинив тут П'єр Безухов чи Роберт Джордан чи Мартін Іден, наприклад? Для цього треба мати щедре серце. Живуть же по-своєму дерева і квіти, жаби і ластівки, щурі й соколи. І претензій до них ніхто не ставить. Так і люди».

 

Світла пам’ять українському генію!

Світлина від Oleg Vyshniakov / Олег Вишняков.