Степівчани Кропивниччини похвалилися власними досягненнями

 

Обласний музей мистецтв (м. Кропивницький) у рамках свого проєкту «Літературна вітальня» провів зустріч із членами Кіровоградського обласного літературного об’єднання «Степ» імені  Віктора Погрібного.

 

Голова літоб’єднання Ольга Полевіна  і літератори Ніна Даниленко, Олена Трибуцька, Людмила Ніколаєвська прочитали свої твори з недавно надрукованої  збірки воєнної тематики «Рік лютневої люті», а також розповіли про роботу над попередніми книжками.

 

Їх «Степ» за 9 місяців 2022-2023 року випустив уже шість. Дві – про воєнний період (крім «Року лютневої люті», ще «Смертельний соль-дієз»). Решта – завершені  довоєнні проєкти («Тенета помсти», «Сороки далекого села», «Запах любистку»).  А повість для дітей і підлітків «Таємниці старого горіха» степівчани написали разом з  авторами з різних областей  України та з-за кордону.

 

 

 

Навіть серед  активних читачів художньої літератури побутує думка, що книги створюються  у якомусь недосяжному мегапросторі винятковими людьми. Насправді ж випуск літературної продукції залежить  не від географії та формального статусу літераторів, а тільки  від їх енергії та потенціалу.  У «Степу» до творчості спонукає студійна атмосфера тренінгів, лабораторних вправ, роботи у співавторстві (під час війни  це відбувається дистанційно). Мабуть, степівчани  не написали б і половини того, що втілилося в книжки, аби їх до того не стимулювала керівниця літоб’єднання Ольга Полевіна, і  якби самим літераторам не подобався креативний ігровий формат роботи над збірками.

 

Здається, що коли інші  місцеві (здебільшого не імениті в регіональному масштабі) автори і писали щось після початку війни, то  всі разом не видали  й половини того, що створив один лише «Степ». Особливу цінність для історії мають книги воєнного часу, бо в них зафіксовані реалії та емоції, що стрімко змінювалися мало не щогодини. Заднім числом про ті дні так уже не напишеш.

 

Присутні у «Літературній вітальні» поцікавилися, як відбираються твори  для публікацій. Їх розглядають керівниця літоб’єднання і редактор альманаху «Степ» Олександр Архангельський, потім радяться з кількома колегами, дискутують, віддають автору для допрацювання, дещо редагують. Доброзичлива студійна атмосфера сприяла тому, що люди, які спочатку не насмілювалися оприлюднювати свої твори, відчули впевненість і розширили творчі обрії. Наприклад,  літератори, котрі   писали виключно поезії, успішно освоїли й прозові форми.

 

Ніна  Даниленко,

прозаїк, член Кіровоградського обласного літоб’єднання «Степ» ім. Віктора Погрібного