Стовпи Православ’я
Перша половина XIII століття. Київська Русь перебувала в рабстві монголо-татар, які зі злобою і диким свавіллям спустошували наші землі... Але премилосердний Господь ніколи не залишав нас Своєю милістю і в благопотрібні часи ставив мудрих і мужніх правителів, які твердо і самовіддано керували державою, воістину справжніх стовпів Православ'я, які з допомогою Божою направляли Русь до миру, єднання і слави. До сонму таких самовідданих стовпів Православ'я належить і святий благовірний князь Александр Невський (пам'ять його 6 грудня).
У 1236 р. Александр став княжити в Новгороді. Здобувши перемогу над шведами в липні 1240 р. на річці Неві, кн. Александр став іменуватися Невським. Молодий Александр поклав всі свої сили і даровані від Бога таланти полководця, дипломата, мудрого правителя на священну справу захисту земель Русі від іноземних загарбників. Князь уклав союз із Золотою Ордою, такий необхідний тоді для запобігання нового розгрому Русі. Оберігаючи Православ'я і пам'ятаючи про долю Константинополя, розграбованого хрестоносцями, св. Александр відкинув пропозицію папи про створення унії з Римом. Великий князь іменувався Володимирським, Київським і Новгородським.
Після четвертої поїздки в Орду князь сильно захворів, прийнявши постриг в чернецтво з ім'ям Алексій, 14 листопада 1263р. відійшов до Господа.
А 23 листопада / 6 грудня за н.ст. під час відспівування благовірного князя в Різдвяному монастирі м.Володимира, коли митрополит Кирил став вкладати в руку святому прощальну грамоту, він сам розігнув руку і як живий прийняв грамоту від митрополита...
Пройшли віки... В середині XVI століття князь Александр Невський був прославлений у лику святих. Його святе ім'я отримала Александро-Невська Лавра, місто Александрія Херсонської губернії (наша Александрія), багато храмів на Русі, а також православних храмів у багатьох містах Європи. Його ім'я, як і ім'я святої Катерини (день пам'яті 7 грудня), носять бастіони нашої фортеці святої Єлисавети.
20-30-ті роки XX століття. Хмари безбожництва, насильства, особливого гоніння радянської влади на Православ'я згустилися над Руссю...
Свято-Троїцький Чигиринський жіночий монастир. Останньою ігуменею цієї обителі до моменту його жорстокого знищення радянською владою була черниця Рафаїла (Раїса Василівна Тертацька) - преподобномучениця Рафаїла (день мученицької кончини її - 24 серпня 1926 р, обрітення мощей - 10 грудня 2003 р, день прославлення - 24 травня 2005р.) Ігуменя Рафаїла народилася в благочестивій дворянській сім'ї. Ще в дитинстві її серце загорілося полум'яною любов'ю до Господа. А в підлітковому віці випросила батьківське благословення на вступ до монастиря і в Свято-Троїцької обителі духовно зростала під керівництвом досвідчених стариць і мудрих духівників. І 19 грудня 1920 р Господь Бог благословив свою обраницю стати ігуменею Свято-Троїцького жіночого монастиря. Вона тверезо усвідомлювала, що жезл її настоятельства був жеребом мучеництва, але невичерпна надія на Промисел Божий надавала їй особливу стійкість в тих обставинах, в яких інші неминуче впадали у відчай ...
Через 77 років знайшли нетлінні останки ігумені Рафаїли. У могилі також збереглися її чотки, похоронний хрест, камілавка. Знайдення останків явило світу очевидні подробиці знущань, яких зазнала мучениця. Багато разів відчувалися пахощі від мощів святої і... незліченна кількість благодатної допомоги і зцілень відбуваються по молитві до преподобномучениці Рафаїли.
«...Для того Бог і залишив нам тіла святих, щоб ми мали в них урок найбільшого любомудрія», - писав святитель Іоанн Златоуст.
І над усіма угодниками Божими, істинними стовпами Православ'я (прославленими і відомими тільки Богу) сяє світлий образ Цариці Небесної - Пресвятої Богородиці, особливо через Її чудотворні ікони.
Так 10 грудня прославляється Божа Матір на честь Її ікони, іменованої «Знамення». Святкування це встановлено в пам'ять чуда, що сталося в Новгороді 27 листопада / 10 грудня по н.ст. 1170 р.
Протягом наступних століть чудесами були прославлені списки з цієї ікони: Курсько-Корінна, Мірожська, Абалацька, Царскосельська.
10 грудня було престольне свято в Знам'янському трьохпрестольному храмі м. Єлисаветграда і в Знам'янській церкві Знам'янки, яка отримала назву від цього свята. Величний трьохпрестольний кам'яний храм «Знамення» був побудований в Єлисаветграді в 1893 р. на місці старої дерев'яної церкви. Храм зруйнували богоборці і повністю розібрали німці під час окупації. Але Господь Бог по молитвам Діви Марії не залишив наш народ і нашу землю своєю милістю. Цьому багато прикладів і в роки світової війни. Ось один з них: 6 грудня 1943 року, на день пам'яті святого великого князя Александра, було звільнене наше місто Александрія, назване при будівництві в честь князя Александра Невського, а 9-10 грудня 1943р., тобто на свої іменини, на своє престольне свято, м. Знам'янка було звільнено від фашистів.
